Гарантії для працівників
Загальні моменти. На період проходження медогляду роботодавець зберігає за працівниками (ст. 123 КЗпП, п. 2.21 Порядку № 246*):
— місце роботи (посаду);
— середній заробіток.
Зверніть увагу, на такі моменти:
— ст. 123 КЗпП не вказує на те, що середній заробіток зберігається тільки протягом робочих днів. Тому якщо працівника направили на медогляд, який здійснюється у вихідні дні працівника, за ним також потрібно зберігати середній заробіток;
— за особами, які проходять попередній медогляд при прийнятті на роботу, середній заробіток виплачувати не потрібно.
Середню зарплату розраховують відповідно до Порядку № 100* виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи перед проходженням медогляду.
* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.
У табелі обліку використання робочого часу дні проходження медогляду позначають кодом «ІН» (або числовим кодом «22»), а час усунення працівника від роботи в разі ухилення від проходження медогляду — з кодом «І» (або числовим кодом «30»).
Оподаткування. Середня зарплата за час медогляду входить до фонду оплати праці (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5*), а отже, оподатковується ПДФО, військовим збором та ЄСВ у складі заробітної плати в загальному порядку.
* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5.
Оплата медогляду
За чиї кошти? Роботодавець організовує та проводить обов’язкові трудові медогляди за власні кошти. Це зазначено у ст. 169 КЗпП та ч. 1 ст. 17 Закону про охорону праці*.
* Закон України «Про охорону праці» від 14.11.92 № 2694-XII.
Водночас у ч. 2 ст. 45 Закону № 2573* (введений у дію з 01.10.2023) вказано, що за рахунок роботодавця проводяться лише періодичні медичні огляди. А от зобов’язань щодо оплати попереднього (до прийняття на роботу) медичного огляду у роботодавця немає.
* Закон України «Про систему громадського здоров’я» від 06.09.2022 № 2573-IX.
Зверніть увагу, що кошти на оплату періодичного медогляду роботодавець спрямовуватиме безпосередньо медзакладу, який проводить такий медичний огляд, а не самому працівнику. Чи виникне в цьому випадку дохід у працівників?
Оподаткування. ПДФО та ВЗ. Відповідно до п.п. 165.1.19 ПКУ вартість послуг, що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податків, у тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом № 1645, не включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника податку. А отже, й не повинна оподатковуватися ПДФО.
Звичайно, за наявності документів, що підтверджують понесені витрати (договорів, укладених між роботодавцем та медзакладом, платіжних та розрахункових документів тощо).
Проте оскільки в п.п. 165.1.19 ПКУ немає прямого посилання на Закон про охорону праці та Порядок № 246, відповідно до якого проводяться трудові медогляди, існує дві точки зору щодо оподаткування ПДФО таких виплат:
— фіскальна. Податківці у своєму листі від 15.03.2019 № 1067/6/99-99-13-02-03-15/ІПК заявили, що вартість трудових медоглядів, оплачених роботодавцем, є додатковим благом працівників. Відповідно, на їх думку, слід оподатковувати ПДФО (із застосуванням «натурального» коефіцієнта) вартість медоглядів і зазначати у додатку 4ДФ Об’єднаної звітності з ознакою доходу «126»;
— нефіскальна. На нашу думку, у п.п. 165.1.19 ПКУ йдеться про оплату послуг, що надається як допомога на будь-яке медичне обслуговування (адже перелік, наведений у вказаній нормі, не є вичерпним).
Тому вартість трудових медоглядів не повинна включатися до загального місячного оподатковуваного доходу працівника. І як наслідок, не оподатковуватися ПДФО.
У цьому випадку у додатку 4ДФ суму, витрачену на обов’язковий медогляд конкретного працівника, роботодавець відображає з ознакою доходу «143».
До речі, цю точку зору нещодавно підтримали й у Головному управлінні ДПС в Одеській області (див. роз’яснення від 03.11.2023). Сподіваємося, що усі податківці прислухаються да наших аргументів і змінять свою позицію.
Наразі ми б рекомендували роботодавцям, які вирішили не оподатковувати ПДФО вартість трудових медоглядів, отримати індивідуальну податкову консультацію з цього приводу.
Попереджаємо: якщо мова йде про відшкодування працівникові вартості оплаченого ним попереднього медогляду, то тут все однозначно: сума такого відшкодування включається до оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та оподатковується ПДФО на загальних підставах (категорія 103.04 ЗІР).
Щодо ВЗ, то згідно з п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, якщо доходи звільнені від оподаткування ПДФО, то й ВЗ їх не потрібно оподатковувати.
ЄСВ. Оплата вартості обов’язкових трудових медоглядів працівників не зазначена в п. 2 Інструкції № 5 як складова фонду оплати праці. Отже, під ЄСВ-оподаткування ці виплати не потрапляють. Відповідно у додатку Д1 не відображаються.
Висновки
- На період проходження медогляду роботодавець зберігає за працівниками місце роботи (посаду) та середній заробіток.
- Роботодавець організовує та проводить медогляд за власні кошти.
- Податківці вважають, що вартість медогляду, оплаченого роботодавцем, є додатковим благом працівників.
- На наш погляд, вартість трудових медоглядів не повинна включатися до загального місячного оподатковуваного доходу працівника. І як наслідок, не оподатковуватися ПДФО та ВЗ. Для вирішення цього питання радимо отримати індивідуальну податкову консультацію з цього приводу.
- На вартість трудових медоглядів ЄСВ не нараховують.