Підсумований облік
У випадку, коли роботодавець не може організувати роботу працівників так, щоб була дотримана денна або тижнева тривалість робочого часу, то за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації він впроваджує підсумований облік робочого часу (ст. 61 КЗпП). Порядок та умови його застосування наведено в Методрекомендаціях № 138*.
При підсумованому обліку робочого часу законодавчо установлена щоденна або щотижнева норма робочого часу може не дотримуватися. Водночас загальна тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальної кількості робочих годин.
Обліковий період — це відрізок часу, визначений трудовим, колективним договором, угодою або локальними актами роботодавця, протягом якого працівник повинен відпрацювати встановлену йому норму робочого часу відповідно до графіка роботи (змінності).
Графіки роботи складають таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого ст. 50 та 51 КЗпП
За підсумованого обліку роботодавець з початку облікового періоду за кожним працівником щоденно наростаючим підсумком веде облік відпрацьованого робочого часу. У свою чергу, обліковий період може дорівнювати місяцю, кварталу, півріччю, року тощо. Після його закінчення роботодавець визначає наслідки проведеного обліку: дотримання встановленої норми робочого часу та наявність годин, відпрацьованих понад установлену норму.
Нюанси для воєнного стану
При організації ведення підсумованого обліку у воєнний час слід ураховувати норми ст. 6 Закону № 2136*, адже у період дії воєнного стану:
1) немає святкових та неробочих днів. Для цілей організації трудового процесу такі дні є звичайними календарними днями. При цьому жодного скорочення робочого дня напередодні цих днів не відбувається, робота в такі дні проводиться на загальних підставах, переносів у разі «накладення» з вихідним (неробочим) днем немає;
2) для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень;
3) скасована дія ч. 1 ст. 65 КЗпП, що встановлює граничні норми надурочних робіт. У мирний час вони не повинні були перевищувати для кожного працівника 4 години протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік. Під час воєнного стану зазначене обмеження не діє.
* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.
Підрахунок надурочних годин
При підсумованому обліку час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, називають надурочним (п. 10 Методрекомендацій № 138). Підрахунок надурочних здійснюють наприкінці кожного облікового періоду або при звільненні працівника.
Загальна кількість надурочних годин за обліковий період дорівнює різниці між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період
Фактично відпрацьовані години за обліковий період підраховуємо за табелем обліку робочого часу (далі — табель). Трішки складніше з нормою. Якщо працівник відпрацював обліковий період повністю, то норма годин = календарній нормі робочого часу.
Календарна норма робочого часу за обліковий період передбачає повне використання робочого часу працівником з підсумованим обліком робочого часу.
Якщо ж працівник в обліковому періоді відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов’язків (відпустка, тимчасова непрацездатність тощо), то для правильного підрахунку надурочних годин використовуємо не календарну, а розрахункову норму робочого часу за обліковий період (див. лист Мінсоцполітики від 02.07.2018 № 1139/0/101-18/28).
Розрахункову норму знаходимо так: з календарної норми тривалості робочого часу, розрахованої за відповідним календарем 5- чи 6-денного робочого тижня, виключаємо час, коли працівник був відсутній за цим же календарем.
Розглянемо приклади.
Приклад 1. Працівнику встановлено підсумований облік (обліковий період — квартал). Підприємство визначає календарну норму робочого часу за графіком 5-денного робочого тижня. За 4 квартал 2024 року вона становить 528 год. Фактично ж працівник у 4 кварталі 2024 року відпрацював 490 год (згідно з табелем). З 21 по 29 жовтня він перебував на лікарняному.
В обліковому періоді є час, не відпрацьований згідно із законодавством. Тому з календарної норми робочого часу за 4 квартал 2024 року (528 год) потрібно виключити години, в які працівник був відсутній на роботі у зв’язку з хворобою за графіком 5-денного робочого тижня. На період хвороби з 21 по 29 жовтня за таким графіком припадає 7 робочих днів, а в годинах це становить:
7 роб. дн. х 8 год = 56 год.
Визначимо розрахункову норму робочого часу:
528 - 56 = 472 (год).
Кількість надурочних годин дорівнює:
490 - 472 = 18 (год).
Приклад 2. Працівнику встановлено підсумований облік (обліковий період — рік). Календарна норма робочого часу за графіком 5-денного робочого тижня за 2024 рік становить 2096 год. Фактично ж працівник у 2024 році відпрацював 1916 год (згідно з табелем). При цьому з 1 по 24 липня він перебував у щорічній відпустці, а з 2 по 15 вересня у відпустці за свій рахунок.
З календарної норми робочого часу на 2024 рік (2096 год) потрібно виключити години, не відпрацьовані працівником у зв’язку з перебуванням у щорічній та неоплачуваній відпустках за графіком 5-денного робочого тижня. На період щорічної відпустки з 1 по 24 липня за таким графіком припадає 18 робочих днів, а на період відпустки без збереження зарплати з 2 по 15 вересня — 10 робочих днів. У годинах це становить:
(18 роб. дн. + 10 роб. дн.) х 8 год = 224 (год).
Визначимо розрахункову норму робочого часу:
2096 - 224 = 1872 (год).
Кількість надурочних годин дорівнює:
1916 - 1872 = 44 (год).
Детально про оплату надурочних годин ви можете прочитати в статті «Підсумований облік: оплачуємо надурочні години» // «Оплата праці», 2024, № 24.
Висновки
- При підсумованому обліку виконання норми тривалості робочого часу контролюють не за день чи за тиждень, а за обліковий період.
- Підрахунок надурочних годин здійснюють наприкінці кожного облікового періоду (місяця, кварталу, року) або при звільненні працівника.
- Загальна кількість надурочних годин за обліковий період дорівнює різниці між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період.
- Якщо працівник відпрацював обліковий період неповністю, визначають розрахункову норму робочого часу, яку й використовують при підрахунку надурочних годин.
