Максимальна база нарахування ЄСВ і премія за минулий період

Максимальна база нарахування ЄСВ

Чинним законодавством встановлена максимальна величина бази нарахування єдиного внеску. Це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам МЗП, на яку нараховується ЄСВ (п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 3 ст. 7 Закону № 2464*). Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

* Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Розмір максимальної бази нарахування внеску у 2024 році та суми ЄСВ з неї наведені в таблиці.

Максимальна база нарахування та максимальний розмір ЄСВ

Якщо фактична база нарахування ЄСВ застрахованої особи перевищує максимальну базу нарахування внеску, то ЄСВ сплачується з максимальної бази.

Як визначити фактичну базу нарахування ЄСВ

Виплати, які формують базу нарахування внеску. Базою нарахування ЄСВ є зарплата за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Види виплат, які формують зарплату, визначаємо відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5 (далі — Інструкція № 5). Це прямо зазначено в п.п. 2 п. 2 розд. IV Інструкції № 449.

* Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 № 449.

Якщо виплата входить до складу зарплати відповідно до Інструкції № 5, то вона є базою для нарахування ЄСВ. Так, до фактичної бази нарахування ЄСВ включаємо, зокрема:

— зарплату,

— відпускні,

— лікарняні,

— допомогу по вагітності та пологах.

Зауважте, якщо працівник оформлений у цього ж роботодавця ще й за внутрішнім сумісництвом, то до фактичної бази нарахування внеску за місяць плюсуємо такі ж виплати, нараховані за внутрішнім сумісництвом. Також додаємо і винагороду за виконані роботи (надані послуги) за ЦПД, якщо з працівником укладений такий договір.

У загальному випадку зарплатні виплати включаємо до бази нарахування ЄСВ у місяці, в якому вони нараховані. Це, зокрема, зарплата за відпрацьований час, доплати, надбавки, премії, оплата за роботу у відрядженні тощо.

Проте є деякі виплати, які відносять до бази нарахування внеску у місяці, за який такі виплати нараховані (так звані перехідні виплати).

Перехідні виплати. Відпускні, лікарняні, допомогу по вагітності та пологах включаємо до фактичної бази нарахування внеску в місяці, ЗА які вони нараховані (п.п. 2 п. 2 розд. IV Інструкції № 449).

Наприклад, якщо працівнику в листопаді нараховані лікарняні за частину жовтня і частину листопада, то їх суми увійдуть до бази нарахування внеску відповідно жовтня і листопада.

Донараховані / сторновані виплати. Якщо нарахування зарплати (зокрема, і премії) здійснюється за попередній звітний (податковий) період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої зарплати включаються до зарплати місяця, у якому були здійснені такі донарахування (див. п.п. 2 п. 2 розд. IV Інструкції № 449).

Проте якщо сторнування зарплати пов’язане з уточненням кількості відпрацьованого часу у зв’язку з відпусткою або хворобою, то таке сторнування відносимо до місяців, за яке воно проведено.

Виплати, нараховані після звільнення. Як визначити базу нарахування ЄСВ, якщо премія чи інші зарплатні доходи нараховані колишньому працівнику після його звільнення з роботи?

У цьому питанні важливим стає, чи є така виплата виплатою за відпрацьований час. Це випливає з положень ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ. Так, для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату за відпрацьований час або згідно з рішенням суду середню заробітну плату за вимушений прогул, ЄСВ нараховується на суму, що визначається шляхом ділення зарплати, виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Наприклад, якщо виробнича премія нарахована звільненому працівнику за квартал, у якому він перебував у трудових відносинах, то її суму розподіляємо між місяцями, за які вона нарахована (ділимо на три рівні частини). Якщо ж разова виплата, нарахована після звільнення працівника, не пов’язана з відпрацьованим часом, то вона не є базою нарахування ЄСВ.

Теорію щодо обмеження нарахування ЄСВ максимальною величиною бази нарахування внеску та як її застосовувати згадали, тож саме час перейти до прикладу.

Виробнича премія входить до складу зарплати. Відповідно входить і до бази нарахування ЄСВ у місяці, в якому вона нарахована. При цьому не має значення, за який період нарахована премія (за місяць, квартал або рік). Також неважливо це і у ситуації, коли забули нарахувати премію в поточному місяці або через фінансові складнощі її не нарахували та нараховують у наступному місяці. У такому випадку так само премія увійде до бази нарахування ЄСВ в місяці її безпосереднього нарахування.

У будь-якому разі вона належить до бази нарахування внеску місяця, в якому фактично буде нарахована в бухобліку.

Загальна база нарахування ЄСВ, визначена працівнику в жовтні 2024 року, становить 123000 грн. Вона більша за максимальний розмір бази нарахування ЄСВ (123000 > 120000), тому ЄСВ нараховуємо на 120000 грн.

Обчислимо суму внеску:

120000 х 22 % = 26400,00 (грн).