90-дення відпустка для переселенців
Спочатку відповімо на перше запитання (щодо оформлення неоплачуваної 90-денної відпустки). Наказом відпустку для переселенців надано на 90 календарних днів з 22.09.2022 по 20.12.2022. Такий варіант оформлення наказу не коректний. Пояснимо чому.
З 19.07.2022 маємо новий вид відпустки без збереження зарплати. Законодавче підґрунтя — ч. 4 ст. 12 Закону № 2136*.
* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.
Ця відпустка має низку особливостей. Її надають:
1) виключно працівникам, які виїхали за межі території України або набули статусу внутрішньо переміщеної особи;
2) за заявою працівника в обов’язковому порядку;
3) у період дії воєнного стану;
4) не більше ніж на 90 календарних днів.
5) без зарахування часу перебування у цій відпустці до стажу для щорічної основної відпустки.
Відлік 90 днів починають з дати, вказаної працівником у заяві, але не раніше 19.07.2022. При цьому таку відпустку можна переривати (ділити на частини). 90 календарних днів — це сукупна її тривалість. Детальніше читайте у статті «Відпустка для переселенців: з якої дати рахувати 90 днів?» // «Оплата праці», 2022, № 15 (ср. ).
У запитанні, яке ми розглядаємо, важливим є кінцевий строк надання відпустки. Як ми уже зазначили, відпустку для переселенців надають у період дії воєнного стану. На сьогодні Указом Президента від 12.08.2022 № 573/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 23.08.2022 на 90 діб. Тобто воєнний стан продовжено до 05:30 21.11.2022.
Якщо накласти це на площину відпустки для переселенців, маємо наступне. Крайній строк надання такої відпустки — 20.11.2022. Оскільки воєнний стан закінчуються 21.11.2022 о 05:30, то, на наш погляд, зараз не можна навіть 21 листопада зазначити останнім повним днем відпустки.
Звісно, ми всі віримо в ЗСУ та сподіваємось, що наступного продовження воєнного стану не буде. Але якщо так станеться, то працівниця зможе і надалі перебувати у відпустці до закінчення 90 днів.
То як же бути із заявою і наказом про надання неоплачуваної відпустки? Найбільш оптимальний варіант — це оформлення відпустки з «відкритою датою». Тобто формулювання може бути таким, як у прикладі на рис. 1 та 2.
Рис. 1. Приклад заяви про надання 90-денної відпустки
Рис. 2. Приклад наказу про надання відпустки
Саме це «до припинення або скасування воєнного стану» не дасть відпустці вийти за межі періоду воєнного стану.
Як працівниця може надати заяву і ознайомитися із наказом, перебуваючи вже за кордоном?
Найправильніший спосіб: використати поштове відправлення або скористатись послугами перевізників. Також можна зробити це в електронному вигляді за допомогою ЕЦП.
А чи можна вдатись до простішого способу: працівник пише заяву, робить її фото та надсилає роботодавцю на електронну пошту чи за допомогою месенджера? На початку війни фахівці НАДС дійсно дозволяли так робити («Електронна заява від працівника: приймати чи не приймати?» // «Оплата праці», 2022, № 6). А для ознайомлення з наказом пропонувалось використати відповідний акт. Однак цей спосіб можуть «завернути» фахівці Держпраці.
Як бути після відпустки?
Друге питання, що бентежить нашу читачку: що робити працівниці після того, як дозволений термін перебування у відпустці закінчиться? Приступити до роботи або звільнитись? Звісно, це два із можливих варіанти. Але далеко не всі. Працівниця також може використати інші види відпусток:
1) щорічну основну оплачувану відпустку (звісно, якщо є зароблені дні відпочинку);
2) неоплачувану відпустку на час карантину. COVID-карантин в Україні продовжено до 31 грудня 2022 (постанова КМУ від 19.08.2022 № 928), тож працівниці можна надати неоплачувану відпустку згідно з приписом ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки;
3) неоплачувану відпустку на період дії воєнного стану. На відміну від 90-денної відпустки, «проста воєнна» відпустка надається на прохання працівника і за погодженням з роботодавцем (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136). Її також можна надати працівникам, які виїхали за кордон або набули статусу ВПО, якщо керівництво не проти;
4) інші відпустки, на які вона має право (соціальну на дітей тощо).
Окрім цього, можна обрати ще й інші види нероботи без звільнення:
— простій;
— призупинення трудового договору. Детальніше про це читайте у наших матеріалах «Зміни в трудовому законодавстві: як призупиняти дію трудового договору» // «Оплата праці», 2022, № 14, «Звільнення в період призупинення: як проводити остаточний розрахунок?» // «Оплата праці», 2022, № 11.
