Робота у вечірній час
Доплата за вечірні години. Вечірнім вважається час із 18:00 до 22:00. Утім ані КЗпП, ані інші акти трудового законодавства не містять норм, які б окремо регулювали питання:
— роботи працівників у вечірній час;
— встановлення доплати працівникам за роботу у вечірні години.
Водночас договірні норми щодо встановлення, зокрема, доплати за роботу у вечірній час визначені Генеральною і галузевими (регіональними) угодами. Так, наприклад, Генеральною угодою передбачена доплата за роботу у вечірній час при багатозмінному режимі у розмірі 20 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в такий час.
Зауважимо, що наразі продовжує діяти Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019 — 2021 роки. Адже щоб укласти Генеральну угоду на новий строк (зокрема, на 2025 рік), сторони такої угоди повинні завчасно провести відповідні переговори. Оскільки Генеральна угода на 2025 рік не укладена, тому дія Генеральної угоди на 2019 — 2021 роки продовжується до того часу, поки не будуть завершені переговори щодо укладення Генеральної угоди на новий строк.
Багатозмінний режим роботи. Це такий режим, коли на підприємстві робота протягом доби виконується у дві і більше зміни, тривалість кожної з них не менше законодавчо встановленої тривалості робочого дня (див. лист Мінсоцполітики від 29.04.2016 № 493/13/84-16).
При змінних роботах працівники чергуються у змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку (ст. 58 КЗпП). Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожен тиждень відповідно до графіка змінності. Крім того, ст. 59 КЗпП визначено, що має бути встановлена перерва між змінами тривалістю не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід).
Доплату за роботу у вечірній час, передбачену Генеральною угодою, не проводять, якщо режим роботи працівників:
— не відноситься до багатозмінного;
— є багатозмінним, але на підприємство не поширюється положення Генеральної угоди, і проведення такої доплати не передбачено колдоговором.
Для підприємств, які не брали участі в укладенні Генеральної угоди, обов’язковими будуть норми, соцгарантії, пільги та компенсації, встановлені законодавчими актами. Проте законодавство не забороняє застосовувати при укладенні колективного договору норми чинної Генеральної угоди (див. лист Мінпраці від 17.03.2011 № 2774/0/14-11/18). Підтверджують зазначений факт і фахівці Держпраці.
Робота у нічний час
Скорочення на 1 годину. Нічним вважається час з 22:00 до 6:00. У мирний час, якщо працівник виконує свої трудові обов’язки у цей проміжок часу, встановлена тривалість його роботи (зміни) скорочується на 1 годину (ч. 1 ст. 54 КЗпП). При цьому скорочення тривалості роботи у нічний час провадиться в межах встановленого працівнику режиму робочого часу.
При роботі в нічний час може скорочуватися тільки тривалість зміни, а тижнева норма годин робочого часу не скорочується. Тобто в одну ніч тривалість роботи може бути скорочена на одну годину, а через декілька днів на цей же час має бути продовжена тривалість роботи в денний час (див. лист Мінсоцполітики від 18.06.2013 № 512/13/155-13).
Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем (ч. 2 ст. 54 КЗпП).
Не скорочується тривалість роботи (зміни) при роботі у нічний час для працівників:
а) для яких уже передбачено скорочення робочого часу (п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 51 КЗпП), це:
— працівники, зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці;
— окремі категорії працівників, для яких законодавством встановлено скорочений робочий час (учителі, лікарі тощо);
б) які прийняті для роботи лишe у нічний час.
Протягом періоду дії воєнного стану норми ч. 1 і 2 ст. 54 КЗпП не застосовуються
Про це зазначено у ч. 2 ст. 8 Закону № 2136*. Тож у період воєнного стану при роботі в нічний час скорочувати тривалість роботи (зміни) працівника на одну годину не потрібно.
* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
«Нічні» обмеження. До роботи в нічні години заборонено залучати (ст. 55 КЗпП):
1) вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 3 років (ст. 176 КЗпП);
2) батьків, які виховують дітей віком до 3 років без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів, одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів за наявності дітей віком до 3 років (ст. 1861 КЗпП);
3) осіб молодше 18 років (ст. 192 КЗпП);
4) інших категорій працівників, передбачених законодавством.
Однак до закінчення (скасування) воєнного стану ч. 1 ст. 8 Закону № 2136 дозволяє залучати до роботи в нічний час за їх згодою вагітних жінок та жінок, які мають дитину віком до одного року, осіб з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.
Доплата за нічні години. Відповідно до ст. 108 КЗпП нічний час оплачується в підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодою та колективним договором, але не нижче 20 % окладу за кожну годину роботи в нічний час.
Так, якщо підприємство підпадає під дію Генеральної угоди (його представники брали участь у підписанні цього документа або згодом приєдналися до нього), то для його працівників доплата за роботу в нічний час не може бути менше, ніж передбачено угодою. На сьогодні — не менше 35 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину нічної роботи.
Якщо підприємство не підпадає під дію Генеральної угоди, то для нього обов’язковим є дотримання ст. 108 КЗпП щодо оплати роботи в нічний час. При цьому конкретний розмір доплати за роботу в нічний час має бути прописаний у колективному договорі підприємства.
Нюанси для бюджетників. Для працівників бюджетної сфери може бути встановлена доплата за роботу в нічний час у іншому розмірі. Зокрема:
а) до 40 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час для працівників з оплатою за ЄТС, якщо вищий розмір доплати не визначено законодавством (п.п. «б» п.п. 3 п. 3 постанови КМУ від 30.08.2002 № 1298);
б) 50 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час — для працівників, зайнятих наданням екстреної, швидкої та невідкладної медичної допомоги, а також для тих, хто працює у відділеннях (палатах) анестезіології та інтенсивної терапії, для новонароджених дітей, у пологових (акушерських) відділеннях (п.п. 3.2.2 спільного наказу Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 № 308/519).
Обчислюємо доплату
Якщо працівнику встановлено годинну тарифну ставку, то проблем з обчисленням доплати за роботу у вечірній / нічний час не буде. Годинну ставку множимо на кількість вечірніх / нічних годин, відпрацьованих працівником, і далі множимо на відсоток доплати.
Інша річ, якщо працівникові встановлений оклад. Тут доведеться провести додаткові розрахунки з метою визначення годинної ставки працiвника-окладника. Для цього потрібно розмір його окладу поділити на норму тривалості робочого часу, встановлену для нього графіком змінності (графіком виходу на роботу) у відповідному місяці (див. лист Мінсоцполітики від 18.08.2017 № 1537/0/102-17). Потім для обчислення суми доплати отриману годинну ставку слід помножити на кількість вечірніх / нічних годин та на відповідний відсоток доплати.
Увесь алгоритм розрахунку доплати (Д) можна представити у вигляді такої формули:
Д = Сгод × Кгод × %,
де Сгод — годинна ставка працівника;
Кгод — кількість годин, відпрацьованих працівником у вечірній / нічний час;
% — відсоток доплати за роботу у вечірній / нічний час.
Приклад. Для працівника підприємства встановлено підсумований облік робочого часу (обліковий період — квартал). У січні 2025 року він за графіком роботи відпрацював 186 годин (із них — 42 години у нічний час). У колективному договорі підприємства встановлена доплата за роботу в нічний час у розмірі 40 % окладу. Оклад працівника становить 8000 грн.
Незважаючи на те, що обліковим періодом для працівника є квартал, доплату за роботу в нічний час розраховуємо в кінці кожного місяця (не чекаючи закінчення облікового періоду).
Працівнику встановлено оклад, тому для розрахунку доплати за роботу у нічний час спершу визначимо його годинну ставку. Вона дорівнює:
8000 : 186 = 43,01 (грн),
де 8000 — місячний оклад працівника;
186 — кількість годин роботи працівника відповідно до графіка у січні 2025 року.
Доплата за роботу в нічний час дорівнює:
43,01 × 42 × 40 % = 722,57 (грн).
До речі, про те, чи слід ураховувати доплату за роботу у вечірній та нічний час при порівнянні зарплати працівника з МЗП та чи потрібно її включати до середньої зарплати, ми поговоримо у наступних матеріалах нашого журналу. Слідкуйте за публікаціями.
Висновки
- КЗпП не зобов’язує роботодавця доплачувати працівнику за роботу у вечірній час, утім така доплата може бути встановлена колективним договором підприємства.
- За роботу в нічний час здійснюється доплата. Її мінімальний розмір установлено в ст. 108 КЗпП і він дорівнює 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.
- Доплата за роботу у вечірній / нічний час обчислюється шляхом множення годинної ставки працівника на кількість вечірніх / нічних годин та на відсоток відповідної доплати.
- Годинну ставку працівника-окладника обчислюємо шляхом ділення розміру його окладу на норму тривалості робочого часу на місяць, установлену для нього графіком змінності.