Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Зміни в Порядку № 100: новації при розрахунку середньої зарплати

Долга Ірина, експерт з питань оплати праці
Оплата праці Травень, 2022/№ 10
Друк
Чергові зміни внесені Урядом до порядку розрахунку середньої зарплати. Вони стосуються розрахунку відпускних та середньої виходячи з двомісячного періоду працівникам, чиї дані про зарплату були втрачені через війну. Крім того, підкориговано порядок включення премій у розрахунок середньої. Про це і поговоримо в статті.

Що змінилось у Порядку № 100

29 квітня 2022 року набрала чинності постанова № 486*, якою були внесені дві зміни до Порядку № 100.

* Постанова КМУ «Про внесення змін до Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 26.04.2022 № 486.

1. Із розрахункового періоду дозволили виключати час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану (доповнення в абз. 6 п. 2 Порядку № 100).

2. Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, то під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума в розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати (доповнення в абз. 3 п. 3 Порядку № 100).

Важливо!

Застосовувати ці зміни потрібно з 29.04.2022 (з дати офіційного оприлюднення постанови № 486).

Про обмеження суми премії при розрахунку середньої зарплати ми розповімо пізніше (див. наступні публікації цього номеру), а зараз розберемось, коли та який час можна виключати з розрахункового періоду за новими правилами Порядку № 100.

Відсутні дані — викидаємо час з розрахункового періоду

Кого стосується. Зміни стосуються тих підприємств, установ, організацій, які внаслідок бойових дій і в період воєнного стану втратили інформацію або не мають доступу до інформації про нараховану заробітну плату працівників.

У регіонах, які постраждали внаслідок бойових дій, наслідки страшні і непередбачувані. Їх руйнівна сила не щадить ані людину, ані будівлю, ані техніку, ані документи. Та на відміну від втрати людських життів, можна знайти вихід із будь-якої ситуації. У тому числі при втраті зарплатно-трудової інформації.

Навіть якщо немає документів та інформації щодо діяльності підприємства, зокрема про нарахування зарплати працівникам, трудові договори з працівниками не розірвані і трудові відносини тривають. Працівники можуть звільнятися, йти у відпустку, їх можуть мобілізувати тощо. У таких випадках потрібно розрахувати середню зарплату.

Саме для таких випадків, як відсутність інформації про зарплатні нарахування в розрахунковому періоді, Уряд передбачив зміни в Порядку № 100 (ср. ). Ці зміни убезпечать працівників від заниження їх середнього заробітку.

Нові зміни діють для подій, які потребують розрахунку середнього заробітку і виникли 29 квітня 2022 року та пізніше. Наприклад, якщо працівник пішов у відпустку з 25 квітня 2022 року і йому розрахували відпускні за «старими» правилами, то нічого перераховувати не потрібно. А якщо він піде у відпустку в травні, то тепер можна виключати з розрахунку середньої зарплати час, в якому відсутні зарплатні дані через війну.

Це час, за який втрачені або недоступні дані про нараховану зарплату працівника через бойові дії в період воєнного стану. Наприклад, втрата документів, електронних програм бухобліку, в яких відображалася зарплатна історія працівника в розрахунковому періоді, або відсутність доступу до відомостей про нараховану зарплату саме внаслідок бойових дій.

Якщо дані недоступні тимчасово. Що робити, якщо дані про нараховану зарплату тимчасово недоступні через бойові дії? Чи треба буде після їх відновлення зробити перерахунок середньої зарплати? Наразі законодавство цього не вимагає. Але слідкуватимемо за змінами. Також чекаємо на роз’яснення уповноважених органів щодо цього питання.

Як варіант, інформацію про зарплатні нарахування своїм працівникам роботодавець може відновити з даних реєстру Пенсійного фонду. Але там немає всіх вихідних даних про нарахування зарплати, які потрібні при розрахунку середньої зарплати. Зокрема, про нараховані премії, про періоди, коли працівник не працював, тощо. Тому якщо ви не маєте доступу до даних про зарплату, нараховану за місяці, що увійшли до розрахункового періоду, безпечніше виключити такі місяці з розрахунку.

Яких випадків не стосується. Не виключаємо з розрахунку середньої зарплати час відсутності працівника з нез’ясованих причин. Тобто час, коли, наприклад, простій не оголошувався, а причини відсутності працівник не пояснює. Трудові обов’язки він не виконує, відповідно, в табелі має позначку «І» (інші причини неявок) або «НЗ». Зверніть увагу: не виключаємо з розрахунку час таких неявок працівника на роботу, навіть якщо причини його відсутності будуть визнані роботодавцем поважними.

Чому? От дивіться. Відповідно до абз. 6 п. 2 Порядку № 100 з розрахункового періоду виключається:

— час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково;

— час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Отже, у випадку відсутності працівника з причини, не передбаченої законодавством, виключити період із розрахунку не маємо права. Дані про цю відсутність зафіксовані роботодавцем та відображені в бухгалтерських реєстрах. Тобто інформація про зарплатні нарахування працівнику відома, до неї не втрачено доступ.

Розглянемо приклади.

Середня з розрахунку 2 місяців

Приклад 1. Через обстріли інформація про нараховану зарплату працівників за 1 квартал 2022 року недоступна. Із 1 по 15 квітня 2022 року (15 календарних днів) працівник перебував у відпустці без збереження зарплати. За 10 відпрацьованих днів квітня йому нараховано зарплату в розмірі 3095,24 грн.

У травні працівника направлено у відрядження. Як розрахувати середньоденну зарплату?

Початок відрядження працівника — травень 2022 року. Розрахунковим періодом для обчислення середньої зарплати та для оплати відрядження буде березень — квітень 2022 року. Оскільки інформація про нараховану зарплату працівника за березень 2022 року відсутня через бойові дії, то цей місяць повністю виключаємо з розрахункового періоду.

Також із розрахунку виключаються 15 календарних днів перебування працівника у відпустці без збереження зарплати у квітні 2022 року.

Отже, з двомісячного розрахункового періоду в розрахунку залишилася тільки частина квітня. А саме 10 відпрацьованих працівником днів.

Обчислюємо середньоденну зарплату за звичними правилами. Ділимо нараховану в розрахунковому періоді зарплату (3095,24 грн) на кількість відпрацьованих робочих днів:

3095,24 : 10 = 309,52 (грн).

Середня для відпустки

Приклад 2. Працівник іде в щорічну відпустку з 16 травня 2022 року. Його зарплата за травень 2021 року — грудень 2021 року становить 48386,40 грн. Через обстріли інформація про нараховану зарплату працівників за 1 квартал 2022 року недоступна. У квітні 2022 року оголошено весь місяць простій (оплата виходячи з 2/3 окладу). Як розрахувати середньоденну зарплату?

Відпустка працівника починається у травні 2022 року. Розрахунковим періодом для обчислення середньої зарплати буде травень 2021 року — квітень 2022 року.

Із розрахункового періоду викидаємо:

— час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (наприклад, час простою, оплаченого з розрахунку 2/3 окладу, відпустки без збереження зарплати на підставі ст. 25, 26 Закону про відпустки (у тому числі «карантинна» відпустка та відпустка без збереження зарплати протягом дії воєнного стану), неоплачуваний період відсторонення від роботи, період призупинення трудового договору тощо). У нашому випадку виключаємо з розрахунку повністю квітень 2022 року (30 календарних днів);

час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату через бойові дії. За умовами прикладу 2 — це 1 квартал 2022 року (90 календарних днів: 31 + 28 + 31);

— святкові і неробочі дні в період до 24 березня 2022 року. За наведеним прикладом до розрахунку не увійдуть тільки свята в місяцях, які лишаються в розрахунку. Це 8 календарних днів (1, 2 і 9 травня, 20 і 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2021 року).

Розрахуємо кількість календарних днів із 12-місячного розрахункового періоду (365 календарних днів), які візьмуть участь у розрахунку.

365 - 30 - 90 - 8 = 237.

Обчислимо суму середньоденної зарплати:

48386,40 : 237 = 204,16 (грн).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі