Курси підвищення кваліфікації: як оподатковувати та звітувати?

Підвищення кваліфікації тренерів

Порядок підвищення кваліфікації тренерів (тренерів-викладачів) визначає Положення № 3520*. Тренери-викладачі ДЮСШ підвищують кваліфікацію у закладах вищої освіти на курсах підвищення кваліфікації або проходять навчання, що проводять всеукраїнські спортивні федерації із статусом національної спортивної федерації з відповідного виду спорту, один раз на п’ять років (п. 3 Положення № 3520).

* Положення про підвищення кваліфікації тренерів (тренерів-викладачів) та інших фахівців у сфері фізичної культури і спорту, затверджене наказом Мінмолодьспорту від 13.09.2016 № 3520.

Згідно з п. 4 Положення № 3520 на період проходження курсів підвищення кваліфікації або навчання за тренерами-викладачами зберігається середня заробітна плата відповідно до законодавства. У разі навчання з відривом від основного місця роботи вони мають право на гарантії та компенсації, передбачені законодавством.

Гарантії для працівників

У ст. 122 КЗпП встановлено, що при направленні працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада) і провадяться виплати, передбачені законодавством.

Конкретні гарантії працівникам, які підвищують кваліфікацію, закріплені у постанові № 695*. Відповідно до цієї постанови їм гарантується:

— збереження середньої зарплати за час навчання;

— оплата вартості проїзду до місця навчання і назад;

— відшкодування витрат на винаймання житла;

— виплата добових за кожен день перебування в дорозі.

* Постанова КМУ «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.97 № 695.

Тому компенсувати їх не потрібно. Добові також «не світять», бо вони прив’язані до поїздки. Підтверджують зазначений факт і фахівці Мінекономіки у своїх роз’ясненнях, наведених у листах від 18.06.2020 № 3511-06/37744-09 та від 04.01.2021 № 4706-06/14-09 (ср. ).

Тож на період дистанційного навчання з відривом від виробництва із гарантій залишається тільки середній заробіток. Його зберігати потрібно. Розрахунок проводиться виходячи із виплат за останні 2 місяці, що передують місяцю початку курсів. При обчисленні середнього заробітку керуємось нормами Порядку № 100*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Правила оподаткування

Виходячи з умов запитання, підвищення кваліфікації тренера-викладача ДЮСШ відбувалось за змішаною формою. Заняття проводилось дистанційно, тобто працівник навчався вдома, а іспит він здавав очно (за фактичної присутності). Виходить, що у день іспиту працівник виїжджав до бази проведення курсів, відповідно роботодавець мав компенсувати йому щонайменше вартість проїзду до місця навчання і назад, а також виплатити добові.

ПДФО. Сума витрат у зв’язку з підвищенням кваліфікації тренера-викладача (добові, проїзд, проживання) згідно з п.п. 165.1.37 ПКУ не є оподатковуваним доходом працівника. Пояснюється це тим, що необхідність підвищення кваліфікації для такої категорії працівників встановлена чинним законодавством, а отже, сума коштів, витрачених на таке підвищення, не оподатковується ПДФО (див. лист ДФСУ від 24.05.2019 № 482/2/99-99-13-02-03-10).

Оподатковується зазначена виплата за ставкою 18 % як заробітна плата (п. 167.1 ПКУ).

Військовий збір. До бази оподаткування ВЗ не включаються витрати на підвищення кваліфікації, що передбачені чинним законодавством (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

А ось сума середнього заробітку, який зберігається за працівником на час проходження ним курсів підвищення кваліфікації, оподатковується ВЗ на загальних підставах за ставкою 1,5 %. Адже відповідно до п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ об’єктом оподаткування ВЗ є дохід у вигляді заробітної плати, нарахований (виплачений) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

ЄСВ. Сума витрат на підвищення кваліфікації працівника не включається до бази нарахування ЄСВ. Річ у тім, що ця виплата не входить до фонду оплати праці (п. 3.24 Інструкції № 5*) і зазначена в п. 9 розд. II Переліку № 1170**. Отже, нараховувати ЄСВ на суму коштів, витрачених на підвищення кваліфікації тренера-викладача, не потрібно.

* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5.

** Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170.

Середній заробіток за час підвищення кваліфікації відноситься до фонду додаткової зарплати у складі оплати за невідпрацьований час (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5). Отже, ця виплата є звичайною зарплатою, тому на неї нараховується ЄСВ на загальних підставах за ставкою 22 % (п. 1 ст. 7 та п. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ*).

* Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Відображення у звітності

Д1. У додатку Д1 Податкового розрахунку сума нарахованого працівнику середнього заробітку відображається у складі зарплати. Тут немає жодних особливостей.

Суму витрат на підвищення кваліфікації не відображають у Д1, адже відображенню підлягають лише ті суми та виплати, які є базою оподаткування ЄСВ.

4ДФ. Середній заробіток, який зберігається за працівником, направленим на навчання, є звичайною зарплатою. Тому у 4ДФ відображайте його з ознакою доходу «101».

Попри те, що витрати на підвищення кваліфікації є неоподатковуваним доходом, їх відображають у 4ДФ за звітний місяць, в якому такі витрати нараховані (у нашому випадку — за квітень 2023 року). Для цього використовують ознаку доходу «158».