Неоплачувана «воєнна» відпустка
У період воєнного стану працівнику можуть надаватись:
1) відпустка без збереження зарплати за згодою сторін у зв’язку з воєнним станом, що надається на підставі ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки*. Протягом дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надати йому відпустку за свій рахунок у зв’язку з воєнним станом тієї тривалості, про яку просить працівник, але не довше ніж до закінчення воєнного стану;
2) відпустка за свій рахунок, що надається на вимогу працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу ВПО (ч. 4 ст. 12 Закону № 2136**). Якщо працівник має право на таку відпустку, то відмовити в її наданні роботодавець не може. Бажану тривалість відпустки працівник визначає у заяві, але не більше 90 к. дн. днів протягом дії воєнного стану.
* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.
** Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
Преміювання у закладах освіти
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону № 463* фінансова автономія ЗСО у частині використання бюджетних коштів передбачає самостійне здійснення витрат у межах затверджених кошторисами обсягів, зокрема на оплату праці працівників, преміювання тощо.
* Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX.
Преміювання працівників закладів освіти, зокрема вчителів, провадиться відповідно до норм постанови № 1298* та наказу № 557**. Так, керівникам закладів освіти, надано право в межах фонду зарплати, затвердженого в кошторисах, преміювати працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи.
Рішення керівника ЗСО про преміювання конкретних працівників і в конкретному розмірі має бути зафіксовано у відповідному наказі (розпорядженні). У свою чергу, у пп. 6.3.16, 6.3.25 та 8.3.2 Галузевої угоди* керівникам закладів освіти рекомендовано:
— передбачити в кошторисах видатки на преміювання, надання матдопомоги працівникам закладів освіти, стимулювання творчої праці і педагогічного новаторства керівних, педагогічних, науково-педагогічних працівників у розмірі не менше 2 % планового фонду зарплати;
— забезпечувати встановлення надбавок, доплат та премій з метою диференціації зарплати тим працівникам, які отримують її на рівні МЗП, з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації, її результатів;
— забезпечувати всім категоріям працівників виплату премій відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, відповідно до постанови № 1298.
Майте на увазі: відповідно до п.п. 1.4 Галузевої угоди її положення діють безпосередньо та поширюються на працівників закладів освіти, які перебувають у сфері дії сторін цієї угоди, і є обов’язковими для включення до колективних договорів, угод нижчого рівня.
Положення про преміювання
У п. 53 Інструкції № 102* зазначено, що преміювання працівників здійснюється відповідно до Положення про преміювання, які затверджуються керівником закладу освіти за погодженням з профспілковим комітетом. Премії, які виплачуються працівникам, максимальними розмірами не обмежуються.
У Положенні про преміювання визначається коло працівників, на яких поширюється дія системи преміювання, показники, умови, розмір, терміни, а також порядок нарахування премій для кожної категорії працівників. Премії працівникам можуть виплачуватися за будь-який проміжок часу, наприклад, за підсумками роботи за місяць, квартал і т. п.
Розмір премії. Розмір премії можна обчислювати будь-яким методом. Наприклад, установлювати її у відсотковому відношенні до посадового окладу або у фіксованому розмірі.
Якщо роботодавець обрав «відсотковий» варіант нарахування премій (у відсотках від розміру окладу), тоді логічним є відштовхуватися від фактично відпрацьованого часу протягом місяця, за який провадиться преміювання. Це означає, що за періоди відпусток (як оплачуваних, так і за свій рахунок), тимчасової непрацездатності, підвищення кваліфікації тощо премії працівникам можуть не нараховуватися. Однак це обов’язково слід прописати у Положенні.
У випадку, коли таких застережень у «преміювальному» положенні немає, то керівник закладу освіти (за наявності коштів) може прийняти рішення виплатити працівнику премію у місяці перебування у відпустці, на лікарняному тощо у повному розмірі. Тобто у відсотках від повного посадового окладу (без урахування невідпрацьованого часу).
Депреміювання. У Положенні про преміювання потрібно визначити упущення і недоліки в роботі, за які працівника позбавляють премії повністю чи частково. Наприклад, однією з причин депреміювання може бути порушення працівником трудової дисципліни (запізнення на роботу, недотримання техніки безпеки тощо). Звісно, у «преміювальному» Положенні мають бути чітко обумовлені розміри і терміни зменшення (позбавлення) премії.
Якщо Положенням не передбачено виробничих упущень та інших порушень, за вчинення яких працівник позбавляється премії повністю або частково, то премія має виплачуватися. Так, нормою ст. 22 КЗпП заборонено мобінг (цькування) щодо безпідставного позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень).
Тож чинним законодавством не передбачено умов щодо позбавлення або невиплати премії з причини перебування працівника у будь-якій відпустці. Утім порядок нарахування премії пропорційно відпрацьованому часу може бути встановлений у Положенні про преміювання.
Висновки
- Заклади освіти здійснюють видатки на зарплату, включаючи видатки на преміювання, лише в межах фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисах.
- Порядок, показники, умови преміювання та депреміювання працівників мають бути визначені у Положенні про преміювання закладу освіти.
- Чинним законодавством не передбачено умов щодо позбавлення премії з причини перебування працівника у будь-якій відпустці.