Податкова соціальна пільга (далі — ПСП) — це сума, на яку може бути зменшено загальний місячний оподатковуваний дохід платника податку, отриманий від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (п. 169.1 ПКУ). Така пільга дозволяє працівникові зекономити на ПДФО. Усі ПСП умовно можна поділити на 2 види:
1) ПСП на себе — встановлена для категорій осіб, перелічених у п.п. 169.1.1, пп. «в» — «е» п.п. 169.1.3 та п.п. 169.1.4 ПКУ;
2) ПСП на дітей — для категорій осіб, визначених п.п. 169.1.2 («звичайна»), пп. «а» і «б» п.п. 169.1.3 ПКУ («підвищена»).
Із запитання зрозуміло, що йдеться про ПСП на дітей. Тому далі говоримо саме про неї.
1. ПСП застосовуємо виключно до зарплати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), нарахованої працівнику протягом відповідного місяця (у 4ДФ — ознака доходу «101»). Немає зарплати — немає права на ПСП.