Строки виплати зарплати
Більшість працівників давно звикли отримувати зарплату за місяць двома частинами: зарплата за першу половину місяця (так званий аванс) і зарплата за другу половину місяця. Вимоги до строків та періодичності виплати зарплати встановлені в ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці*. Згідно із зазначеними нормами виплата зарплати має здійснюватись:
1) не рідше 2 разів на місяць (це мінімальна кількість виплат зарплати на місяць, ніщо не заважає роботодавцеві виплачувати зарплату своїм працівникам частіше);
2) через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів (цей проміжок має дотримуватися як між виплатою зарплати та авансу, так і між виплатою авансу та зарплати);
3) не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (тобто зарплату за першу половину місяця виплачують не пізніше 22-го числа поточного місяця, а зарплату за місяць — не пізніше 7-го числа місяця, що настає за місяцем її нарахування).
* Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР.
Порядок виплати зарплати (періоди, конкретні строки, розмір тощо) має бути прописаний у колективному договорі або іншому нормативному акті роботодавця (наприклад, у Положенні про оплату праці), погодженому з виборним органом первинної профспілкової організації.
Виплата зарплати щонайменше двічі на місяць — це обов’язок, а не право роботодавця
Він підлягає безумовному виконанню незалежно від згоди працівника отримувати зарплату один раз на місяць. І навіть на підставі заяви працівника виплачувати зарплату один раз на місяць не можна. Оскільки в цьому випадку вимогу про виплату зарплати не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, буде порушено.
Усі вищезазначені вимоги потрібно виконувати і в період дії воєнного стану. Так, у ч. 1 ст. 10 Закону № 2136* зазначено, що зарплата виплачується працівникам на умовах, визначених трудовим договором. Таким чином, під час воєнного стану роботодавці мають виплачувати зарплату в строки, встановлені в колективному договорі або іншому внутрішньому акті.
* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
Якщо день виплати вихідний
Виплачувати зарплату потрібно у робочі дні за графіком роботи підприємства. У випадку, коли день виплати зарплати (авансу) припадає на вихідний або святковий день, то проводити виплату потрібно напередодні — у найближчий робочий день (див. листи Держпраці від 25.07.2018 № 5870/4/4.1-ДП-18 та Мінсоцполітики від 06.09.2019 № 1268/0/206-19).
Якщо у зв’язку з таким перенесенням зарплата виплачується раніше дати, встановленої колективним договором, то наступна виплата не переноситься. Вона проводитиметься в дні, визначені колдоговором або іншим нормативним актом роботодавця (див. лист Мінсоцполітики від 23.07.2018 № 1305/0/101-18/28). При цьому між фактичними виплатами з урахуванням перенесень може бути проміжок часу, що перевищить 16 календарних днів.
У ситуації, що розглядається, аванс працівникам підприємства слід виплатити 17 січня 2025 року, тобто напередодні 18 січня (субота). У свою чергу, дата виплати зарплати за другу половину місяця (3 лютого 2025 року) не переноситься, навіть з урахуванням того, що проміжок між двома виплатами становить більше 16 днів. Це не є порушенням строків виплати, адже зарплата за другу половину місяця виплачується у строк, визначений у колдоговорі.
Розмір авансу
Розмір зарплати за першу половину місяця (авансу) має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку окладу або тарифної ставки працівника (ч. 3 ст. 115 КЗпП). При цьому першою половиною місяця вважаються 15 календарних днів з 1 по 15 число (див. лист Мінсоцполітики від 19.11.2019 № 1680/0/206-19).
Виплачуючи аванс працівникам, враховуйте два важливих моменти:
1) при розрахунку авансу доплати, надбавки та премії можна не враховувати. Тобто обчислювати аванс виходячи з «голого» окладу працівника. А надбавки, доплати та премії нараховувати працівнику наприкінці місяця й виплачувати у складі зарплати за другу половину місяця;
2) сума авансу залежить від фактично відпрацьованого працівником часу в періоді, за який його виплачуєте. На практиці для розрахунку суми авансу відповідальні за ведення табеля обліку робочого часу працівники подають його до бухгалтерії за першу половину місяця.
Відповідальність за порушення
За порушення встановлених строків виплати зарплати:
— менш як на місяць роботодавцю загрожує штраф у розмірі МЗП (абз. 10 ч. 2 ст. 265 КЗпП), що на сьогодні становить 8000 грн;
— більш як на місяць — штраф у 3-кратному розмірі МЗП (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП), що на сьогодні становить 24000 грн (8000 грн х 3).
Також посадовим особам роботодавця за порушення строків виплати зарплати загрожує адмінштраф у загальному випадку у розмірі від 510 до 1700 грн (ч. 1 ст. 41 КУпАП*). Складають протоколи щодо таких порушень представники Держпраці, а накладають штрафи суди (ст. 221 КУпАП). Строк для застосування адмінштрафів складає 3 місяці з дня вчинення порушення (для разових порушень) або з дня його виявлення (для триваючих порушень).
* Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 № 8073-X.
Висновки
- Роботодавці зобов’язані виплачувати зарплату з періодичністю не рідше 2 разів на місяць. Строки виплати встановлюються у колдоговорі або іншому нормативному акті роботодавця.
- Якщо день виплати зарплати (авансу) припадає на вихідний день, то проводити виплату потрібно напередодні — у найближчий робочий день.
- Розмір авансу має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку окладу. Під час розрахунку авансу можна не враховувати премії, доплати та надбавки.
- За порушення встановлених строків виплати зарплати роботодавцю загрожує фінансова відповідальність, а його посадовим особам — адмінвідповідальність у вигляді штрафів.