Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця — фізичної особи. Таке визначення цьому поняттю надають ст. 1021 КЗпП та ст. 19 Закону про оплату праці*. Працівники-сумісники одержують зарплату за фактично виконану роботу.
* Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР.