Працівник-сумісник з інвалідністю: за яких умов можна застосовувати ПСП?

ПСП для осіб з інвалідністю

Як і всі інші працівники, особи з інвалідністю за наявності відповідних підстав мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, який одержується від одного роботодавця у вигляді зарплати, на суму ПСП (п. 169.1 ПКУ). Тобто ПСП застосовуємо виключно до зарплати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), нарахованої працівнику протягом відповідного місяця.

Для застосування ПСП розмір зарплати працівника не повинен перевищувати граничну суму, встановлену у п.п. 169.4.1 ПКУ. У 2025 році для ПСП на себе вона становить 4240 грн.

Зауважимо, що мінімальна заробітна плата на сьогодні становить 8000 грн. Тож виходить, що ПСП не застосовується до доходів переважної більшості працівників. Проте є ті, хто ще залишився у лавах отримувачів ПСП. Серед них, зокрема, працівники, які трудяться на умовах неповного робочого часу. Наприклад, як в описаному випадку — на 0,25 ставки.

Для осіб з інвалідністю законодавство передбачає спеціальні ПСП. Так, підвищену пільгу у розмірі 150 % від звичайної (у 2025 році — 2271 грн) надають особам з інвалідністю І чи ІІ групи, у тому числі з дитинства (п.п. «ґ» п.п. 169.1.3 ПКУ). А якщо працівник з інвалідністю І чи ІІ групи є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону № 3551*, то він може претендувати на ПСП у розмірі 200 % від звичайної (у 2025 році — 3028 грн) на підставі п.п. «б» п.п. 169.1.4 ПКУ.

* Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 № 3551-ХІІ.

Якщо працівник має інвалідність ІІІ групи, він у загальному порядку може претендувати на звичайну ПСП, передбачену п.п. 169.1.1 ПКУ, яка у 2025 році становить 1514 грн.

Нюанси для сумісників

ПСП застосовується до нарахованої зарплати за місяць тільки за одним місцем її нарахування (виплати). Про це чітко зазначено у п.п. 169.2.1 ПКУ. Тому якщо працівник з інвалідністю працює у декількох роботодавців (в одного — за основним місцем роботи, в іншого — за сумісництвом), то тільки в одного з них до його зарплати може бути застосована пільга.

У ситуації, що розглядається, працівник за основним місцем роботи працює на повну ставку. Як наслідок — його дохід перевищує граничний розмір доходу, який дає право на застосування ПСП (4240 грн). Відповідно в основного роботодавця пільга не застосовується. Тому працівник може обрати місцем застосування ПСП роботодавця за сумісництвом.

Документи на ПСП

Головний документ при призначенні будь-якої ПСП — заява працівника про самостійне обрання місця застосування ПСП (п.п. 169.2.2 ПКУ). Заява про застосовування ПСП подається працівником у довільній формі. Як зразок можна використати форму заяви, яка була обов’язковою ще в докодексний період (була затверджена наказом ДПАУ від 30.09.2003 № 461).

Для працівника з інвалідністю ІІІ групи достатньо подати лише заяву про її застосування. Додаткові документи, що підтверджують статус інвалідності, не вимагаються.

Якщо ж йдеться про ПСП для осіб з інвалідністю І або ІІ групи на підставі п.п. «ґ» п.п. 169.1.3 ПКУ, то працівник разом із заявою має надати:

— або копію пенсійного посвідчення;

— або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, що містить запис про інвалідність;

— або копію діючої довідки до акта огляду МСЕК;

— або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (абз. 4 п. 2 розд. ІІ Закону України від 19.12.2024 № 4170-IX).

У разі застосування ПСП згідно з п.п. «б» п.п. 169.1.4 ПКУ додатково подають копію посвідчення учасника бойових дій (форма затверджена постановою КМУ від 12.05.94 № 302) або документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни.

ПСП застосовуємо з дня отримання від працівника заяви про надання пільги та документів, що підтверджують право на неї. Якщо підстава для отримання ПСП не змінилася, то щорічно подавати заяву про її застосування не потрібно.

Крім того, якщо заяву та підтвердні документи подано не з початку місяця, ПСП застосовується до всієї суми заробітної плати, нарахованої в такому місяці.

ПСП та пенсія

У нормі п.п. 169.2.3 ПКУ встановлена заборона на застосування ПСП до зарплати, яку працівник протягом місяця отримує одночасно:

— зі стипендією (учнів, студентів та аспірантів), що виплачується з бюджету;

— з доходами у вигляді грошового або майнового (речового) забезпечення військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

Як бачимо, пенсія, у тому числі по інвалідності, серед таких «заборонних» виплат не зазначена. Тож працююча особа з інвалідністю має право на ПСП на загальних підставах. Підтвердження цьому знаходимо й у консультації податківців (див. БЗ 103.08.01).

Розглянемо приклад.

У зазначеному випадку працівник має право на звичайну ПСП відповідно до п.п. 169.1.1 ПКУ, як особа з інвалідністю III групи. ПСП у розмірі 1514 грн застосовуємо до його зарплати за травень 2025 року, адже заява про застосовування пільги подана 07.05.2025.

Щоб визначити, чи перевищує сума зарплати граничну величину, до якої застосовують ПСП, підсумовувати загальний заробіток за двома місцями роботи не потрібно. Це правило діє лише для внутрішніх сумісників. У нашому випадку йдеться про зовнішнього сумісника.

Обчислимо суму ПДФО за травень 2025 року:

(2000 - 1514) х 18 % = 87,48 (грн).