Добровільна сплата аліментів
Якщо «аліментник» сплачує аліменти добровільно і бажає, щоб його роботодавець робив відрахування на ці цілі із його зарплати, то він надає роботодавцю:
— заяву на утримання і перерахування «N-ної» суми або відсотка на певний строк із зарплати на користь отримувача аліментів (ч. 1 ст. 187 СКУ*);
— заяву на утримання аліментів із зарплати та копії договору між батьками про сплату аліментів на дитину (ст. 189 СКУ).
* Сімейний кодекс України від 10.01.2002 № 2947-III.
У такий спосіб сплата аліментів відбувається працівником добровільно, без участі суду та виконавчої служби. Тож у будь-який момент працівник може відкликати заяву про утримання із його зарплати аліментів. А також зменшити або збільшити суму аліментних відрахувань, надавши роботодавцю нову заяву. Тобто все відбувається, як і у мирний час.
Примусова сплата аліментів
У разі коли стягнення аліментів здійснюється з працівника примусово, на підставі документів державного або приватного виконавця, то виконавець направляє роботодавцю цього працівника постанову про звернення стягнення із зарплати, пенсії, стипендії, інших доходів боржника (ч. 3 ст. 68 Закону № 1404*).
* Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Як до, так і після введення воєнного стану, роботодавець, якому надійшов виконавчий документ, оформлений за всіма вимогами законодавства, повинен його виконати.
Ще в березні 2022 року Законом №2129* передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
— припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
— визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Також установлена заборона на відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації (п. 102 розд. XIII Закону № 1404).
За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи — підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача — на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Як бачите, стягнення аліментів під час дії воєнного стану не «стало на паузу» і не зазнало суттєвих змін (крім виконання рішень на тимчасово окупованих територіях України). Стягнення аліментів відбувається за тими ж правилами, що й у мирний час.
Стягнення аліментів: основні правила
Згадаємо загальні правила стягнення аліментів.
1. За рішенням суду аліменти можуть присуджуватися за одним із варіантів:
— у частині від доходу платника аліментів залежно від кількості дітей: на 1 дитину — 1/4, на 2 дітей — 1/3, на 3 і більше дітей — 1/2 доходу, але не більше 10 прожитмінімумів на дитину відповідного віку;
— у твердій грошовій сумі. Такі аліменти підлягають щорічній індексації, якщо інше не передбачено у виконавчому документі або в договорі між батьками. Обов’язок індексувати аліменти у твердій сумі покладений на виконавців (ч. 1 ст. 71 Закону № 1404).
2. Аліменти призначають у частині від доходу, що обчислюється з «чистої» суми заробітної плати, тобто після утримання ПДФО і ВЗ.
3. Утримання аліментів із працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди, як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом. Види доходів, що враховуються або не враховуються при визначенні розміру аліментів, визначені Переліком № 146*. Крім того, ст. 72 і 73 Закону № 1404 установлюють види виплат, на які (не) може бути обернене стягнення.
Також пам’ятайте, що з військовослужбовців ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом (п. 8 Переліку № 146). А от виплати військовим, з яких не утримують аліменти, перелічені в Переліку додаткових видів грошового забезпечення та інших виплат, здійснених у грошовій формі, що не підлягають обліку при відрахуванні аліментів з військовослужбовців ЗСУ, затвердженому наказом Міноборони від 15.05.2013 № 316.
Отже, аліменти мають стягуватися також із доходів військовослужбовців.
4. Обмеження відрахувань із зарплати. У разі стягнення аліментів за виконавчим документом із заробітної плати боржника може бути відраховано:
— в загальному випадку не більше ніж 50 % сум до виплати (ст. 128 КЗпП і ч. 2, 3 ст. 70 Закону № 1404);
— з «аліментника», з якого стягуються аліменти на неповнолітніх дітей, — до 70 % суми заробітку до виплати.
Проте зазначені обмеження не застосовуються при добровільній сплаті аліментів. Адже «аліментник» самостійно визначив розмір утримання з його зарплати.
5. Утримані із зарплати працівника «примусові» аліменти, на підставі постанови виконавця, роботодавець зобов’язаний перерахувати на рахунок такого виконавця. Таке перерахування треба зробити в строк, установлений для їх виплати, але якщо такий строк не встановлений — до 10-го числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюються стягнення (ч. 1 ст. 69 Закону № 1404).
«Добровільні» аліменти роботодавець має виплатити безпосередньо одержувачеві способом, зазначеним платником аліментів у заяві, і перерахувати не пізніше за 3 дні після виплати зарплати (ч. 2 ст. 187 СКУ).
6. За «примусовими» аліментами, які утримують роботодавці із зарплати працівників, установлена обов’язковість звітування такого роботодавця перед виконавцем. Порядок і механізм звітування визначений Інструкцією № 512/5*. Форма Звіту про здійсненні відрахування і виплати наведена в додатку 9 до Інструкції № 512/5.
Отже, звітування за аліментами відбувається роботодавцем:
— щомісячно;
— після закінчення строку відповідних виплат. Конкретні строки для подання Звіту не встановлені. Проте якщо вони не зазначені в постанові виконавчої служби, подавайте Звіт найближчим часом після перерахування аліментів за відповідний місяць;
— у разі звільнення працівника. У разі припинення стягування аліментів (у тому числі при звільненні працівника), роботодавець повинен не пізніше як у 3-денний строк надати виконавцеві Звіт, де зазначити причину припинення, нове місце роботи, проживання або навчання боржника, якщо воно відоме (ч. 2 ст. 69 Закону № 1404);
— за кожною постановою про стягнення окремо, якщо утримання з працівника провадяться за декількома постановами.
Якщо зарплати не вистачає на аліменти, то за працівником накопичується борг. Про нього ми розкажемо в наступній публікації.