ПДФО та ВЗ
Нарахована працівнику сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати включається до фонду оплати праці у складі додаткової зарплати (ст. 2 Закону про оплату праці*, п.п. 2.2.8 Інструкції № 5**).
* Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР.
Основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, для цілей оподаткування ПДФО прирівнюються до заробітної плати (п.п. 14.1.48 ПКУ). Отже, компенсацію за затримку виплати зарплати оподатковуємо ПДФО в загальній сумі заробітної плати місяця, в якому вона нарахована за передбаченими для цього ставками п. 167.1 ПКУ (18 %).
У місяці нарахування суму компенсації враховують при визначенні права працівника на застосування ПСП.
Також із компенсації за затримку виплати утримуємо ВЗ (1,5 %).
ЄСВ
Компенсація за затримку зарплати належить до фонду оплати праці і входить до бази нарахування ЄСВ, адже базою нарахування ЄСВ для роботодавців є суми нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ*).
Отже, ЄСВ на неї нараховуємо за загальними правилами та ставками.
Компенсація нарахована після звільнення: чи буде ЄСВ?
Так, ЄСВ треба нараховувати. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ компенсація за затримку виплати зарплати входить до бази нарахування ЄСВ. Зазначений порядок нарахування ЄСВ поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час.
Компенсація за затримку виплати зарплати є виплатою за відпрацьований час, оскільки вона включається до фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.8 Інструкції № 5).
Відповідно сума цієї компенсації, яка нарахована працівнику після звільнення, є базою нарахування ЄСВ (див. роз’яснення з категорії 201.04 ЗІР).
Д1 та 4ДФ: компенсація нарахована працівнику
Сума компенсації за затримку виплати зарплати належить до фонду оплати праці того місяця, в якому вона нарахована. У Податковому розрахунку та його додатках сума компенсації відображається в загальній сумі нарахованої зарплати за загальними правилами.
Тобто в Д1 суму компенсації показуємо в загальній сумі із зарплатою в тому місяці, в якому вона нарахована в бухобліку.
У 4ДФ так само сума компенсації «сяде» в зарплатний рядок у загальній сумі зарплати з ознакою доходу «101».
Д1 та 4ДФ: компенсація нарахована після звільнення
Суму компенсації за затримку виплати зарплати в Об’єднаному звіті маємо показувати в місяці, в якому вона фактично нарахована та проведена в бухобліку.
Додаток Д1. Оскільки сума компенсації входить до бази нарахування ЄСВ і з неї справляється внесок, то треба відобразити її в Д1 Податкового розрахунку. Проте як це зробити, якщо працівник уже не перебуває у трудових відносинах із підприємством? Порядком № 4* прямо не передбачено механізму заповнення Д1 для такого випадку.
Тоді, на нашу думку, нічого не залишається, як закинути цю виплату в місяць, коли працівник перебував у трудових відносинах із роботодавцем.
Компенсація за затримку виплати є зарплатою. І в загальному випадку, якщо вона нараховується за минулі місяці, то в Д1 відображається в поточному за поточний. А проведення її за будь-який інший місяць, як щодо лікарняних або відпускних (для них передбачений спеціальний КТН), Порядок № 4 прямо не передбачає. Але вихід є.
Для деяких виплат Порядком № 4 передбачено механізм відображення в поточному місяці за попередні. А саме для виплати, яка нараховується за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, для середнього заробітку за вимушений прогул після поновлення працівника на роботі. Ці виплати відображають у Д1 у місяці їх нарахування, але із застосуванням КТН «1». Саме він дає змогу розкинути такі виплати за місяцями, за які вони нараховані.
Чи можемо ми скористатися цим КТН «1» і чи не «вилізе нам це боком»? На нашу думку, це вихід із ситуації. І при застосуванні цього КТН у Д1 для відображення компенсації за затримку виплати звільненому працівнику навряд чи можна притягнути якесь штрафонебезпечне порушення.
Отже, вважаємо, що в Д1 компенсацію за затримку виплати зарплати, яка нарахована вже після звільнення, можна показати в місяці, в якому вона нарахована, із застосуванням КТН «1» у графі 9 і із зазначенням потрібного нам місяця у графі 10.
Додаток 4ДФ. У 4ДФ, на нашу думку, суму компенсації маємо відобразити в місяці, в якому вона нарахована, з ознакою доходу «127».
Висновки
- Сума компенсації за затримку виплати зарплати як працівнику, так і колишньому працівнику оподатковується ПДФО, ВЗ та є базою для нарахування ЄСВ.
- Суму компенсації, нарахованої працівнику, в Д1 відображають у місяці її фактичного нарахування в бухобліку в загальній сумі нарахованої зарплати працівника. У 4ДФ її суму відображають у зарплатному рядку в загальній сумі зарплати працівника з ознакою доходу «101».
- Компенсацію, нараховану працівнику після звільнення, відображають у Д1 у місяці її фактичного нарахування в бухобліку з КТН «1» та із зазначенням місяця, до якого вона належить, у графі 10. У 4ДФ її показують у місяці нарахування з ознакою доходу «127».