Прийнято в перший робочий день місяця: як розрахувати відпускну компенсацію

Цікавинка цієї ситуації в тому, що працівник був прийнятий на роботу в перший робочий, але не в перший календарний день місяця. Як це вплине на розрахунок відпускної середньої?

Нагадаємо, що при розрахунку середнього заробітку для визначення суми відпускної компенсації слід керуватися нормами Порядку № 100*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Відповідно до цього документа у загальному випадку обчислення відпускної середньої зарплати проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю звільнення (п. 2 Порядку № 100).

Але в нашій ситуації працівник пропрацював на підприємстві менше 1 року. Тож розрахунковим періодом для нього буде фактичний час роботи (з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому він звільняється). Тобто до уваги беруться лише повні місяці (абзац другий п. 2 Порядку № 100).

А як бути, якщо працівника прийнято на роботу не з 1-го числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця? Тоді цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний.

Тобто навіть якщо працівник прийнятий на роботу 02.05.2022 (понеділок), а 05.12.2022 він звільняється, то розрахунковим періодом для нього є травень — листопад 2022 року. Оскільки 1 травня 2022 року не є робочим днем. Це вихідний (неділя).

Нагадаємо: у період дії воєнного стану норми ст. 73 КЗпП не застосовуються (ч. 6 ст. 6 Закону № 2136*). Отже, 1 травня 2022 року — не є святковим. Відповідно до графіка підприємства, це звичайний вихідний день.

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

До речі, у розрахунковому періоді нашого працівника є й інші «святкові» дні. Це:

— 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні;

— 12 червня — Трійця;

— 28 червня — День Конституції;

— 28 липня — День Української Державності;

— 24 серпня — День захисників та захисниць України.

Відповідно до п. 7 Порядку № 100 такі дні (святкові та неробочі дні, передбачені ст. 73 КЗпП) виключають із розрахункового періоду. Проте в період воєнного стану вони є звичайними днями (робочими чи вихідними згідно з графіком роботи підприємства). Тому виключати їх з розрахункового періоду не потрібно.

Припустимо, що травень — листопад 2022 року працівником відпрацьовано повністю, тоді кількість календарних днів у розрахунковому періоді, що візьме участь у розрахунку, складе:

31_{травень} + 30_{червень} + 31_липень + 31_{серпень} + 30_{вересень} + 31_{жовтень} + 30_{листопад}= 214 к. дн.

Наостанок хочемо попередити: не плутайте розрахунок середньої відповідно до Порядку № 100 та розрахунок середньої для оплати днів тимчасової непрацездатності (визначають згідно з Порядком № 1266*).

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

Так, у загальному випадку розрахунковим періодом для обчислення непрацездатної середньої є також 12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25 Порядку № 1266).

Водночас Порядком № 1266 не передбачено можливості включення у розрахунковий період повністю відпрацьованого місяця при перебуванні у трудових відносинах не з першого календарного дня такого місяця.

Тому якщо працівника прийнято на роботу з першого робочого, але не з першого календарного дня місяця, при розрахунку лікарняних такий місяць не включається до розрахункового періоду (п. 25 Порядку № 1266).