Граничні строки для звернення
Порядок оплати періоду тимчасової непрацездатності працівників чітко визначений у ст. 15 Закону про соцстрахування*. У загальному випадку він виглядає так:
* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.
— перші 5 днів хвороби працівника оплачує роботодавець (відповідно до вимог Порядку № 440*);
— починаючи з 6-го дня допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується за рахунок Пенсійного фонду.
Але разом з тим Закон про соцстрахування встановлює граничні строки, після спливу яких застрахована особа втрачає право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності* (страхових коштів від ПФУ).
* Для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності термін давності не встановлено.
Так, у ч. 5 ст. 24 цього документа зазначено, що страхові виплати здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше 6 календарних місяців* з дня:
— відновлення працездатності;
— закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
— дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї.
* Для страховий випадків, які розпочалися до 01.01.2023, діють «старі» граничні строки (звернення за призначенням страхових коштів за такими випадками повинно надійти не пізніше 12 календарних місяців).
Тож ключове у вирішенні нашого питання — це що вважати зверненням за призначенням допомоги. Чи то звернення працівника до роботодавця за призначенням йому страхових виплат? Чи то звернення страхувальника за страховими коштами до ПФУ (через подання заяви-розрахунку)?
На наш погляд, у положеннях ч. 5 ст. 24 Закону про соцстрахування йде мова про строки звернення працівника до роботодавця за призначенням йому допомоги. Але ж дуже цікава думка щодо цього питання перевіряючих — фахівців ПФУ.
Ми запитали про це у ПФУ. І ось що нам відповіли пенсійники на наш запит. У своєму листі від 11.07.2023 № 26577-30717/Р-03/8-2800/23 (див. лист наприкінці статті) ПФУ зазначив:
норма ч. 5 ст. 24 Закону про соцстрахування передбачає строки для звернення застрахованої особи до страхувальника за призначенням їй страхової виплати
Тож можна зробити висновок для ситуації, що нами розглядається. Запізнення з поданням заяви-розрахунку за призначення допомоги більше ніж на 6 календарних місяців з дня одужання працівника не позбавляє роботодавця права на отримання коштів з ПФУ.
Але ж розглянемо докладніше, як визначити дату звернення працівника до роботодавця за призначенням допомоги, щоб не потрапити в халепу, яка позбавить його права на допомогу з ПФУ.
Дата звернення: є нюанси
Паперові лікарняні. Паперові листки непрацездатності ще й досі виписують поряд з електронними лікарняними. Адже строк їх використання був подовжений на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування.
Тому не дивуйтеся, якщо дехто з працівників надасть вам лікарняний лист у паперовій формі.
Зверніть увагу!
День, коли працівник надав паперовий лікарняний роботодавцю, є днем, коли він звернувся щодо призначення страхових виплат за таким листком непрацездатності
Тобто з отриманням паперового лікарняного від працівника розпочинається процедура призначення лікарняних за таким листком непрацездатності. А саме:
— комісія з призначення страхових виплат (або керівник, або уповноважена ним особа) має прийняти рішення щодо оплати/відмови в оплаті такого листка непрацездатності;
— а бухгалтерія після прийняття позитивного рішення — нарахувати лікарняні та направити заяву-розрахунок до ПФУ.
Якщо це сталося невдовзі після одужання працівника, то питань не виникає. Наприклад, якщо працівник став до роботи 12 січня 2023 року, а заяву-розрахунок подано до ПФУ у лютому 2023 року.
Але якщо наш працівник надасть паперовий листок непрацездатності у серпні 2023?
Зауважимо, що оскільки днем одужання нашого працівника є 12 січня 2023 року, то періодом, протягом якого він може звернутися за допомогою по тимчасовій непрацездатності до роботодавця й отримати страхові кошти є період з 01.02.2023 по 31.07.2023.
Якщо працівник дотримається цих строків (тобто надасть роботодавцю паперовий лікарняний до 01.08.2023), то навіть якщо рішення про призначення допомоги на підставі такого лікарняного буде прийнято в серпні 2023 року, а далі буде сформовано і направлено до ПФУ заяву-розрахунок, працівник все одно отримає страхові кошти.
Але попереджаємо: щоб Пенсійний фонд профінансував таку заяву-розрахунок, до неї слід додати копію відповідного рішення про призначення допомоги.
Якщо ж наш працівник надасть паперовий листок непрацездатності у серпні 2023 року (після сплину шести календарних місяців з дня відновлення його працездатності), допомоги від ПФУ він вже не отримає.
Для уникнення суперечок із працівниками, що запізнюються із наданням листків непрацездатності, радимо фіксувати дату отримання паперових лікарняних страхувальником в окремому журналі та ознайомлювати з ним працівників під підпис.
Е-лікарняні. З електронними лікарняними — все набагато простіше. Адже для таких листків непрацездатності не потрібно підтвердження того, що працівник дотримав строки для звернення за призначенням страхових виплат.
Такі лікарняні одразу з’являються у кабінеті страхувальника на порталі ПФУ після їх формування. А отже, можна з легкістю відслідкувати дату, коли про них дізнався роботодавець.
Проте не поспішайте. Оскільки лише після того, як листок непрацездатності отримає статус «Готовий до сплати (виданий)»:
— комісія із призначення страхових виплат зможе почати працювати з таким е-лікарняним;
— а бухгалтерія — нараховувати лікарняні та подавати до ПФУ заяву-розрахунок на фінансування допомоги.
А отже, лише з цього моменту можемо говорити про те, що працівник звернувся до роботодавця за призначенням страхових виплат за таким е-лікарняним.
Зверніть увагу, що статусу «Готовий до сплати (виданий)» е-лікарняний набуває після сплину 7 календарних днів після його закриття (після дати відкриття — для листків непрацездатності з причиною «Вагітність і пологи»).
З одного боку, це добре, адже для роботодавця не буде сюрпризів (працівник не зможе несподівано через 6 місяців принести листок непрацездатності, який потрібно оплатити).
Однак, з іншого боку, може трапитись і так, що роботодавець сам не додивиться й пропустить е-лікарняний працівника. Проте і в цьому випадку непокоїтися не варто. Оскільки е-лікарняний все одно набуде статусу «Готовий до сплати» (6-місячний строк буде дотриманий автоматично), то навіть якщо роботодавець подасть заяву-розрахунок за таким листком непрацездатності пізніше, працівник все одно отримає страхові виплати від ПФУ.
Висновки
- Допомога по тимчасовій непрацездатності надається, якщо звернення працівника за її призначенням надійшло не пізніше 6 календарних місяців з дня відновлення працездатності.
- Датою звернення працівника за призначенням страхових виплат за електронним лікарняним є дата, коли такий листок непрацездатності набуває статусу «Готовий до сплати».
- У разі дотримання граничних строків звернення працівника за допомогою застрахованій особі будуть виплачені страхові кошти від ПФУ, навіть якщо страхувальник сформує та надасть заяву-розрахунок після спливу 6-місячного строку.
