Оплата простою
Загальні правила оплати часу простою наведені у ст. 113 КЗпП. Час простою не з вини працівника, у тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабміном, оплачують з розрахунку не нижче від 2/3 посадового окладу (тарифної ставки). Таке формулювання дає роботодавцям певну свободу дій. А саме — можливість оплачувати період простою в більшому розмірі. Особливо якщо це передбачено колективним договором.
Так, зокрема, для освітян діє п.п. 8.3.3 Галузевої Угоди*. Згідно з його приписом керівникам установ та закладів освіти рекомендовано забезпечити оплату простою працівникам не з їх вини в розмірі середньої зарплати. При цьому це стосується як педагогічних, так і непедагогічних працівників.
Крім того, у березні 2022 року Кабміном була затверджена постанова № 221**. Вона стосується держорганів, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету. Їх керівникам надано право самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників. Проте є мінімальна межа — 2/3 посадового окладу. Строк дії — до припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Джерело фінансування — фонд зарплати, передбачений кошторисом.
Приписом п. 3 постанови № 221 виокремлено органи місцевого самоврядування (далі — ОМС). Їх керівникам рекомендовано застосовувати наведені вище положення та виконувати їх у межах фондів зарплати, передбачених у кошторисах відповідних органів.
Разом з тим, якщо коштів достатньо, то оплата простою може здійснюватись у більшому розмірі, ніж 2/3 окладу. Наприклад, у розмірі окладу, МЗП чи середньої зарплати.
Вплив на відпускну «середню»
Для розрахунку відпускних є дуже важливим, як саме оплачено простій. Адже відповідно до абз. 6 п. 2 Порядку № 100 з розрахункового періоду виключається час, коли працівник згідно із законом не працював і заробіток за ним:
— не зберігався:
— зберігався частково.
Тож якщо оплата простою проведена у розмірі 2/3 окладу працівника, то йдеться про часткове збереження заробітної плати за працівником. Відповідно цей період виключаємо із розрахункового періоду. При цьому виключати слід увесь період простою разом із вихідними днями, які на нього припадають (див. лист Мінекономіки від 08.02.2021 № 4708-06/7891-09).
Якщо ж період простою оплачений за «середньою», то і сума оплати, і дні простою беруть участь у розрахунку відпускних.
А що як період простою був оплачений у розмірі окладу?
У листі від 04.08.2020 № 3511-06/48200-07 фахівці Мінекономіки зазначили: якщо час простою оплачений у розмірі, меншому ніж середня зарплата працівника, то цей період виключається з розрахункового періоду.
Але у випадку, що розглядається, ситуація ще цікавіша. Адже посадові особи ОМС за час простою отримали не лише «голий» оклад, а ще й надбавки за ранг та вислугу років. Разом з тим до моменту введення простою їм виплачувалась також надбавка за високі досягнення у праці та щомісячна премія.
Тож виходить, що зарплата працівникам у період простою зберігалася частково. І як наслідок — загальна її сума (включаючи всі складові) менше їх розміру середньої зарплати. А тому період такого простою слід виключити з розрахункового періоду.
ВАЖЛИВО!
З розрахунку відпускних виключають період простою, який оплачено в розмірі, меншому ніж середній заробіток працівника.
Розглянемо приклад за умовами запитання.
Приклад. У сільраді було запроваджено простій на період з 25.02.2022 по 31.05.2022. Час простою оплачено з розрахунку окладу + надбавки за ранг та вислугу років. Посадова особа з 01.09.2022 йде у щорічну основну відпустку тривалістю 14 календарних днів (далі — к. дн.) Припустимо, що за розрахунковий період працівнику нараховано дохід у загальній сумі 82560 грн (у т. ч. за час простою у сумі 21080 грн).
Розрахунковий період: вересень 2021 року — серпень 2022 року.
Загальна кількість к. дн. у розрахунковому періоді — 365.
На цей період припадають 5 святкових (неробочих) днів — 14.10.2021, 25.12.2021, 01.01.2022, 07.01.2022 та 08.03.2022. Ці дні виключаємо з розрахунку.
А ось 12.06.2022, 28.06.2022, 28.07.2022, та 24.08.2022 залишаємо у розрахунку, адже вони на період воєнного стану втратили статус святкових (неробочих) днів (див. детальніше у статті «Відпускна «середня»: кількість днів у розрахунку» // «Оплата праці», 2022, № 16 (ср. ).
Також на розрахунковий період припадають 95 к. дн. простою, оплаченого з розрахунку «оклад + надбавка за ранг + надбавка за вислугу років».
Але тут слід враховувати, що у періоді простою у нас «засвітився» один святковий день — 08.03.2022 (Міжнародний жіночий день). Його не потрібно виключати двічі. Тому із розрахунку виключається саме 95 к. дн. простою (96 - 1). У той же час вже несвяткові дні — 24.04.2022, 01.05.2022, 09.05.2022 не чіпаємо. Вони виключаються у складі «простійного» періоду як звичайні календарні дні.
Таким чином, у розрахунку відпускних візьмуть участь:
365 - 5 - 95 = 265 (к. дн.).
Обчислимо середньоденну зарплату:
(82560 - 21080) : 265 = 232 грн.
Сума відпускних становить:
232 х 14 = 3248 грн.
