При порушенні з вини роботодавця строків розрахунку при звільненні з працівником, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (ст. 117 КЗпП).
Як порахувати час затримки, дивіться у статті «Календарні чи робочі дні? Як оплачувати час затримки розрахунку при звільненні» // «Оплата праці», 2023, № 23.
На нашу думку, розрахунок слід проводити в робочих днях. Розглянемо, як саме розрахувати середню зарплату за час затримки виплат при звільненні.
Середня зарплата
Щоб розрахувати суму середньої зарплати за час затримки виплати, треба знайти два показники:
— середньоденний заробіток;
— кількість днів затримки.
А потім їх перемножити.
Почнемо з середньоденного заробітку. Його рахуємо виходячи з двомісячного розрахункового періоду за правилами абз. 1 п. 8 Порядку № 100*.
* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.
До розрахункового періоду включаються два місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.
Подія, яка є відправною точкою при визначенні середньоденної зарплати, — день звільнення працівника. Це підтверджують фахівці Держпраці (див. листі від 30.11.2023 № 4206/2/2.1-23а), а також практикують суди. Наприклад, у рішенні Долинського районного суду Кіровоградської області від 21.06.2023 у справі № 388/796/23 подією, від якої треба відштовхуватися, представники Феміди вважають день звільнення працівника.
Середньоденну зарплату визначаємо діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.
Розглянемо на прикладі 1.
Приклад 1. Працівника (зайнятість повна, графік роботи — п’ятиденка) звільнено 28.08.2023. У день звільнення роботодавець нарахував, але не виплатив працівнику всі належні йому суми. Натомість виплатив їх 18.10.2023. З 1 червня 2023 року по 17 липня 2023 року працівник перебував у відпустці без збереження зарплати у зв’язку з воєнним станом. Зарплата за 10 відпрацьованих днів липня 2023 року — 4285,71 грн.
Проведемо розрахунок у три кроки.
Крок 1. Визначимо розрахунковий період. Подія, з якою пов’язана виплата, відбулася в серпні 2023 року. Отже, відправною точкою буде серпень. Тоді розрахунковим періодом будуть два місяці, які передують серпню. Це червень і липень 2023 року.
Крок 2. Розрахуємо середньоденну зарплату. Для цього поділимо нараховану зарплату у розрахунковому періоді на відпрацьовані дні у ньому:
4285,71 : 10 = 428,57 (грн).
Крок 3. Обчислимо суму середнього заробітку за час затримки починаючи з 29.08.2023 (день, наступний за звільненням) по 18.10.2023 (день виплати боргу). Час затримки становить 37 робочих днів (3 дні серпня + 21 день вересня + 13 днів жовтня). Сума середнього заробітку становить:
428,57 х 37 = 15857,09 (грн).
Якщо б протягом цих двох місяців працівник не працював, до розрахунку ми взяли б попередні два місяці роботи.
У розрахунковому періоді працівника немає зарплати. Якщо працівник не працював чотири місяці (у розрахунковому періоді немає зарплати), то середньоденну зарплату розраховуємо виходячи з окладу або МЗП (залежно від того, який показник вище) пропорційно до зайнятості працівника (абз. 3 — 5 п. 4 Порядку № 100).
При обчисленні середньої зарплати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи МЗП, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення окладу (МЗП), помноженого на 2 місяці умовного розрахункового періоду (що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата), на число робочих днів за ці два місяці, згідно з графіком підприємства, установи, організації.
На прикладі 2 розглянемо ситуацію із відсутністю нарахувань працівнику у розрахунковому періоді. Адже останнім часом така ситуація є більш поширеною.
Приклад 2. Працівника (зайнятість повна) звільнено 14.09.2023. У день звільнення відпускна компенсація не нарахована і не виплачена. Графік роботи підприємства звичайна п’ятиденка. 22 листопада 2023 року роботодавець нарахував і виплатив працівнику цю компенсацію. З 01.05.2023 і по день звільнення працівник перебував у відпустці без збереження зарплати у зв’язку з воєнним станом. Оклад працівника на момент звільнення 8500 грн.
У цьому випадку обов’язком роботодавця є виплата працівнику середньої зарплати за весь час затримки розрахунку при звільненні. Підрахуємо кількість робочих днів затримки у періоді з 15.09.2023 по 22.11.2023. Їх рахуємо за нормою для п’ятиденки.
Отже, кількість робочих днів затримки становить 49.
Йдемо далі, рахуємо середньоденну зарплату. Подія, з якою пов’язана виплата, — вересень 2023.
В останніх чотирьох місяцях, що передують місяцю звільнення, працівник не працював. Виходить, у розрахунковому періоді немає заробітку.
Розрахунок середньоденної зарплати проводимо виходячи з окладу працівника 8500 грн, адже він більший за мінімалку.
Для цього оклад помножимо на 2 місяці умовного розрахункового періоду (липня та серпня 2023 року) та поділимо на кількість робочих днів за графіком роботи у цьому періоді:
8500,00 х 2 : 44 = 386,36 (грн).
Обчислимо середній заробіток за 49 робочих днів затримки розрахунку при звільненні:
386,36 х 49 = 18931,64 (грн).
Оподаткування середнього заробітку за час затримки виплати
ПДФО, ВЗ. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні входить до бази оподаткування ПДФО у складі інших оподатковуваних доходів на підставі п.п. 164.2.20 ПКУ. Це підтверджують податківці в листі від 09.06.2016 № 12817/6/99-99-13-02-03-15, а також у роз’ясненні з категорії 103.25 ЗІР (ср. ).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати ПДФО за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 %.
Також із такого доходу слід утримати ВЗ.
ЄСВ. А ось ЄСВ не буде. Пояснимо. Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ* види виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, містить Перелік № 1170**. Пунктом 5 розд. I цього Переліку встановлено, що відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не є базою нарахування єдиного внеску.
Об’єднаний звіт
У Д1 Податкового розрахунку середню зарплату за час затримки виплати відображати не треба, оскільки в цьому додатку показуємо тільки ті виплати, на які нарахований ЄСВ. Відповідно і в табличній частині Податкового розрахунку середньої зарплати за час затримки розрахунку не буде.
У Д5 також нічого не показуємо, оскільки інформація про звільнення працівника вже відображена у тому кварталі, в якому фактично проведене таке звільнення.
А от в 4ДФ Податкового розрахунку середню за час затримки виплати слід відобразити у місяці фактичного нарахування/виплати з ознакою доходу (графа 6) «127» (див. роз’яснення з категорії 103.25 ЗІР).
Висновки
- Розрахунковим періодом для обчислення середнього заробітку в загальному випадку є два місяці, що передують місяцю початку відліку затримки розрахунку.
- Середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні оподатковується ПДФО, з нього утримується ВЗ. У 4ДФ відображається з ознакою доходу «127».
- На суму середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні не нараховується ЄСВ. У Д1 його відображати не треба.
