Мета законопроєкту
Законопроєкт № 11416 націлений на наповнення держбюджету за рахунок надходження податкових платежів. Ним передбачене збільшення податків, зокрема ПДФО та ВЗ.
Проаналізуємо деякі загальні тези, передбачені в законопроєкті № 11416, які безпосередньо можуть торкнутися (якщо будуть реалізовані) усіх працівників і роботодавців.
Тут знову ж таки нагадаємо, що ці зміни тільки плануються, це тільки концепція, яка ще не запроваджена і, можливо, не буде втілена в такому вигляді, як запропонована.
ПДФО і його мінімальна база
Загальна картина. Якщо почули про мінбазу, то відразу хочеться згадати ЄСВ. Чи можна провести паралелі між мінбазою ЄСВ і запропонованою мінбазою ПДФО та сказати, що буде аналогічно? У цілому, механізми схожі, але буде багато нюансів. Давайте детально розберемо плани щодо збільшення ПДФО.
Законопроєктом № 11416 пропонується встановити мінбазу ПДФО:
— тимчасово, тільки на період дії воєнного стану;
— окремо в кожній територіальній громаді (рішеннями сільських, селищних, міських рад для відповідної території). Тобто єдиної мінбази ПДФО не буде. Критерії для встановлення її розміру ще не запропоновано. Можемо припустити, що відштовхуватися будуть від рівня зарплат у відповідному регіоні. Так, наприклад, у Києві та у Чернігові розміри мінбази ПДФО можуть суттєво різнитися;
— тільки до зарплати. До інших доходів, які не є зарплатою, вимогу про мінбазу ПДФО застосовувати не планується;
— не менше розміру МЗП за відповідний місяць.
Яким буде механізм сплати ПДФО з урахуванням мінімальної бази податку?
Якщо розмір зарплати за місяць виявиться меншим за встановлену мінбазу ПДФО, то податковий агент зобов’язаний самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок до бюджету різницю між нарахованим податком зі встановленої мінбази оподаткування та утриманим податком з фактично виплаченої працівнику зарплати
Строки для сплати різниці з ПДФО роботодавцем визначені для місячного податкового (звітного) періоду.
Продемонструємо алгоритм сплати ПДФО, якщо зазначена теза запрацює в такому вигляді, як була подана у законопроєкті, а ставка ПДФО до зарплати залишиться на рівні 18 % для загального випадку.
Приклад 1. Органами місцевого самоврядування встановлена мінбаза ПДФО — 14500 грн на місяць. Працівнику нараховано зарплату 9000 грн (ПСП не користується).
ПДФО за місяць:
— утриманий із зарплати працівника — 1620 грн (9000 х 18 %);
— за рахунок роботодавця — 990 грн (14500 х 18 % - 1620).
Отже, якщо зарплата буде меншою за мінбазу ПДФО, то податковий агент утримує із зарплати працівника (з фактичної бази) податок, а потім визначає різницю між ПДФО з мінбази та утриманою з працівника сумою. Цю різницю роботодавець платить до бюджету за свій кошт. Ця різниця не буде включатися у дохід працівника і в подальшому ні на що не впливатиме. Тобто для працівника впровадження мінбази ПДФО нічого не змінить.
Супутні нюанси. Може виникнути питання щодо розрахунку ПДФО працівникам, які поряд із зарплатою, меншою за мінбазу ПДФО, користуються податковою соцпільгою (ПСП). Який у цьому випадку буде механізм розрахунку різниці ПДФО для роботодавця?
Якщо просто різниця утриманого з працівника ПДФО і ПДФО з мінбази , то роботодавцям взагалі не будуть вигідні працівники з ПСП. Але ж ПСП — це пільга від держави і на роботодавця вона лягати не повинна. В такому різі має бути прописаний механізм застосуванні мінбази з урахуванням ПСП.
Також роботодавцю буде невигідно працевлаштовувати фізосіб з неповним робочим часом. Адже припускаємо, що у більшості випадків зарплата за місяць у таких працівників буде нижчою за мінбазу ПДФО.
Також будуть питання щодо обов’язкового перерахунку ПДФО.
Але не будемо піднімати ці теми заздалегідь, бо законопроєкт № 11416 недопрацьований і не факт, що буде прийнятий саме в такому вигляді.
Зауважте, запровадження мінбази ПДФО не буде стосуватися закладів, установ, організацій, які фінансуються з бюджету, комунальних підприємств, всеукраїнських організацій осіб з інвалідністю (за певних умов).
Тепер розглянемо зміни, які плануються застосувати до військового збору (ВЗ).
Підвищення ставки ВЗ
Тези щодо розмірів ВЗ в законопроєкті № 11416 — взагалі вражають. Наведемо в табл. 1 запропоновані зміни у порівнянні з існуючими зараз ставками ВЗ.
Таблиця 1. Ставки ВЗ, які пропонує законопроєкт № 11416
| Платник | Ставка ВЗ (пропонується) | Ставка ВЗ зараз |
| Фізособи | 5 % від об’єктів оподаткування (зарплати, дивідендів, відсотків з депозиту тощо) | 1,5 % від об’єктів оподаткування |
| ФОП на загальній системі | 5 % від чистого оподатковуваного доходу | 1,5 % з чистого оподатковуваного доходу |
| ФОП груп 1, 2 та 4 | 5 % від 2 х МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року | не передбачено |
| ФОП групи 3 | 1 % від доходу, отриманого протягом податкового (звітного) періоду | не передбачено |
| Юрособи групи 4 | 1 % доходу від здійснення господарської діяльності | не передбачено |
| Юрособи — платники податку на прибуток | 1 % доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), тобто «з обороту» | не передбачено |
Найбільш обговорюване підвищення ставки ВЗ для звичайних працівників до 5 %. Але це ще не все. Роботодавець буде платити 1 % ВЗ із власного доходу.
Давайте на прикладі продемонструємо запропоновані нововведення на зарплаті звичайного працівника.
Приклад 2. Скористаємося умовами прикладу 1. Маємо нараховану зарплату працівника (основного, без інвалідності) 9000 грн, а мінбаза ПДФО — 14500 грн.
Які податки і внески платимо зараз:
— із зарплати працівника утримуємо ПДФО (18 %), ВЗ (1,5 %) і сплачуємо до бюджету;
— на зарплату працівника нараховуємо ЄСВ (22 %) і сплачуємо до бюджету за рахунок роботодавця.
Податки з урахуванням тез законопроєкту № 11416:
— із зарплати працівника утримуємо ПДФО (18 %), ВЗ (5 %) і сплачуємо до бюджету;
— розраховуємо ПДФО-різницю з урахуванням мінбази податку. Різницю сплачує роботодавець за власні кошти;
— на зарплату працівника нараховуємо ЄСВ (22 %) і сплачуємо до бюджету за рахунок роботодавця.
Порівняння у розрахунках наведемо у табл. 2.
Таблиця 2. Зарплата працівника та витрати роботодавця
| Оподаткування зараз | З урахуванням норм законопроєкту № 11416 | ||
| Працівник | Роботодавець | Працівник | Роботодавець |
| Нарахована зарплата 9000 грн | |||
| ПДФО — 1620 грн (9000 х 18 %). ВЗ — 135 грн (9000 х 1,5 %) | ЄСВ — 1980 грн (9000 х 22 %) | ПДФО — 1620 грн (9000 х 18 %). ВЗ — 450 грн (9000 х 5 %) | ЄСВ — 1980 грн (9000 х 22 %). ПДФО-різниця — 990 грн (14500 х 18 % - 1620) |
| На руки — 7245 грн (9000 - 1620 - 135) | Витрати 10980 грн (9000 + 1980) | На руки — 6930 грн (9000 - 1620 - 450) | Витрати 11970 грн (9000 + 1980 + 990) |
Як бачите, працівник отримає менше чистої зарплати, а роботодавець, у свою чергу, також понесе більше витрат на одного працівника.
Висновки
- Законопроєктом № 11416 планується запровадження мінімальної бази оподаткування ПДФО, яка буде застосовуватися для оподаткування зарплати працівників.
- Розмір мінбази ПДФО встановлюватимуть місцеві ради для відповідної території.
- Із зарплати працівника, яка менша за мінбазу, ПДФО утримуватиметься за існуючим механізмом. А от роботодавцю слід буде за власний кошт сплачувати ПДФО-різницю між податком, розрахованим з мінбази, і податком, утриманим із працівника.
- Законопроєктом передбачається збільшення ставки ВЗ на зарплату працівників з 1,5 % до 5 %. Це зменшить суму зарплати, яку отримує працівник «на руки».
