Лікарняні після декретної відпустки: визначаємо розрахунковий період

Визначаємо розрахунковий період

Середньоденну зарплату для оплати днів тимчасової непрацездатності визначають згідно з вимогами Порядку № 1266*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

Відповідно до цього документа у загальному випадку розрахунковим періодом для обчислення середньої зарплати є 12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок* (п. 25 Порядку № 1266).

* Місяцем настання страхового випадку є місяць, на який згідно з лікарняним листом припадає початок тимчасової непрацездатності.

Якщо ж працівник перебував у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1-го до 1-го числа) (п. 26 Порядку № 1266).

Наша працівниця перебувала у трудових відносинах зі своїм роботодавцем більше ніж 12 календарних місяців. Так:

— з 01.05.2023 по 17.10.2023 вона була у відпустці по догляду до 3 років;

— з 18.10.2023 — вийшла на роботу.

Тому вимоги п. 26 Порядку № 1266 тут застосовувати не можна. Звісно, до 18.10.2023 жінка не працювала (перебувала у відпустці до 3 років), водночас трудовий договір із нею не припинявся (трудові відносини тривали). Отже, розрахунковий період для такої працівниці слід визначати відповідно до п. 25 Порядку № 1266. Це буде 12 повних календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передували місяцю її хвороби. Тобто травень 2023 — квітень 2024.

Як наслідок, жовтень 2023 року (місяць, в якому працівниця вийшла із відпустки по догляду до 3 років) потрапить до розрахункового періоду працівниці. Але не повністю.

Виключаємо дні

Порядок № 1266 вимагає виключати з розрахункового періоду календарні дні, не відпрацьовані працівником з поважних причин. Перелік таких поважних причин наведено у п. 3 Порядку № 1266. Це:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду до 3 (6) років;

— відпустка без збереження зарплати;

— призупинення дії трудового договору;

— проходження військової служби без збереження середнього заробітку.

Усі інші дні, не відпрацьовані у розрахунковому періоді з якихось причин, а також вихідні, святкові та неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, не виключають із розрахункового періоду (вони беруть участь у підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді).

Наша працівниця протягом розрахункового періоду перебувала у відпустці по догляду до 3 років з 01.05.2023 по 17.10.2023. Це поважна причина згідно з п. 3 Порядку № 1266. Тому ми виключаємо ці дні із розрахункового періоду працівниці.

Кількість днів розрахункового періоду, що візьмуть участь у розрахунку «лікарняної» середньої, дорівнює:

366 - 170 = 196 к. дн.,

де 366 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді травень 2023 — квітень 2024;

— 170 — кількість календарних днів, що припали на період з 01.05.2023 по 17.10.2023.

Через таке виключення не всі календарні дні жовтня 2023 року потраплять до розрахунку «лікарняної» середньої. Водночас календарні дні розрахункового періоду після виходу жінки на роботу (з 18.10.2023 по 30.04.2024) будуть ураховані при обчисленні середньої зарплати.