Хвороба у розрахунковому періоді: що та коли виключати

Що у нормативці?

Перш за все з’ясуємо, що визначено у нормативці щодо розрахунку лікарняного, а саме у Порядку № 1266*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

Середньоденну зарплату обчислюємо шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) зарплати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахувань календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (п. 3 Порядку № 1266).

При цьому до поважних причин належать такі:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;

— відпустка без збереження заробітної плати;

— призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

— період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток.

Як бачимо, період хвороби виключається з розрахунку лікарняних. До речі, і сума лікарняних також «проходить» повз розрахунок лікарняних. Але виникає питання: чи будь-який період, на який припав лікарняний, виключається з розрахунку?

Оплачувана чи неоплачувана хвороба

У деяких випадках хвороба може не оплачуватися. Ці випадки прописані у Законі про соцстрахування*.

* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.

Так, згідно із ст. 16 цього Закону допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

1) у разі одержання застрахованою особою травми або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних із таким сп’янінням;

Крім того, якщо застрахована особа, яка перебуває на лікарняному, порушує режим, установлений лікарем, то така особа втрачає право на таку допомогу з дня допущення порушення на строк, визначений лікарем.

У перелічених випадках лікарняний не оплачується, але період непрацездатності у подальшому розрахунку наступного лікарняного буде виключатися з розрахункового періоду.

Але є винятки з цього правила. Наприклад, якщо лікарняний видано у період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження зарплати, творчої відпустки, додаткової відпустки у зв’язку з навчанням, то лікарняний у цей період не оплачується, але ж і не береться до уваги при розрахунку наступного лікарняного.

Цей період хвороби ми зовсім не розглядаємо. Бо у табелі використання робочого часу ми його не зазначаємо. У табелі буде зазначатися — безоплатна відпустка, творча або додаткова відпустка у зв’язку з навчанням.

Тож виходячи із правового статусу цих періодів треба приймати рішення. Безоплатну відпустку — виключаємо з розрахунку лікарняних, а творчу або додаткову відпустку у зв’язку з навчанням включаємо у розрахунок лікарняних разом з відпускними, які нараховані за цей період.

Ще один випадок. Це коли лікарняний видано, але працівник працював у цей час, а тому йому виплачувалася зарплата. Лікарняний у цьому випадку не оплачується. У цьому випадку ми також забуваємо про те, що у нас був лікарняний, а заглядаємо у табель використання робочого часу та виходимо з того, що там зазначено — відпрацьовані дні.

Повернемося до класичної ситуації — оплачуваного лікарняного. Ми вже зазначили, що період хвороби, а також сама сума лікарняний не включається до розрахунку лікарняного. А як бути у випадку, коли працівник не працював увесь місяць у зв’язку зі хворобою?

Увесь місяць лікарняний

Наразі правила, які прописані у Порядку № 1266, говорять про таке.

По-перше, якщо працівник на лікарняному був увесь календарний місяць, то усі календарні дні цього місяця не включаються до розрахунку середньоденної зарплати для визначення лікарняних.

Із кількості днів за розрахунковий період (365) треба виключити кількість днів перебування працівника на лікарняному (31).

У результаті кількість днів за розрахунковий період становитиме:

365 - 31 = 334.

До речі, якщо у жовтні 2024 року працівнику була нарахована якась виплата, наприклад премія, то її сума у розрахунок лікарняних не потрапить.

По-друге, якщо працівник не працював увесь місяць у зв’язку з хворобою, але період лікарняного припадає не на весь календарний місяць (залишилися вихідні дні), то із розрахунку лікарняних виключаються тільки календарні дні, вказані у лікарняному листі. Вихідні дні у розрахунку залишаються.

Із кількості днів за розрахунковий період (365) треба виключити кількість днів перебування працівника на лікарняному (29).

У результаті кількість днів за розрахунковий період становитиме:

365 - 29 = 336.

До речі, якщо у березні 2025 року працівнику була нарахована якась виплата, наприклад премія, то її сума включається у розрахунок лікарняних.