Оплата праці & режим роботи
Повна зайнятість. Тут нюансів немає. Працю працівника-студента оплачуємо у загальному порядку залежно від кількості відпрацьованого студентом часу, який зафіксовано у табелі обліку робочого часу.
Тобто, незважаючи на те, що такі працівники можуть ще отримувати стипендію з бюджету, оклади (тарифні ставки) їм установлюють на тому ж рівні, що й іншим працівникам, які працюють на аналогічних посадах. Звісно ж, з урахуванням кваліфікації працівника-студента.
Звичайно, стежимо за тим, щоб оплата праці за виконану таким працівником місячну (погодинну) норму праці (обсяг робіт) не була нижчою за мінімальну зарплату (МЗП). Тобто дотримуємося вимог ст. 95 КЗпП.
Якщо в результаті порівняння фактична зарплата виявиться нижчою за МЗП — нараховуємо працівникові «трудову» доплату (різницю між МЗП, визначеною пропорційно виконаній нормі праці (відпрацьованому часу), та фактичною зарплатою працівника).
Якщо фактична зарплата буде дорівнювати або перевищить МЗП — нараховуємо працівникові фактичну зарплату.
Працівник не виконав місячну (годинну) норму праці? Нараховану йому зарплату за фактично відпрацьований час порівнюємо з МЗП, визначеною пропорційно виконаній нормі праці (відпрацьованому часу).
Більше подробиць шукайте у статті «Доплата до МЗП: усе, що потрібно знати» // «ОП», 2022, № 8.
Неповний робочий час. Оплата праці працівника-студента при неповному робочому часі провадиться у загальному порядку, встановленому ч. 2 ст. 56 КЗпП. Тобто пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
У такому разі можливі такі варіанти:
— або працівник отримує частину окладу — якщо оплату праці визначають за місячним окладом (місячною тарифною ставкою) (при зайнятості 0,5 штатної одиниці — 0,5 посадового окладу тощо);
— або зарплату нараховують виходячи із встановленої йому погодинної ставки за фактично відпрацьований час за умови неповного робочого часу — якщо оплату праці визначають за годинною тарифною ставкою та кількістю відпрацьованого часу.
Скорочений робочий час. Особливістю такого режиму роботи є те, що (ст. 51 та ст. 194 КЗпП):
— час, протягом якого працівник виконує свої трудові обов’язки, скорочується;
— але його працю оплачують у розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.
Тобто в тому ж розмірі, що й дорослим працівникам відповідних категорій, яким установлено повну тривалість робочого часу (лист Мінсоцполітики від 22.03.2006 № 1993/0/14-06/13).
Зарплату молодого працівника також порівнюємо з МЗП. Тобто за відпрацьовану місячну норму часу його зарплата не може бути нижчою за мінімальний розмір.
Нефіксований робочий час. Працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, зарплата виплачується за фактично відпрацьований час (ст. 211 КЗпП).
Тобто оплата праці здійснюється виключно за час залучення роботодавцем такого працівника до такої роботи.
Якщо протягом місяця у роботодавця не виникло потреби залучення працівника до роботи, встановлюються мінімальні гарантії щодо оплати праці такого працівника (коментар Мінекономіки від 16.08.2022).
Так, якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин (мінімальна тривалість робочого часу в разі укладання трудового договору з нефіксованим робочим часом), йому виплачується зарплата не менше ніж за 32 години робочого часу.
У разі згоди працівник може бути залучений до роботи поза межами базових днів або годин. Тоді його робота оплачується:
— у розмірі, не меншому, ніж передбачено умовами трудового договору, — якщо загальний час роботи працівника не перевищує нормальної тривалості робочого часу, визначеної договором (40 годин на тиждень);
— відповідно до ст. 106 КЗпП (у подвійному розмірі), якщо фактична кількість відпрацьованих працівником годин перевищить 40 годин на тиждень. При цьому у подвійному розмірі оплачується лише різниця між фактичною кількістю відпрацьованих працівником годин та нормальною тривалістю робочого часу (40 годин на тиждень).
Але нагадуємо: працівників, які навчаються без відриву від виробництва в середніх і професійно-технічних навчальних закладах, забороняється залучати до надурочних робіт у дні занять (ст. 220 КЗпП).
Спрощений режим регулювання трудових відносин. В умовах спрощеного режиму розмір заробітної плати визначається трудовим договором. Звичайно — з урахуванням установленого законом мінімального рівня оплати праці (ч. 4 ст. 115 КЗпП). Тобто незважаючи на «спрощення», все одно дотримуємося вимог ст. 95 КЗпП (див. вище).
Крім того, трудовий договір за домовленістю між працівником та роботодавцем може передбачати підстави й порядок залучення працівника до роботи в надурочний та нічний час, у святкові, неробочі й вихідні дні. Тоді розмір оплати праці за такий час повинен бути не меншим від розміру, визначеного нормами:
— ст. 72 КЗпП (компенсація за роботу у вихідний день);
— ст. 106 КЗпП (оплата роботи в надурочний час);
— ст. 107 КЗпП (оплата роботи у святкові і неробочі дні);
— ст. 108 КЗпП (оплата роботи у нічний час).
Виплачується зарплата працівникові у строки, визначені трудовим договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів (ст. 497 та ч. 4 ст. 115 КЗпП).
І не забувайте: працівників, які навчаються без відриву від виробництва в середніх і професійно-технічних навчальних закладах, забороняється залучати до надурочних робіт у дні занять (ст. 220 КЗпП).
Індексація
Грошові доходи працівників-студентів у вигляді стипендії та зарплати підлягають індексації у загальному порядку згідно з вимогами п. 2 Порядку № 1078*.
Тобто роботодавець повинен:
— індексувати гривневі постійні зарплатні доходи працівника-студента у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (у вересні — листопаді 2022 року — 2600 грн);
— визначати суму індексації з розрахунку повного робочого часу, а сплачувати її пропорційно до відпрацьованого часу — якщо студент працює неповний робочий час (п. 4 Порядку № 1078).
При цьому, якщо молодий працівник не тільки працює (йому виплачують зарплату), а й отримує інший грошовий дохід (наприклад, стипендію), насамперед індексується його оплата праці (п. 4 Порядку № 1078).
З прикладом розрахунку індексації зарплати в такому разі ви можете ознайомитись у листі Мінсоцполітики від 14.08.2018 № 14/0/216-18// «ОП», 2018, № 17 (ср. ).
Виняток — якщо особа працює та одночасно навчається на денній формі навчання або з відривом від виробництва у клінічній ординатурі, аспірантурі та докторантурі. Тоді насамперед індексується стипендія (п. 4 Порядку № 1078).
Як у такому разі роботодавцю зрозуміти, чи потрібно індексувати зарплату працюючого студента? Попросити в нього довідку про розмір та строк призначення стипендії (п. 8 Порядку № 1078). Такий документ видають професійно-технічні та вищі навчальні заклади на вимогу самих студентів.
Зауважте: якщо студент не надає цієї довідки з навчального закладу, то його зарплата не індексується.
Оподаткування зарплати студента
ПДФО, ВЗ. Заробітна плата студента є об’єктом оподаткування ПДФО та ВЗ на загальних підставах (лист ДФСУ від 20.10.2015 № 9758/К/99-99-17-03-03-14).
Крім того, такий працівник може розраховувати на ПСП у підвищеному розмірі — 150 % (у 2022 році — 1860,75 грн).
Але! За умови, що (підкатегорія 103.08.02 ЗІР):
— він не отримує стипендію з бюджету чи отримує спонсорську стипендію. Доказом цього буде відповідна довідка з навчального закладу;
— розмір його заробітної плати на місяць не перевищує граничної межі, встановленої пп. 169.4.1 ПКУ (у 2022 році — 3470 грн).
До речі, те що такому працівнику може бути встановлений неповний робочий час, не впливає на порядок застосування ПСП.
Щоб отримати право на застосування підвищеної «студентської» ПСП, працівнику потрібно надати такі документи:
— заяву про застосування пільги;
— довідку з навчального закладу про те, що така особа дійсно навчається в цьому навчальному закладі і не отримує стипендії з бюджету (категорія 103.08.04 ЗІР).
Тоді незалежно від дати подання заяви про застосування ПСП, пільгу треба буде застосовувати до нарахованої заробітної плати за місяць, у якому було подано таку заяву .
У новоприйнятого працівника право на ПСП з’являється вже в місяці прийняття на роботу незалежно від того, скільки днів він цього місяця відпрацював.
ЄСВ. Заробітна плата, яка нараховується роботодавцем працівнику-студенту, є базою нарахування ЄСВ.
Якщо розмір зарплати такого працівника не перевищить розміру МЗП, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, роботодавцю доведеться нарахувати ЄСВ, виходячи із розміру такої МЗП (абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ**).
Але! За умови, що (п.п. 6 п. 2 розд. ІІІ Інстукції № 449***):
— така зарплата отримана за основним місцем роботи працівника;
— працівник не є особою з інвалідністю;
— працівник перебував у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацював всі робочі дні, передбачені графіком роботи.
Якщо працівник-студент прийнятий на роботу/ звільнений з роботи протягом місяця (він не відпрацював всі робочі дні, передбачені графіком роботи в такому місяці), виконувати вимогу щодо нарахування мінімального ЄСВ не потрібно.
А чи дотягувати базу ЄСВ до МЗП, якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу? Так, дотягувати. На цьому наполягають податківці у своєму листі від 31.03.2015 № 6667/6/99-99-17-03-01-15. Але за виконання умов, перелічених вище.
