Отримання працівниками бюджетної сфери всіх виплат, у тому числі і допомоги на оздоровлення (вона ж — «оздоровчі»), чітко регламентовано законами України, постановами КМУ та галузевими наказами. Важливі нюанси (порядок, умови, коло отримувачів тощо) прописують також і в Положенні про надання матеріальної допомоги, яке є додатком до колективного договору.
Для працівників, оплата праці яких базується на ЄТС (освіта, культура, спорт тощо) головним орієнтиром в оплатних питаннях є постанова № 1298*. Так, згідно з п.п. «б» п. 4 цієї постанови працівники-ЄТСники мають право на матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання. Галузеві працеоплатні документи містять схожі норми.
Зауважимо, що для окремих категорій працівників надання допомоги на оздоровлення є обов’язковим. Водночас для тих працівників, для яких виплата такої допомоги не є гарантованою, її надання оформлюють згідно з рішенням керівника в межах фонду оплати праці. Але у будь-якому випадку «оздоровчі» надаються один раз на рік (мається на увазі календарний рік).
Далі розглянемо галузеві підстави для надання допомоги на оздоровлення та її розмір для різних категорій працівників-ЄТСників.