«Перехідні» відпускні у розрахунку «лікарняної» середньої

Відпустки у розрахунку лікарняних

Порядок розрахунку лікарняних регламентує Порядок № 1266*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

Відповідно до цього документа для обчислення середньоденної зарплати потрібні два показники:

— нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати, з якої сплачено ЄСВ;

— кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Як на визначення цих показників впливає період відпустки та суми відпускних? Про це далі.

Дні відпусток у розрахунковому періоді. У загальному випадку розрахунковим періодом для обчислення «лікарняної» середньої є 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (п. 25 Порядку № 1266).

Водночас із розрахункового періоду виключають календарні дні, не відпрацьовані працівником з поважних причин. Перелік таких поважних причин наведено у п. 3 Порядку № 1266. Це:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду до 3 (6) років;

— відпустка без збереження зарплати;

— призупинення дії трудового договору;

— проходження військової служби без збереження середнього заробітку.

Дні оплачуваної відпустки не входять до переліку поважних причин, зазначених у п. 3 Порядку № 1266. Тому такі дні не виключають із розрахункового періоду при розрахунку лікарняних.

А як щодо суми відпускних?

Суми відпускних. У розрахунку середньоденної зарплати для оплати періоду тимчасової непрацездатності беруть участь виплати, які (пп. 3 і 32 Порядку № 1266):

— були нараховані в розрахунковому періоді;

— увійшли до бази нарахування ЄСВ у складі заробітної плати.

Оскільки оплата щорічних (основних та додаткових) відпусток належить до фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5*), то такі виплати входять до бази нарахування ЄСВ, а отже, беруть участь у розрахунку лікарняних.

* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5.

Водночас, на відміну від інших виплат, що беруть участь у розрахунку «лікарняної» середньої, суми нарахованих відпускних враховуються при обчисленні лікарняних в особливому порядку.

Справа в тому, що в бухобліку суми відпускних, на відміну від їх фактичної виплати, розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці (п. 1.6.1 Інструкції № 5).

Ба більше, у додатку Д1 Об’єднаної звітності нараховані відпускні відображають:

— у тому місяці, у якому вони фактично нараховані у бухобліку;

— з розбивкою за місяцями, на які ці відпускні припадають;

— з особливим для відпустки КТН «10».

Враховуючи те, що середня зарплата для розрахунку лікарняних обчислюється на підставі відомостей, що включаються до Об’єднаної звітності (п. 32 Інструкції № 1266), робимо висновок:

Це свого часу підтвердив і Пенсійний фонд у своєму листі від 25.07.2023 № 2800-030401-8/41599.

Тобто для розрахунку середньоденної зарплати не важливий місяць, в якому відпускні були фактично нараховані в бухобліку. Головне — місяць, за який вони були нараховані.

Розглянемо, як це застосувати, на прикладах.

Якщо відпускні нараховано…

…у місяці, що передує початку розрахункового періоду.

Дні щорічної відпустки, що припадають на квітень 2023 року, беруть участь у розрахунку лікарняних. Відповідно кількість календарних днів у розрахунковому періоді (квітень 2023 — березень 2024) — 366 к. дн.

Щодо суми відпускних, то незважаючи на те, що загальна сума таких виплат (8284,92 грн) була нарахована працівнику у березні 2023 року (за межами розрахункового періоду), сума відпускних, що припадає на квітень 2023 року (5326,02 грн), потрапить до розрахунку «лікарняної» середньоденної зарплати, оскільки квітень 2023 року входить до розрахункового періоду працівника.

Загальна сума доходу, що візьме участь у розрахунку, становить:

235000 + 5326,02 = 240326,02 грн.

Середньоденна зарплата дорівнює:

240326,02 : 366 = 656,63 грн,

де 366 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді (квітень 2023 — березень 2024).

Денна виплата (середньоденна зарплата з урахуванням відсотка оплати лікарняного) становить:

656,63 × 100 % = 656,63 грн,

де 100 % — відсоток середньої зарплати залежно від страхового стажу працівника (страховий стаж працівника — більше 8 років).

Сума оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності становить:

656,63 × 5 = 3283,15 грн.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності становить:

656,63 × 4 = 2626,52 грн.

…в останньому місяці розрахункового періоду.

Дні щорічної відпустки, що припадають на березень 2024 року, візьмуть участь у розрахунку лікарняних. Відповідно кількість календарних днів у розрахунковому періоді працівника (квітень 2023 — березень 2024) — 366 к. дн.

Щодо суми відпускних, то незважаючи на те, що загальна сума таких виплат (9442,56 грн) була нарахована працівнику у березні 2024 року (останньому місяці розрахункового періоду), у розрахунок «лікарняної» середньоденної зарплати потрапить лише та сума відпускних, що припадає на березень 2024 року (6491,76 грн), адже квітень 2024 року не входить до розрахункового періоду працівника.

Загальна сума доходу, що візьме участь у розрахунку, становить:

210000 + 6491,76 = 216491,76 грн.

Середньоденна зарплата дорівнює:

216491,76 : 366 = 591,51 грн,

де 366 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді (квітень 2023 — березень 2024).

Денна виплата (середньоденна зарплата з урахуванням відсотка оплати лікарняного):

591,51 × 70 % = 414,06 грн,

де 70 % — відсоток середньої зарплати залежно від страхового стажу працівника (страховий стаж працівника — від 5 до 8 років).

Сума оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності становить:

414,06 × 5 = 2070,30 грн.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності становить:

414,06 × 4 = 1656,24 грн.