На момент підготовки матеріалу Закон № 3238* уже передано на підпис Президенту. Його не будуть відкладати на безрік — закон набуде чинності на наступний день після опублікування. Тож саме час розбиратись із нововведеннями.
* Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей використання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами» від 13.07.2023 № 3238-ІХ.
Буква закону
Як зараз є. Право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами настає з 30-го тижня вагітності. Конкретна дата початку відпустки зазначається у наданому працівниці лікарняному листі. Її не можна переносити чи зсувати. Але майбутня матуся має право ще трошки попрацювати. Тоді за цей час відпустка фактично згорає. А разом із нею і допомога по вагітності та пологах.
Адже слід обирати: або зарплата, або допомога. Аргумент криється у ч. 1 ст. 18 Закону про страхування*: допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату зарплати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.
Тож виходить так: працюєш — маєш зарплату і не маєш відпустки, а відповідно не маєш допомоги.
Як буде. Загалом тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами не зміниться. Вона, як і раніше, складатиме:
— 126 календарних днів (70 + 56) при звичайних пологах;
— 140 календарних днів (70 + 70) при народженні двох і більше дітей або ускладнених пологах.
І от вона родзинка! У ст. 179 КЗпП та ст. 17 Закону про відпустку* будуть внесені зміни. Згідно з ними жінці дозволять переносити частину відпустки тривалістю 70 календарних днів, передбачену до пологів. Її можна буде використати частково або повністю після пологів, починаючи з дня пологів. Для цього достатньо бажання самої жінки та відсутності медичних протипоказань.
* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.
При цьому загальна тривалість відпустки не може перевищувати сумарно 126/140 календарних днів.
Такого ж права набудуть і жінки, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідна норма з’явиться у абз. 1 п. 10 ч. 1 ст. 30 Закону № 796*. Нагадаємо, жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами надають тривалістю 90 календарних днів до пологів і 90 календарних днів після. Із набранням законної сили змінами, які розглядаємо, допологову 90-денну частину відпустки жінка за своїм бажанням та за відсутності медичних протипоказань зможе перенести та використати частково або повністю після пологів.
Не забули і про Закон про страхування. Аналогічні приписи щодо можливості перенесення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами з’являться у абз. 2 та 3 ч. 1 ст. 18 цього Закону.
Усе це, безумовно, грає на руку вагітним жінкам, які продовжують працюють з 30-го тижня вагітності. Бо коли зміни запрацюють, то «вагітно-пологову» відпустку фактично можна буде зсунути і зберегти ті ж 126 або 140 днів. А разом з ними матуся збереже і допомогу по вагітності та пологах.
Практичні нюанси
Законодавчі норми, безумовно, корисні і справедливі. Але при їх практичному використанні спливуть деякі нюанси. Розберемо їх.
Лише 70 днів до пологів. Перенести на післяпологовий період можна максимум 70 днів відпустки, виділених до пологів. Наприклад, майбутня матуся після набуття права на вагітно-пологову відпуску хоче попрацювати ще місяць (30 днів). Тоді за її бажанням (заявою) ці 30 днів переносяться на післяпологовий період. При цьому загальна тривалість відпустки не зміниться. Вона отримає повну суму допомоги по вагітності та пологах за 126 календарних днів. А за ті 30 днів роботи — зарплату.
Але давайте розглянемо випадки, коли працівниця трудиться майже до пологів. Йдеться не обов’язково про фізичну роботу в офісі, магазині тощо. Сьогодні багато хто працює он-лайн, творчо. Потрібні лише Інтернет, девайс та зручне місце. Тож працювати до пологів цілком реально.
Що робити, якщо малюк трошки засидівся у пузі, а його матуся-трудоголік — на роботі? Виходячи із законодавчої норми, на 71-й, 72-й, 73-й і наступні дні уже має бути оформлена відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, а не робота. Адже відпустку можна перенести лише за перші 70 допологових днів. Тобто фактично тільки ці 70 днів можна працювати. Якщо продовжити працювати далі, то спрацює загальна норма ч. 1 ст. 18 Закону про страхування і доведеться попрощатись із частиною відпустки і допомоги відповідно.
А якщо матуся працювала до останнього, але народила, припустимо, на 60-й день? Звісно, законодавці виходять із того, що одразу після пологів ніхто працювати не буде. Але українські жінки сильні та непередбачувані. Знову ж таки, формально читаємо норму: у ній ідеться про перенос частини відпустки, передбаченої ДО пологів. Тож вважаємо, що з дня пологів також має вже бути оформлена відпустка, а не робота. Або знову ж таки доведеться урізати відпустку і допомогу.
Документальне оформлення. Законодавчі норми кажуть: для переносу допологової частини відпустки потрібне бажання жінки та відсутність медпротипоказань. При цьому якщо працівниця одразу при оформленні відпустки хоче відстрочити її початок, то все можна оформити так:
— заява працівниці про надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, у якій вона має чітко зазначити, з якої дати бажає її почати;
— наказ про надання відпустки на підставі поданої працівницею заяви.
Оформлення допомоги. Допомогу по вагітності та пологах «замовляють» у ПФУ на підставі відповідного лікарняного листа. А електронний листок непрацездатності по вагітності та пологах формується на підставі відповідного медвисновку.
Медичний висновок категорії «Вагітність та пологи» формується на строк, який включає допологовий (70 календарних днів), післяпологовий (56 або 70 календарних днів) та додатковий період (14 календарних днів).
Окремі випадки та відповідна їм тривалість сформованих медвисновків наведені у пп. 10 та 11 розд. ІІІ Порядку № 1066*.
Заяву-розрахунок на допомогу по вагітності та пологах слід оформлювати після отримання лікарняного. Тому нагадаємо важливі строки:
— «вагітний» лікарняний лист вважається виданим через сім днів з дати відкриття (п. 1 розд. ІІІ Порядку № 1234*). Рахуємо за правилом «на восьмий день». За цей час його статус має змінитись на «Готовий до сплати»;
— відповідальна особа чи комісія має ухвалити рішення про призначення допомоги або відмову не пізніше трьох робочих днів з дня надходження (видання) лікарняного (ч. 1 ст. 24 Закону про страхування);
— бухгалтерія має розрахувати і подати до ПФУ заяву-розрахунок протягом п’яти робочих днів з дня ухвалення рішення;
— терорган ПФУ має профінансувати страхувальника протягом трьох робочих днів після надходження заяви-розрахунку, в тому числі в електронній формі (абз. 3 ч. 1 ст. 26 Закону № 1105);
— роботодавець має виплатити декретні працюючим жінкам у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати зарплати.
Наразі змін у цьому алгоритмі немає (принаймні поки що). Тож виходимо з того, що потрібно одразу в загальні строки оформлювати заяву-розрахунок на допомогу по вагітності та пологах. Із цього випливає питання із розрахунковим періодом. Згідно з п. 7 Порядку № 1266* розрахунковим періодом, за який обчислюється середня зарплата для розрахунку декретних, є 12 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку.
Тут теж поки що жодних змін. Вважаємо, що в цьому випадку слід робити так само, як і до змін, коли працівниця трудиться замість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Що мається на увазі?
Нагадаємо: у такій ситуації страховий випадок у застрахованої особи виникає з дня надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за медичним висновком, зазначеним у листку непрацездатності, а не з дня, коли застрахована особа вирішила припинити працювати і піти у зазначену відпустку за власною заявою.
Це випливає з положень ч. 1 ст. 1 Закону про соцстрахування. У них чітко зазначено, що страховим випадком за соціальним страху ванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності є подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім’ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону страхових виплат.
Саме з 30-го тижня вагітності у працівниці виникає право на відпустку з виплатою допомоги.
До речі, свого часу фахівці Фонду соцстрахування розглядали ситуацію, коли працівниця йшла у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами пізніше зазначеної у листку непрацездатності дати (див. лист від 22.11.2019 № 2379-11-7). Вони також наполягали, що розрахунковий період для визначення суми допомоги не змінюється та залишається прив’язаним до тієї дати, яка вказана у листку непрацездатності.
Вважаємо, що і в цій ситуації розрахунковий період не зсувається.
Тож до розрахункового періоду слід брати 12 календарних місяців перед місяцем набуття права на відпустку згідно з лікарняним листом, а не перед місяцем фактичного виходу в таку відпустку.
Сподіваємося, ПФУ підтвердить нашу думку. Відповідний запит ми направимо.
Звісно, на практиці у вас виникатимуть усе нові й нові запитання. Ми завжди на зв’язку і допоможемо вам із ними розібратись.
Висновки
- Незабаром вагітні жінки зможуть за своїм бажанням переносити частину відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами на пізніше. При цьому вони зможуть працювати після 30-го тижня вагітності, отримувати зарплату, а згодом повну суму допомоги по вагітності та пологах.
- Для документального оформлення переносу знадобляться заява працівниці, наказ.
- Виходячи з чинних на сьогодні норм підзаконних актів, оформлювати заяву-розрахунок на допомогу по вагітності та пологах слід, як і раніше, беручи до уваги набуття е-лікарняним статусу «Готовий до сплати».
- Розрахунковим періодом є 12 календарних місяців, що передують місяцю набуття права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, а не місяцю її фактичного початку.
