Працівниця — одинока мати: трудові пільги

Розглянемо спочатку ті норми КЗпП, якими встановлені трудові пільги одинокій матері. А потім вже — як саме треба підтвердити їй цей статус.

Прийняття на роботу

Прийняття одинокої матері на роботу відбувається за тими ж правилами, що і звичайної жінки. Пільги встановлені для одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю. Відповідно до ст. 184 КЗпП

У разі відмови у прийнятті на роботу особи, віднесеної до цієї категорії, роботодавець зобов’язаний повідомити їй причину відмови в письмовій формі. Таку відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено в судовому порядку.

Випробування

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу одинокої матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю (ст. 26 КЗпП).

Поряд із цим на період воєнного стану ч. 2 ст. 2 Закону № 2136* передбачено, що умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.

Отже, в період дії воєнного стану одинокій матері можна встановлювати строк випробування під час прийняття на роботу.

Скорочений робочий час

Для одиноких матерів може встановлюватися скорочена тривалість робочого часу за рахунок власних коштів підприємств, установ, організацій (ст. 51 КЗпП).

З цієї норми виходить, що роботодавець може встановити одинокій матері скорочену тривалість роботи, але не зобов’язаний.

Зауважте, скорочений робочий час не тотожний неповному робочому часу. Особливістю скороченої тривалості робочого часу є те, що час, протягом якого працівник виконує свої трудові обов’язки, скорочується, але оплата його праці провадиться у розмірі повної тарифної ставки / окладу.

Натомість при неповному робочому часі оплату праці здійснюють пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Нагадаємо, що на прохання жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, роботодавець зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Звільнення з роботи

Якщо при прийнятті на роботу жінка підтвердила статус одинокої матері, то протягом роботи цей статус може змінитися. Тому роботодавець перед наданням пільги має впевнитися, що працівниця ще не втратила цей статус. Наприклад, проконтролювати вік дитини працівниці, впевнитися, що вона не вийшла заміж тощо.

Пільги при звільненні з роботи має одинока мати, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю згідно ч. 3 ст. 184 КЗпП.

Але є винятки. Таке звільнення можливе тільки з обов’язковим працевлаштуванням у таких випадках:

— при повній ліквідації підприємства;

— при звільненні після закінчення строкового трудового договору.

Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. При цьому на період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення трудового договору.

Отже, ми визначилися, на які саме трудові пільги згідно з чинним законодавством може претендувати працівниця, якщо вона є одинокою матір’ю. Але ж також дуже важливо з’ясувати, хто належить до такої категорії працівників саме для надання трудових пільг та як документально це підтвердити.

Визначення «одинока мати» для трудових пільг

На сьогоднішній день законодавство прямо не надає визначення цього статусу. Але відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9, виходячи із судової практики для встановлення трудових пільг статус одинокої матері має жінка, яка одночасно:

— не перебуває у шлюбі;

— сама виховує дитину;

— сама утримує дитину.

Такого ж висновку доходить ВС у постанові від 13.06.2018 у справі № 822/2446/17.

Тобто якщо жінка не перебуває у шлюбі, має місце проживання з дитиною, окремо від батька дитини, але отримує аліменти на дитину, то для трудових відносин вона не перебуває у статусі одинокої матері.

Або якщо жінка має дитину, розірвала шлюб, встановила місце проживання дитини із собою, то це ще не є підтвердженням статусу одинокої матері. Адже не доводить неучасті батька у вихованні та утриманні дитини.

Підтвердження статусу

Як особа має підтвердити факт самостійного утримання та виховання дитини?

Не виникає цього питання, якщо:

— батько помер (підтвердний документ — свідоцтво про смерть),

— визнаний судом безвісно відсутнім або оголошено померлим (документ — рішення суду);

— коли батько дитини записаний зі слів матері (документ — витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини).

Найважче підтвердити статус одинокої матері розлученій жінці.

Відповідно до ст. 157 СКУ* питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

* Сімейний кодекс України від 10.01.2002 № 2947-III.

Статтею 158 СКУ передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

У разі ухилення батька від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини мати має право звернутися до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав.

Чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які слід надати розлученою жінкою роботодавцеві для підтвердження статусу одинокої матері.

Скористаємося сталою практикою і роз’ясненнями уповноважених органів щодо підтвердження самостійного виховання дитини (див. листи Мінсоцполітики від 30.05.2014 № 193/13/123-14, від 25.02.2015 № 76/13/116-15, Мінекономрозвитку від 13.05.2020 № 3512-06/30165-02). Роз’яснення надані для підтвердження самостійного виховання дитини одного з батьків при наданні пільг для відпусток, але вони також можуть застосовуватися і в загальних випадках.

Для розлученої жінки підтвердженням самостійного виховання дитини може бути, наприклад:

— рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав;

— ухвала суду про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів;

— акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини;

— довідка зі школи (садочка) про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.

Цей перелік не є вичерпаним. Також документами, що підтверджують самостійне виховання і утримання жінкою дитини, є, наприклад:

— постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за несплату аліментів;

— вирок суду про притягнення особи до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей;

— рішення суду про позбавлення дієздатності, про поміщення до психіатричної лікарні для надання стаціонарної психіатричної допомоги;

— довідка державної виконавчої служби, яка підтверджує факт несплати аліментів;

— довідка відповідної установи про перебування батька / матері під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі тощо.

Тому для отримання трудових пільг жінка повинна надати роботодавцю документи, які у неї є з вищеперерахованих.