У разі відсутності працівника на роботі з нез’ясованих причин у табелі обліку робочого часу дні неявок позначаються буквеним кодом «НЗ» або цифровим кодом «28».
У такій ситуації безпосередній керівник відсутнього працівника має скласти доповідну записку. Також складіть акт про відсутність працівника на робочому місці. Надішліть працівнику лист з повідомленням про вручення, в якому вимагаєте письмові пояснення причин відсутності. Зберігайте копію цього листа. Він вам стане у пригоді, якщо виникнуть судові спори з працівником.
Коли працівник з’явився на роботі, то з’ясуйте причини його відсутності. Попросіть надати письмові пояснення. В разі відмови зафіксуйте це документально (складаєте відповідний акт).
Після цього оцініть, чи є причини відсутності поважними, спираючись на конкретні обставини.
Отже, припустимо, ви з’ясували, що причини відсутності працівника не поважні. Ви маєте право звільнити працівника за ініціативою роботодавця на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Але це є правом роботодавця, а не його обов’язком.
Роботодавець має право залишити такого працівника працювати у себе. При цьому, як і в випадку, що ми розглядаємо, у табелі робочого часу буде проставлено «НЗ».
Давайте з’ясуємо, як ця подія вплине на кількість днів щорічної основної відпустки, яка підлягає компенсації при звільненні, та як позначається на розрахунку середньої зарплати.