Законодавчі підстави преміювання
Почнемо з аналізу норм КЗпП та Закону про оплату праці*. Адже вони є головними нормативними документами в трудовому законодавстві.
* Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР.
Умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами (ст. 97 КЗпП, ст. 15 Закону про оплату праці).
Отже, умови надання та розміри премій мають бути встановлені роботодавцем у колдоговорі підприємства.
Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити питання преміювання працівників із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Зазвичай порядок преміювання працівників встановлюють у положенні про преміювання, яке, як правило, є додатком до колективного договору.
Також є допустимим визначення правил преміювання в трудовому договорі з працівником, якщо його укладено у письмовій формі. В такому випадку в розділ про оплату праці додають положення про преміювання.
Комерційні підприємства вільні у визначенні виду премій, умовах і розмірах їх надання у локальних документах. Головне, щоб для їх виплати були фінансові можливості.
Зверніть увагу: бюджетники, окрім як зазначеними вище законодавчими нормами щодо надання премій, мають керуватися встановленою для кожної бюджетної сфери нормативкою і згідно з нею складати положення про преміювання, а також здійснювати виплати відповідно до своїх кошторисів та лише в межах фонду оплати праці.
Чи можна виплачувати премію до ювілею увільненому від роботи працівнику?
Відповідь на це питання треба шукати в локальних документах підприємства (наприклад, в положенні про преміювання або положенні про оплату праці). Все залежить від того, чи немає там заборони щодо виплати премії працівнику, який фактично не виконує роботу (увільнений, перебуває у відпустці, на лікарняному тощо).
Найчастіше порядок виплати премії прописують у положенні про преміювання. У ньому роботодавець визначає перелік ювілейних дат, до яких він виплачуватиме премії своїм працівникам. Також серед умов їх надання визначається розмір і порядок надання премії.
Зауважте, премія до ювілейних чи пам’ятних дат не залежать від виконаної працівником роботи. Вона не прив’язується до кількості відпрацьованих днів працівника у місяці її надання. Проте для її виплати роботодавець може встановити обмеження.
Серед іншого, на практиці часто окреслюють випадки, коли премія не виплачується. Наприклад у період дії дисциплінарного стягнення працівнику не виплачують премії, які мають заохочувальний характер та належать до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Тобто обмеження кола працівників при наданні премії до ювілею роботодавець установлює у положенні про преміювання. Також зазвичай у ньому зазначається, що премія до ювілею надається за рішенням керівника та за наявності фінансових можливостей підприємства або з урахуванням фінансового стану тощо.
Повернемося до відповіді на поставлене запитання цього розділу. Якщо в положенні про преміювання не встановлено обмежень щодо надання такої премії працівнику, який відсутній на роботі для проходження військової служби, то так — премія йому може бути нарахована, як і іншим працівникам підприємства.
Оформлення
Оформлюється премія до ювілею підприємства наказом (розпорядженням) керівника. У наказі, серед іншого, вказується, з нагоди якої дати надається премія, кому, розмір тощо. А також серед підстав її надання зазначається відповідний пункт положення про преміювання.
При преміюванні всіх або більшості працівників, як правило, видається один наказ. У ньому перелічуються поіменно працівники, яких преміюють. Розміри премій, які встановлюються різним працівникам, можуть відрізнятися (якщо локальними документами не передбачена їх фіксована сума).
Трудова доплата і премія до ювілею
Премія до ювілею входить до фонду оплати праці як інші заохочувальні та компенсаційні виплати (п.п. 2.3.2 Інструкції № 5*).
У ст. 31 Закону про оплату праці серед виплат, які нараховують «зверху» МЗП, зазначені премії до святкових і ювілейних дат.
Отже, якщо премія до ювілею визначена в положенні про преміювання і виплата премії приурочена до такої дати, то її не враховують у складі зарплати для забезпечення її мінімального розміру.
Якщо премія до ювілею буде нарахована працівнику, який у місяці її нарахування не працював, то тут узагалі не виникає обов’язку нараховувати трудову доплату, оскільки виконання гарантії нарахування зарплати не нижче за мінімалку прив’язане до відпрацьованого часу.
ЄСВ з МЗП
На відміну від нарахування трудової доплати, правила нарахування мінімального страхового внеску переслідують інші цілі і регулюються своєю нормативкою — Законом про ЄСВ*.
Премія до ювілею, що нарахована працівнику підприємства, входить до бази нарахування ЄСВ в тому місяці, в якому нарахована.
Якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру МЗП, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, суму ЄСВ розраховують як добуток розміру МЗП, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, і ставки ЄСВ (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).
Нагадаємо, що виконати умову про сплату ЄСВ з МЗП роботодавці зобов’язані щодо доходу працівника за основним місцем роботи із ставкою ЄСВ у розмірі 22 %, якщо він перебував у трудових відносинах повний календарний місяць, фактична база нарахування ЄСВ більша за 0 та менша за МЗП.
А щодо ситуації, коли у працівника, окрім премії до ювілею, не було зарплатних нарахувань (увільнення весь місяць без збереження заробітку)? У такому випадку, якщо сума премії за звітний місяць менше МЗП, ЄСВ потрібно сплачувати з мінімальної зарплати.
Оподаткування ПДФО, ВЗ
Нарахована працівнику сума премії до ювілею оподатковується ПДФО за звичайною ставкою у розмірі 18 %. Адже це зарплатна виплата (п.п. 14.1.48 ПКУ), яка оподатковується згідно з п.п. 164.2.1 ПКУ. Т
ВЗ з неї утримується за ставкою 1,5 %.
Об’єднаний звіт
Як і звичайна зарплата, премія до ювілею відображається в Д1 Податкового розрахунку у місяці її нарахування в бухобліку загальною сумою у складі зарплати.
У 4ДФ її показують також у зарплатному рядку у загальній сумі зарплати за місяць з ознакою доходу «101».
Висновки
- Умови, порядок, розмір надання премії до ювілею мають бути зафіксовані в колдоговорі підприємства або в положенні про преміювання (положенні про оплату праці).
- Якщо локальні документи (колдоговір, положення про преміювання) не містять заборони щодо надання премії до ювілею працівнику, який увільнений від роботи, то йому можна нараховувати цю премію.
- Премія до ювілею, що нарахована працівнику, належить до фонду оплати праці, оподатковується ПДФО, ВЗ та на неї нараховується ЄСВ.
- У Податковому розрахунку і його додатках премія до ювілею відображається в загальній сумі зарплати.