Старт перевірок Держпраці
З початку війни візити контролерів з Держпраці мали суто формальний інформаційний характер. Річ у тім, що на цей період діяв мораторій на проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану**.
Проте в умовах війни більшість роботодавців і працівників все ж знайшли в себе сили продовжувати працювати. Отже, цілком можливе виникнення між ними конфліктних ситуацій, зумовлених порушеннями законодавство про працю.
У зв’язку з цим законодавці вирішили відновити перевірки Держпраці і внесли зміни до воєнно-трудового Закону № 2136***.
*** Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
Нові норми почали працювати з 19 липня 2022 року. Отже, з цієї дати контролерам з Держпраці дозволено приходити на позапланові перевірки.
Що це означає?
По-перше, жодних планових перевірок та інспекційних відвідувань відбуватися не може.
По-друге, позапланові перевірки все ж можуть здійснюватися, але тільки за правилами загальноконтрольного Закону № 877****.
А його не дуже полюбляють контролери, адже у ньому є набагато більше обмежень для перевіряючих, ніж у Порядку, який регламентує проведення інспекційних відвідувань, який врешті-решт був скасований судом. Мова йде про постанову КМУ від 21.08.2019 № 823. Тож це більше на руку роботодавцям.
Кого і як перевірятимуть?
Кого може перевірити Держпраці? Під прицілом опинилися всі суб’єкти господарювання: і юридичні особи незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, і фізичні особи, які використовують найману працю.
Простіше кажучи, обмежень немає, тож із перевіркою контролери з Держпраці можуть завітати до будь-якого роботодавця.
Що можуть перевірити? Контролери з Держпраці зможуть провести перевірку лише з таких питань:
— у частині виконання вимог воєнно-трудового Закону № 2136;
— оформлення трудових відносин;
— законності припинення трудових договорів.
Але, звісно, для цього мають бути відповідні підстави. Про них — далі.
Коли можуть прийти?
Як Держпраці дізнаються, до кого приходити? Все просто. Для цього є відповідні підстави.
По-перше, «злити» інформацію про роботодавця можуть його ж працівники. Тож із ними краще дружити. Поскаржитися можуть і ті особи, які не перебувають з ним у трудових відносинах, але їм є що сказати контролерам. Йдеться про неоформлених працівників або тих, хто працює у вас за ЦПД.
Запам’ятайте, позаплановий захід у такому разі здійснюється тільки за погодженням Держпраці України.
По-друге, підставою для перевірки певних груп роботодавців може бути доручення Прем’єр-міністра. Це не формальна підстава, а дієвий засіб, який активно використовується. Про ці заходи завжди відомо заздалегідь зі ЗМІ. Один з прикладів — минулого року було надано доручення провести перевірку роботодавців, які використовують працю іноземців. Про це ми попереджали у статті «У вас працює іноземець? Чекайте на перевірку» // «ОП», 2021, № 22/1.
По-третє, настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання. Настання такої події саме по собі є вагомим аргументом для Держпраці для проведення перевірки.
По-четверте, повідомити «корисну» інформацію про роботодавця можуть органи місцевого самоврядування або військова цивільна адміністрація. З ними потрібно бути уважними.
І ще одна підстава: невиконання роботодавцем припису, виданого після 1 травня 2022 року. Така часова межа чітко прописана в ч. 3 ст. 16 Закону № 2136. Тут висновок такий: завжди краще зробити роботу над помилками, ніж отримати ще одну перевірку від Держпраці.
Що потрібно знати?
Зважаючи на те, що про позапланову перевірку не попереджають, до неї варто бути готовими завжди. Тому далі — базові нюанси, які ви, як роботодавці, маєте пам’ятати, перш ніж допустити контролерів на перевірку.
По-перше, перед перевіркою контролери зобов’язані пред’явити:
— направлення на проведення перевірки (і, до речі, його копію віддати роботодавцю (ч. 3 ст. 6 Закону № 877)). Воно є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу;
— службові посвідчення контролерів (ч. 5 ст. 7 Закону № 877). Їх дійсність можна легко перевірити, зателефонувавши за номером (044) 288 10 00.
Якщо у роботодавця є журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю), то перед перевіркою контролери мають внести запис і до нього (ч. 12 ст. 4 Закону № 877).
Чому це важливо? Тому, що без всього цього можна не допускати контролерів до перевірки.
По-друге, під час позапланової перевірки мають з’ясовуватися лише ті питання, які зазначені в направленні і які стали підставою для здійснення заходу контролю (ч. 1 ст. 6 Закону № 877). Простіше кажучи, прийшли з приводу звільнення, мають перевірити тільки це, а не замахуватися на оформлення трудових відносин. Якщо таке відбувається — можна вимагати припинення перевірки. До речі, суди будуть на боці роботодавця (постанова Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 461/2567/18).
По-третє, якщо контролери прийшли до вас на підставі звернення фізособи, але не пред’являють погодження на її проведення від Держпраці (центрального органу, в Києві), можете їх не допускати до перевірки (ч. 1 ст. 10 Закону № 877).
По-четверте, позапланові перевірки можуть тривати не більше 10 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва — 2 робочих днів (ч. 4 ст. 6 Закону № 877).
Майте на увазі! Продовження строків не допускається, і бойові дії не є аргументом. Тому у разі перевищення цього строку роботодавець має право вимагати припинення перевірки.
Чи будуть штрафи?
Головне, що потрібно знати про перевірки Держпраці під час війни, — це те, що у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів, штрафи не застосовуються. Це «воєнне» звільнення чітко прописано в ч. 3 ст. 16 Закону № 2136 (ср. ).
Тож якщо вас перевірили і виявили порушення — усуньте порушення у строк, зазначений у приписі.
Причому таке штрафне звільнення стосується всіх порушень, а не тільки тих, які прописані в ч. 6 ст. 265 КЗпП. Звідси висновок, що можна спробувати вийти «сухим із води», у разі якщо Держпраці встановить факт використання неоформленої праці.
Нагадую, що за мирного часу у випадку виявлення неоформленого працівника штраф накладався незалежно від виконання припису (на сьогодні за загальним правилом це було б 65000 грн за кожного такого працівника).
Єдиний нюанс: таке «воєнне» звільнення не врятує від адмінштрафу (ст. 41 КпАП). У загальному випадку:
— фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) коштуватиме від 8500 до 17000 грн (ч. 3 ст. 41 КЗпП);
— інші порушення законодавства про працю — від 510 до 1700 грн (ч. 1 ст. 41 КпАП).
Його можна спробувати обійти. Як? Наприклад, посилаючись на малозначність правопорушення (ст. 22 КпАП). Вона дозволяє суду звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення.
Проте, звісно, краще не порушувати законодавство, ніж потім шукати шляхи обходу штрафів. Тим паче, що під час воєнного стану треба намагатися максимально підтримувати свій бізнес та працівників, які незважаючи ні на що, виконують свої трудові обов’язки.
