Простій у закладі освіти
Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП). Простій може бути оголошений по всьому підприємству (установі, закладу), окремому підрозділу або для конкретних працівників з огляду на неможливість виконання ними своїх трудових обов’язків. Зокрема, у зв’язку з втратою (пошкодженням) будівель, розташованих на територіях, де ведуться бойові дії, засобів виробництва, з якими вони працювали, інших об’єктивних причин стосовно кожного конкретного працівника тощо.
Якщо викладачеві не було забезпечено здійснення освітнього процесу в будь-якій формі, зокрема дистанційній, керівником ЗВО для такого працівника оголошується простій.
Порядок оплати простою визначає ст. 113 КЗпП. У загальному випадку час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Крім того, для працівників освіти діє п.п. 8.3.3 Галузевої Угоди*. Згідно з його приписом керівникам установ та закладів освіти рекомендовано забезпечити оплату простою працівникам не з їх вини в розмірі середньої зарплати. Це стосується як педагогічних, так і непедагогічних працівників.
Згідно зі ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Водночас ст. 94 КЗпП передбачено, що за виконану працівником роботу роботодавець виплачує йому зарплату — винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі.
Отже, вичитані викладачем години навчального навантаження, що були заплановані за розкладом на період простою, мають бути обов’язково оплачені.
При цьому слід урахувати, на яких умовах укладено трудовий договір, а саме про роботу на штатній посаді науково-педагогічного працівника чи роботу з погодинною оплатою.
Оплата навантаження
За умови зайняття науково-педагогічним працівником ЗВО штатної посади, йому встановлюється посадовий оклад згідно із додатком 2 до наказу № 557*
При цьому відповідно до ст. 56 Закону про вищу освіту* робочий час науково-педагогічних працівників становить 36 годин на тиждень, який включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи та інших трудових обов’язків.
* Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII.
Норми часу навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи визначаються ЗВО. Максимальне навчальне навантаження на одну ставку науково-педагогічного працівника не може перевищувати 600 годин на навчальний рік. Види навчальної роботи науково-педагогічних працівників відповідно до їх посад установлюються ЗВО за погодженням з виборними органами первинних організацій профспілки (профспілковим представником).
У випадку виконання викладацької роботи з погодинного розрахунку оплата встановлюється згідно з додатком 16 до наказу № 557, виходячи з вченого звання, наукового ступеня та контингенту слухачів, з яким проводяться навчальні заняття викладачем.
Погодинна ставка зарплати для професора, який проводить навчальні заняття зі студентами ЗВО, встановлюється в розмірі 9,35 % до посадового окладу працівника 1-го тарифного розряду за ЄТС. Погодинна ставка в розмірі 10,78 % посадового окладу працівника 1-го тарифного розряду встановлюється для професора, який:
— проводить навчальні заняття з аспірантами, слухачами курсів, які займають посади, що вимагають освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра;
— при перепідготовці кадрів з видачею диплома спеціаліста, магістра.
За вчене звання професора встановлюється доплата у граничному розмірі 33 % ставки заробітної плати (посадового окладу), а за науковий ступінь доктора наук — доплата у граничному розмірі 25 % ставки зарплати (посадового окладу), зокрема погодинної.
Висновки
- Якщо викладачеві не було забезпечено здійснення освітнього процесу в будь-якій формі, зокрема дистанційній, керівником ЗВО для такого працівника оголошується простій.
- Вичитані викладачем ЗВО години навчального навантаження, що були заплановані за розкладом на період простою, мають бути обов’язково оплачені.