Допомога на оздоровлення: 5 топових ситуацій

«Оздоровчі» і стаж роботи

За загальним правилом у перший рік роботи право на щорічну відпустку повної тривалості виникає в працівника після закінчення 6 місяців безперервної роботи. Водночас ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки* містить перелік «пільговиків». Вони можуть піти у відпустку повної тривалості протягом першого півріччя роботи, зокрема, це особи з інвалідністю.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Для працівників державних та комунальних музеїв виплата допомоги на оздоровлення передбачена абз. 8 ч. 2 ст. 28 Закону про музеї* та п. 4 постанови № 82**.

* Закон України «Про музеї та музейну справу» від 29.06.95 № 249/95-ВР.

** Постанова КМУ «Про реалізацію окремих положень частини другої статті 28 Закону України «Про музеї та музейну справу» від 22.01.2005 № 82.

Право на таку допомогу мають працівники музеїв, посади яких розміщено у Переліку, затвердженому постановою № 82, у тому числі і художник-реставратор. При цьому слід ураховувати, що допомога на оздоровлення виплачується:

— при наданні щорічної відпустки;

— один раз на рік (мається на увазі календарний рік);

— у розмірі посадового окладу.

А ось обмежень щодо стажу роботи працеоплатна нормативка не містить.

Тож «оздоровчі» надаються один раз на рік незалежно від стажу роботи. Головна умова їх виплати — факт надання щорічної відпустки. І вихід працівника у відпустку раніше шестимісячного строку відпрацювання на своєму місці роботи не позбавляє його права на допомогу на оздоровлення (див. лист Мінсоцполітики від 21.07.2015 № 409/13/116-15).

Разом із цим виплата «оздоровчих» на кожного працівника обмежена фондом оплати праці, затвердженим кошторисом на відповідний рік. Рекомендуємо усі нюанси надання допомоги на оздоровлення працівникам-новачкам прописати в Положенні про виплату матдопомоги. Та в будь-якому разі рішення про виплату «оздоровчих» приймає керівник установи за наявності коштів.

Тож, керівник музею може прийняти рішення щодо виплати матеріальної допомоги на оздоровлення художнику-реставратору при виході його у відпустку за наявності коштів.

Допомога при поділі відпустки

Перш за все зазначимо, що практичний психолог — це педагогічна посада. Педпрацівникам гарантується виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки (ч. 1 ст. 57 Закону про освіту*). Тобто «оздоровча» допомога для педагогів є обов’язковою, і кошти на її виплату мають бути затверджені кошторисом.

* Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.

Про своє бажання отримати «оздоровчі» працівник зазначає у заяві (про надання відпустки або в окремій заяві). На підставі заяви керівник видає відповідний наказ. Якщо працівник йде у відпустку повної тривалості, то писати заяву на виплату «оздоровчих» не обов’язково.

Тобто фактично працівник сам обирає, до якої частини відпустки отримати допомогу на оздоровлення (див. листи Мінсоцполітики від 21.07.2015 № 409/13/116-15 та від 07.12.2017 № 23966/0/2-17/28). При цьому чинне законодавство не містить вимоги щодо виплати «оздоровчих» до більшої частини щорічної основної відпустки або до основної безперервної її частини.

Разом із цим варто пам’ятати, що допомога на оздоровлення виплачується тільки один раз на рік. І отримавши її з першою частиною відпустки, працівник не матиме права на її виплату вдруге з наданням наступної частини щорічної відпустки.

«Оздоровчі» та неповна зайнятість

Медичним працівникам державних та комунальних установ (у тому числі медсестрі терцентру) в обов’язковому порядку виплачують допомогу на оздоровлення. Розмір останньої дорівнює посадовому окладу. Виплату «оздоровчої» допомоги проводять під час надання щорічної основної відпустки. Це передбачено абз. 4 п. 2 постанови № 524*.

* Постанова КМУ «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.05.2011 № 524.

Про це зазначили фахівці МОЗ у листі від 02.03.2017 № 10.1-13/Д-1/697-17/6006. Розмір «оздоровчої» допомоги у цьому випадку визначають шляхом множення посадового окладу, встановленого в місяці надання щорічної відпустки, на частину зайнятості працівника.

Тож якщо медсестра працює у закладі освіти на 0,5 ставки та має, наприклад, першу кваліфікаційну категорію (8-й тарифний розряд за ЄТС), то для неї розмір допомоги на оздоровлення має становити 2620 грн (5240 грн х 0,5). При наявності підвищень при визначенні розміру «оздоровчих» беруть до уваги посадовий оклад з підвищеннями.

Зауважимо, що визначення розміру допомоги на оздоровлення пропорційно зайнятості не стосується педагогів. Адже їм «оздоровчі» надаються у розміру посадового окладу (з урахуванням підвищень) незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження (див. лист Мінсоцполітики від 30.11.2011 № 1079/13/84-11).

Допомогу не повертають

Посадовим особам органів місцевого самоврядування (далі — ОМС) надається щорічна відпустка тривалістю 30 к. дн., якщо законодавством не передбачена триваліша відпустка, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу (ч. 5 ст. 21 Закону № 2493)*.

* Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III.

Водночас у п.п. 3 п. 2 постанови № 268* зазначено, що посадовим особам ОМС у межах затвердженого фонду оплати праці при наданні щорічної відпустки надається допомога на оздоровлення у розмірі, що не перевищує розміру середньомісячної зарплати.

* Постанова КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 № 268.

Тобто оклад — це мінімальний гарантований розмір «оздоровчих» для посадових осіб. Якщо фонду оплати праці вистачає, то «оздоровчі» можуть бути виплачені в розмірі середньої.

Жоден галузевий нормативно-правовий акт не містить норми стосовно повернення допомоги на оздоровлення працівником у разі його звільнення (див. лист Мінсоцполітики від 04.09.2013 № 963/13/84-13). Випадки, які дозволяють здійснювати відрахування із зарплати працівника, визначені у ст. 127 КЗпП. Утім цією нормою також не передбачено повернення допомоги на оздоровлення працівником у разі його звільнення.

Відтак, спеціаліст сільради, який звільняється після щорічної відпустки, не повинен повертати суму допомоги на оздоровлення, яка була виплачена йому при наданні відпустки.

До речі, якщо щорічну відпустку не було використано у зв’язку з тим, що її перервала тимчасова непрацездатність працівника, то надані до відпустки «оздоровчі» також поверненню не підлягають (див. лист Мінсоцполітики від 07.10.2016 № 1382/13/84-16).

«Оздоровчі» та доплата до МЗП

У ст. 3¹ Закону про оплату праці* зазначено, що розмір зарплати працівника за виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижче розміру мінімальної зарплати. Тобто доплата до МЗП прив’язана до відпрацьованого часу.

* Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР.

До зарплати, яку порівнюємо з МЗП, включаємо виплати, що є складовими фонду оплати праці, нараховані за відпрацьований час (оклад, доплати, надбавки, премії тощо). Не включаємо виплати, які прямо зазначені у ч. 2 ст. 3¹ Закону про оплату праці. До них належать доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та понаднормовий час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових та ювілейних дат.

Щодо допомоги на оздоровлення, то така виплата прямо не вказана серед виплат, які не враховують при порівнянні з мінзарплатою. Як ми вже зазначили, для виконання МЗП-гарантії важливо, щоб елементи нарахованої зарплати були пов’язані з виконанням місячної (годинної) норми праці. А допомога на оздоровлення не залежить від відпрацьованого працівником часу, тому її нараховуємо «зверху» МЗП.