Щорічна відпустка тільки у вихідні дні: чи можна надати

Вихідні дні & відпустка

Надання щорічної основної відпустки має певні особливості:

— таку відпустку надають у календарних днях незалежно від режимів і графіків роботи працівників (ст. 5 Закону про відпустки*);

— її тривалість має становити не менше ніж 24 к. дн. (ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки);

— така відпустка подовжується на святкові (неробочі) дні (ч. 2 ст. 5 Закону про відпустки). Тобто якщо святкові чи неробочі дні припадають на період відпустки, то вони не оплачуються і відпустка продовжується на ці дні. Усі інші календарні дні, що припадають на період щорічної відпустки, підлягають оплаті, у тому числі й вихідні.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Інших обмежень щодо днів, в які можуть надаватися щорічні відпустки, законодавством не встановлено. А раз так, то робимо висновок: щорічна відпустка (її частина) може:

— припадати на будь-який день тижня. Тобто дні щорічної відпустки можуть припадати як на робочі, так і на вихідні дні;

— розпочинатися та закінчуватися у будь-який день тижня (навіть у вихідні дні). Адже законодавством не встановлено обмеження щодо надання працівнику щорічної відпустки починаючи з вихідного дня або закінчуючи її напередодні вихідного дня.

Тому якщо працівник хоче піти у щорічну відпустку і дні такої відпустки припадатимуть на вихідні дні за графіком роботи такого працівника, то в цьому порушень немає.

Головне — правильно оформити надання відпустки у вихідні дні. Для цього роботодавцю слід зробити так:

— у графіку відпусток передбачити щорічну відпустку працівника повної тривалості (однією частиною);

— отримати від працівника заяву з проханням надати йому частину відпустки через сімейні обставини на 2 дні (суботу та неділю);

— на підставі цієї заяви внести зміни в графік відпусток, видати наказ (розпорядження) про надання відпустки і виплатити працівнику відпускні.

Проте тут ще варто пам’ятати про правила поділу щорічних відпусток.

Правила поділу

Працівник за бажанням може або використати щорічну основну відпустку повної тривалості, або поділити її на частини.

Проте обираючи другий варіант, працівник має дотримуватися двох умов щодо поділу щорічної відпустки:

1) основна безперервна частина відпустки має бути не менше 14 к. дн. (ч. 1 ст. 12 Закону про відпустки). Решту днів працівник може ділити за власним бажанням.

Зверніть увагу, що законодавство не вимагає, щоб:

— така безперервна частина відпустки була надана першою;

— будь-яка невикористана частина відпустки надавалася з дня тижня, що настає за днем закінчення попередньої використаної її частини (лист Мінпраці від 26.02.2008 № 87/13/84-08).

Тому якщо у ситуації, що розглядається, працівник бажає поділити щорічну основну відпустку так: 2 к. дн. + 2 к. дн. + 2 к. дн. + 2 к. дн. + 2 к. дн. + 14 к. дн., при цьому такі частинки не йтимуть одна за одною, то в цьому немає порушень. Але, безумовно, якщо буде виконана наступна умова;

2) роботодавець має погодитися з поділом щорічної відпустки, запропонованим працівником. Звісно, працівник сам визначає, як він хоче поділити відпустку. Водночас роботодавець має право як погодитися з пропозиціями працівника, так і запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки (з урахуванням виробничих потреб) або взагалі відмовити в поділі.

Роботодавець не проти надати працівнику частину щорічної відпустки на вихідні? Чудово. Тепер працівник без перешкод може скористатися свої правом на відпочинок.

Переваги для роботодавця

Надаючи працівнику частину щорічної відпустки на вихідних, роботодавець отримує низку переваг, адже в такому випадку він:

— зможе виконати законодавчо встановлений обов’язок щодо надання відпустки працівнику;

— не дасть накопичитись невикористаним дням відпустки;

— не буде змушений шукати тимчасову заміну працівнику, який перебуватиме у відпустці.

А що виграє з цього працівник?

Переваги для працівника

Щодо працівника, то тут двояка ситуація, адже використовуючи дні відпустки у вихідні дні, він:

— з одно боку — втрачає дні для відпочинку (дні його щотижневого відпочинку збігатимуться з днями щорічної відпустки);

— з іншого — отримає більшу суму зарплати в місяці, в якому піде у відпустку на вихідні, оскільки за цей час за ним зберігатиметься середній заробіток. Тобто працівник ніби «монетизує» свої дні відпустки, відпочиваючи лише у вихідні дні.

Чи можна це трактувати як компенсацію відпустки без звільнення? Ні. Адже в загальному випадку таку компенсацію працівник може отримати, якщо використає не менше 24 календарних днів щорічної відпустки за відповідний робочий рік та надасть роботодавцю відповідну заяву (лист Мінекономіки від 03.05.2023 № 4706-05/20086-09).

У ситуації, що розглядається, цього не відбувається. А отже, й порушення законодавства в цьому випадку не буде.

Тому якщо усі згодні (і роботодавець, і працівник) надання відпустки у вихідні дні є цілком законною справою.