Чому виникло питання
Спочатку з’ясуємо, «звідки ноги ростуть» у питанні включення / виключення неоплачуваної хвороби у розрахунку відпускної середньої зарплати.
При обчисленні відпускних керуємося Порядком № 100*. Суму відпускних розраховуємо шляхом множення кількості календарних днів відпустки на середньоденну зарплату.
* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.
У свою чергу, середньоденна зарплата обчислюється діленням виплат розрахункового періоду на кількість календарних днів розрахункового періоду без урахування святкових, неробочих днів.
До виплат, які входять у розрахунок, включається заробітна плата у той місяць, за який вона нарахована, премії (вони мають особливий порядок включення), а також виплати, які розраховані за середнім заробітком, зокрема і допомога по тимчасовій непрацездатності (п. 3 Порядку № 100).
Водночас із розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. 7 п. 2 Порядку № 100).
Тобто маємо пряме правило: допомога по тимчасовій непрацездатності має залишитися у розрахунку середньоденної зарплати. Його чітко пам’ятають усі бухгалтери як «Отче наш». Проте декого вводить в оману неоплачувана хвороба… Що, власне, робити із нею?
Але ж ми також маємо пряме правило про виключення з розрахунку періоду, за який згідно із законодавством не зберігався заробіток. І в цьому випадку на його підставі сміливо виключаємо неоплачувані дні лікарняного, оформленого згідно із законодавством і проведеного роботодавцем за встановленими правилами.
Тоді підсумуємо:
Неоплачувані дні тимчасової непрацездатності виключаються з розрахункового періоду при обчисленні відпускної середньоденної зарплати. А от оплачувані дні непрацездатності і сума лікарняних залишаються в розрахунку відпускних
Окремо зупинимося на неоплачуваній хворобі. А саме розглянемо, коли вона можлива і як має бути підтверджена.
Неоплачувана хвороба
Для правомірного виключення з розрахунку неоплачуваних днів непрацездатності вона має бути документально підтверджена. Що це означає?
Те, що:
— хвороба має бути підтверджена листком непрацездатності (паперовим або е-лікарняним);
— за час непрацездатності не зберігалася зарплата відповідно до законодавства. Тобто на підставі відповідної норми Закону про соцстрахування*.
Роботодавець, зокрема, має провести листок непрацездатності внутрішніми реєстрами та зазначити у табелі обліку робочого часу неоплачені дні хвороби відповідними позначками. Як правило, неоплачувані дні тимчасової непрацездатності зазначають літерною позначкою НН (цифровий код — «27»).
* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.
Випадки, коли допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, зазначені у ст. 16 Закону про соцстрахування. Це, зокрема, у разі одержання застрахованою особою травми або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення, у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю, у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних із таким сп’янінням, у зв’язку з порушенням режиму, встановленого лікарем, тощо.
Серед причин ненадання допомоги по тимчасовій непрацездатності, які зазначені у п. 16 Закону про соцстрахування, немає сумісництва. Проте в абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону про соцстрахування визначено, що працівник реалізує право на допомогу по тимчасовій непрацездатності лише за одним місцем роботи (або основним, або сумісництвом). Як правило, пріоритетним є основне місце роботи.
До речі, перші 5 днів лікарняного роботодавець має оплачувати за всіма місцями роботи працівника. Наприклад, класичною є ситуація, коли у сумісника перші п’ять днів хвороби оплачені роботодавцем, а починаючи з шостого дня тимчасова непрацездатність неоплачена згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону про соцстрахування.
У випадку із сумісником маємо роз’яснення у листі Мінекономіки від 17.02.2023 № 4707-05/6762-07. Уповноважене відомство зазначило, якщо згідно з Законом про соцстрахування допомога по тимчасовій непрацездатності не нараховувалася, то період тимчасової непрацездатності виключається з розрахункового періоду при нарахуванні середньої заробітної плати у всіх випадках її обчислення.
І для закріплення розглянемо приклад.
Практична ситуація
Приклад. Працівник-сумісник іде у щорічну основну відпустку на 10 днів з 28 жовтня 2024 року. У розрахунковому періоді, для обчислення відпускної середньоденної зарплати жовтень 2023 — вересень 2024, працівнику нараховано зарплату у сумі 104210,00 грн. Окрім цього, оплачені лікарняні за 5 днів хвороби з 13 по 17 лютого 2024 року у сумі 1376,50 грн. За 9 днів хвороби з 18 по 26 лютого 2024 року допомога по тимчасовій непрацездатності за сумісництвом не виплачувалася (працівник реалізував право на неї у основного роботодавця).
У розрахунковому періоді жовтень 2023 року — вересень 2024 року 366 календарних днів. Святкових і неробочих днів не було через дію воєнного стану (ч. 6 ст. 6 Закону № 2136*).
Протягом цього розрахункового періоду у працівника було 9 календарних днів неоплаченої тимчасової непрацездатності. Їх маємо виключити з розрахунку.
* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.
Отже, кількість календарних днів розрахункового періоду, що увійдуть до розрахунку, становить 357 (366 - 9).
Обчислимо середньоденну зарплату:
(104210,00 + 1376,50) : 357 = 295,76 (грн).
Розрахуємо суму відпускних:
10 х 295,76 = 2957,60 (грн).
Висновки
- При обчисленні відпускних неоплачувані дні тимчасової непрацездатності виключаємо з розрахункового періоду.
- Оплачувані дні непрацездатності і сума лікарняних залишаються в розрахунку відпускних.
