Чи можна скасувати відпустку?
У загальному випадку відпустки працівників плануються та узгоджуються заздалегідь. Черговість надання відпусток визначається графіком відпусток (ч. 10 ст. 10 Закону про відпустки*).
* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником. Про дату початку відпустки роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника не пізніш як за два тижні до встановленого графіком строку.
Відпустка оформлюється наказом. І виплатити відпускні роботодавець повинен до дня початку відпустки.
Проте іноді може трапитися ситуація, коли наказ на відпустку наданий, а працівник несподівано захворів напередодні такої відпустки. У цій статті розглядаємо ситуацію, коли звичайний працівник (не пільгових категорій) збирався у щорічну основну відпустку.
Чи може роботодавець скасувати відпустку?
Адже в разі хвороби працівника (засвідченої у встановленому порядку) у щорічній відпустці, відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена (ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки).
Дізнавшись, що працівник захворів, скасувати працівнику відпустку в односторонньому порядку роботодавець не має права. Тому що:
— по-перше, відпустка запланована заздалегідь, безпосередній її строк узгоджений між роботодавцем і працівником та зафіксований у наказі;
— по-друге, лікарняний щойно відкрито. Тобто у роботодавця фактично немає документа, який підтверджує хворобу (ані паперового, бо він надається після відновлення працездатності, ані е-лікарняного, бо готовим до сплати він стає через 7 днів після його закриття);
— по-третє, перенесення відпустки передбачає узгодження між працівником і роботодавцем.
При цьому працівник так само не має права самовільно приймати рішення про перенесення відпустки на інший період.
Як у такій ситуації бути роботодавцю?
Вихід із ситуації
Припустимо, що працівник захворів за день до початку відпустки, який для нього був робочим за графіком роботи. Про хворобу повідомив роботодавця. У цьому випадку дії роботодавця повинні бути такі.
1. Роботодавець у табелі обліку робочого часу за день невиходу працівника на роботу за графіком фіксує неявку з нез’ясованих причин — «НЗ», а дні щорічної відпустки відмічає позначкою «В». Адже допоки працівник не надасть роботодавцю листок непрацездатності або е-лікарняний не змінить статус на «готовий до сплати» — хвороба не підтверджена.
2. Відпускні роботодавець виплачує працівнику до початку відпустки з одночасним перераховуванням податків та внесків.
3. Коли працівник надасть роботодавцю листок непрацездатності або е-лікарняний буде готовий до сплати, то роботодавець повинен:
— нараховувати працівнику лікарняні (після позитивного рішення про оплату лікарняного);
— внести корективи до табеля обліку робочого часу;
— узгодити з працівником строк перенесення/продовження відпустки. І вона може бути перенесена, за узгодженням між працівником і роботодавцем, або продовжена з наступного дня після хвороби;
— у разі якщо день початку відпустки, на яку припала хвороба, та день початку перенесеної/продовженої відпустки припадають на різні місяці — відпускні, виплачені до початку відпустки, на яку припала хвороба, треба сторнувати. А після видання наказу на перенесення відпустки на новий строк розрахувати заново виходячи з нового розрахункового періоду.
Висновки
- Дізнавшись, що працівник захворів перед відпусткою, роботодавець не має права скасувати відпустку в односторонньому порядку.
- До того моменту, як працівник надасть роботодавцю лікарняний або е-лікарняний буде готовий до сплати, роботодавець має нарахувати і виплатити вже оформлені наказом відпускні.
- Після отримання лікарняного роботодавець нараховує лікарняні. Відпуску потрібно продовжити або перенести на інший строк, який узгоджується із працівником.