Теми статей
Обрати теми

Єдиний соціальний внесок — революція в соціальному страхуванні: частина 2 (про те, як підприємцю страхувати працівників)

Редакція ВД
Стаття

Єдиний соціальний внесок — революція в соціальному страхуванні: частина 2 (про те, як підприємцю страхувати працівників)

 

Нещодавно ми з'ясували, що таке єдиний соціальний внесок (ЄСВ) та як підприємцям сплачувати його за себе (див. «ВД», 2010, № 17, с. 7). Отже, сьогодні нам залишилося розібратися лише з тим, як же сплачувати ЄСВ за найманих працівників та осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами.

Розглянемо подробиці.

Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

Закон про ЄСВ — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (набуде чинності з 01.01.2011 р.).

Порядок № 39

— Порядок оформлення бланка свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи і бланка свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця, затверджений наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 06.04.2004 р. № 39.

 

Що таке «ЄСВ за працівників»

Як відомо, з 01.01.2011 р. підприємці зобов'язані сплачувати ЄСВ за себе. Однак, якщо вони мають найманих працівників, то з тієї самої дати доведеться сплачувати ЄСВ ще й за працівників (назвемо його так: «ЄСВ за працівників»).

Нагадаємо, що ЄСВ прийшов на заміну всім обов'язковим соцстрахівським внескам. Отже, він сплачується за найманих працівників

загальною сумою до ПФ і забезпечує страхування найманих осіб відразу в чотирьох фондах обов'язкового державного соціального страхування (у ПФ, Фонді «тимчасової непрацездатності», Фонді «безробіття» і Фонді «нещасного випадку»).

Причому ЄСВ за працівників складається з двох частин:

1) ЄСВ, який нараховується на зарплату та сплачується за рахунок підприємця (нарахування);

2) ЄСВ, який утримується із зарплати найманих працівників і сплачується, природно, за їх рахунок (утримання).

 

Що таке «ЄСВ за підрядників»

Закон про ЄСВ

установив, що підприємці повинні сплачувати ЄСВ не лише за найманих працівників, а й за фізичних осіб, які виконують для них роботи або послуги за договорами цивільно-правового характеру. Для зручності назвемо таких осіб підрядниками, розуміючи під цим не лише осіб, які виконують роботи, а й осіб, які надають послуги для підприємця (консультантів, юристів, бухгалтерів, програмістів, маркетологів тощо).

Отже, ЄСВ за підрядників сплачується одним платежем — до ПФ, однак

передбачає страхування лише у двох фондах: у ПФ і Фонді «безробіття». При цьому сума ЄСВ у такому випадку також складається з двох частин:

1)

ЄСВ, нарахований на суму винагороди, який сплачується за рахунок замовника (нарахування);

2)

ЄСВ, утриманий з суми винагороди, який сплачується за рахунок підрядника (утримання).

Для порівняння:

на сьогодні внески до ПФ (нарахування та утримання) сплачуються лише за договорами на виконання робіт (тобто послуги від пенсійних внесків повністю звільнено). А ось до Фонду «безробіття» внески сплачуються як за договорами на виконання робіт, так і за договорами на надання послуг, однак сплачувати потрібно лише нарахування (утримання не стягуються). Як бачимо, з 01.01.2011 р. правила стануть суворішими: ЄСВ потрібно буде сплачувати і за договорами на виконання робіт, і за договорами на надання послуг, причому як у частині нарахувань, так і в частині утримань.

 

Хто сплачує ЄСВ за працівників (підрядників)

Виходячи зі

статті 4 Закону про ЄСВ (повністю ми її наводили у «ВД», 2010, № 17, с. 7), підприємці-роботодавці зобов'язані сплачувати ЄСВ за:

— найманих працівників;

— громадян, працю яких вони використовують на підставі цивільно-правових договорів;

— підприємців-підрядників, які виконують роботи (надають послуги), не пов'язані зі своєю підприємницькою діяльністю.

Зверніть увагу:

якщо цивільно-правовий договір укладений з підприємцем і предмет договору підпадає під ті види діяльності, якими цей підприємець займається, нараховувати та утримувати ЄСВ не потрібно. Однак проблема полягає в тому, що в Законі про ЄСВ ніде не зазначено, звідки замовник дізнається про види діяльності підприємця-підрядника, оскільки навіть у Свідоцтві про держреєстрацію (про яке, до речі, безуспішно згадує Закон про ЄСВ ), види діяльності не зазначаються (додаток 3 до Порядку № 39) — вони зазначаються лише в реєстраційній картці, яка заповнюється в момент реєстрації підприємця та надалі зберігається у держреєстратора.

Тому зараз доки невідомо, яке правило буде реалізовано на практиці. Можливо, ПФ дозволить не сплачувати ЄСВ за наявності копії Свідоцтва про держреєстрацію підприємця-підрядника, а може, займе жорсткішу позицію і вимагатиме інші документи (детальніше див. «ВД», 2010, № 17, с. 9).

 

За яких осіб ЄСВ не сплачується

Звільняються від сплати ЄСВ лише такі особи

(пункт 4 частини 1 статті 7 Закону про ЄСВ):

— батьки — вихователі дитячих будинків сімейного типу — щодо грошового забезпечення, яке отримується від держави;

— особи, які проходять строкову військову службу;

— особи, які отримують допомогу по догляду за дитиною до трьох років;

— непрацюючий батько, який доглядає за дитиною-інвалідом; непрацюючі особи, які доглядають за інвалідом I групи, — стосовно допомоги (компенсації), яку вони отримують відповідно до законодавства.

Отже, ЄСВ не утримується з доходу (допомоги) таких осіб, тобто їх звільнено від утримань.

А ось нарахування не скасовуються. Тобто якщо суб'єкт виплачує допомогу (компенсацію) таким особам, то він зобов'язаний нарахувати та сплатити ЄСВ за свій рахунок. Утім, підприємці таку допомогу не виплачують, це є обов'язком відповідних фондів та інших держорганів, які сплачують ЄСВ за рахунок держбюджету

(пункт 1 частини 1 статті 7 Закону про ЄСВ).

Єдине, що важливо для підприємця, — це можливість не сплачувати ЄСВ за тих осіб, які, виконуючи роботи (надаючи послуги) за цивільно-правовим договором, зареєстровані як підприємці (про це вже йшлося в попередньому розділі).

 

В які строки сплачується ЄСВ

ЄСВ сплачується

одночасно з виплатою зарплати найманим працівникам або винагороди підрядникам (частина 8 статті 9 Закону про ЄСВ).

Якщо йдеться про зарплату, то до банку подають відразу два документи:

— платіжне доручення про перерахування зарплати на особові картки працівників і платіжне доручення про сплату ЄСВ;

— або чек на зняття готівки для виплати зарплати та платіжне доручення про сплату ЄСВ

(стаття 24 Закону про ЄСВ).

Якщо ж

зарплату нараховано, але своєчасно не виплачено, сплатити ЄСВ підприємці формально можуть протягом 20 календарних днів після закінчення звітного року (якщо, звичайно, протягом року вони так і не видали працівникам зарплату). Водночас, як зазначалося в першій частині статті (див. «ВД», 2010, № 17, с. 11), найімовірніше, у Законі про ЄСВ допущено помилку, оскільки внески до ПФ в аналогічних випадках завжди сплачувалися протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, в якому було нараховано, але не виплачено зарплату.

Що стосується виплати винагороди за цивільно-правовим договором, то в цьому випадку застосовуються ті самі строки сплати ЄСВ, що й у разі виплати зарплати.

Причому

отриманням зарплати (винагороди) вважається:

— отримання відповідних сум готівкою;

— отримання сум на рахунок;

— перерахування коштів за дорученням отримувача на будь-які цілі;

— отримання товарів (послуг) або інших матеріальних цінностей у рахунок зарплати (винагороди);

— фактичне здійснення з таких виплат утримань відповідно до законодавства або виконавчих документів чи інших утримань.

Для порівняння:

якщо зарплата видається в натуральній формі, то сьогодні внески до ПФ можна перерахувати в останній робочий день того місяця, в якому її видано. А ось з 01.01.2011 р. сплачувати ЄСВ потрібно буде того самого дня, в який відбувається «натуральна» оплата праці.

 

Як сплатити ЄСВ

ЄСВ сплачується до ПФ

одним платежем (у платіжному дорученні зазначається загальна сума нарахувань та утримань) у момент виплати зарплати (винагороди). Розподіляти суму ЄСВ між фондами підприємець не повинен, це зроблять працівники ПФ.

Як правило, сплата ЄСВ має бути

безготівковою. Однак якщо підприємець не має рахунка в банку (працює лише з готівкою), він може сплатити ЄСВ готівкою на рахунки ПФ у касі будь-якого банку або через пошту (частина 7 статті 9 Закону про ЄСВ).

Про реквізити рахунків

, на які необхідно перераховувати ЄСВ, підприємців повинен повідомити ПФ.

 

Як розрахувати ЄСВ

Сума ЄСВ, яку потрібно сплатити під час видачі працівникам зарплати (або під час виплати підряднику винагороди) визначається досить просто. Головне пам'ятати, що ЄСВ, який сплачується за працівників (підрядників), складається з двох частин:

перша частина — нарахування (позначимо їх ЄСВнарах). Вони сплачуються за працівника (підрядника), однак з коштів самого роботодавця;

друга частина — утримання (позначимо їх ЄСВутриман). Вони сплачуються за працівника (підрядника) з доходу самого працівника (підрядника).

Отже, загальна сума ЄСВ, яка повинна потрапити до ПФ, дорівнює сумі нарахувань та утримань стосовно всіх працівниках (підрядників):

ЄСВ = ЄСВнарах + ЄСВутриман

.

У свою чергу, нарахування і утримання розраховуються однаково, але для них установлені різні ставки ЄСВ, тому:

ЄСВнарах = Ставка ЄСВнарах х База нарахування ЄСВ;

ЄСВутриман = Ставка ЄСВутриман х База нарахування ЄСВ.

До речі, база для розрахунку ЄСВ однакова і для нарахувань, і для утримань.

Тепер детально розглянемо ставки ЄСВ та базу його нарахування.

 

Ставки та база нарахування ЄСВ за працівників

Закон про ЄСВ

вимагає від роботодавців обов'язково страхувати своїх найманих працівників у чотирьох фондах: у ПФ, Фонді «тимчасової непрацездатності», Фонді «безробіття» і Фонді «нещасного випадку». Відповідно ставки ЄСВ установлені так, що відразу покривають зазначені види страхування. При цьому неможливо відмовитися від будь-якого виду страхування або самостійно обрати ставку, як це передбачено у разі сплати підприємцями ЄСВ за себе — у випадку з працівниками правила сплати ЄСВ суворо регламентовано.

 

Ставки ЄСВ за працівників

Отже, ми пам'ятаємо, що ЄСВ, який сплачується за працівників, складається з двох частин (нарахувань та утримань), для кожної з яких передбачено різні ставки ЄСВ. Наведемо їх.

Нарахування.

Ставки ЄСВ, які застосовуються для розрахунку суми нарахувань, розрізняються залежно від того, до якого класу професійного ризику віднесено підприємця. До речі, уточнити клас ризику можна у своєму відділенні ПФ, оскільки тепер це належить до його функції (стаття 5 Закону про ЄСВ).

 

Ставки ЄСВ для розрахунку нарахувань
(залежно від класу професійного ризику виробництва)

Клас професійного ризику виробництва

Ставка ЄСВ, %

1

36,76

2

36,77

3

36,78

4

36,79

5

36,80

6

36,82

7

36,83

8

36,85

9

36,86

10

36,88

11

36,90

12

36,92

13

36,93

14

36,95

15

37,00

16

37,04

17

37,06

18

37,13

19

37,16

20

37,17

21

37,18

22

37,19

23

37,26

24

37,30

25

37,33

26

37,39

27

37,45

28

37,51

29

37,58

30

37,60

31

37,61

32

37,65

33

37,66

34

37,77

35

37,78

36

37,86

37

37,87

38

37,96

39

37,97

40

37,99

41

38,00

42

38,03

43

38,05

44

38,10

45

38,11

46

38,19

47

38,24

48

38,26

49

38,28

50

38,45

51

38,47

52

38,52

53

38,54

54

38,57

55

38,66

56

38,74

57

39,01

58

39,02

59

39,10

60

39,48

61

39,76

62

39,90

63

40,19

64

40,40

65

42,61

66

42,72

67

49,70

 

Утримання.

Для розрахунку суми ЄСВ, яку необхідно утримати із зарплати працівника, використовується єдина ставка — 3,6 % (частина 7 статті 8 Закону про ЄСВ).

У разі виплати лікарняних також необхідно нарахувати та утримати ЄСВ

(до речі, ЄСВ при цьому спрямовується лише на пенсійне страхування — частини 6 і 12 статті 8 Закону про ЄСВ). При цьому застосовуються такі ставки ЄСВ:

33,2 % для розрахунку нарахувань (сплачуються за рахунок підприємця-роботодавця);

2 % для розрахунку утримань (перераховуються до ПФ за рахунок працівника, тобто з суми лікарняних).

Що стосується інвалідів

, то підприємці, в яких вони працюють, не зможуть скористатися пільгами при нарахуванні на їх дохід ЄСВ. Так, нараховувати ЄСВ у зменшеному розмірі (8,41 %) на зарплату працівника-інваліда мають право лише підприємства, установи або організації, тобто юридичні особи (частина 13 статті 8 Закону про ЄСВ). А фізичні особи — підприємці зобов'язані сплачувати за таких працівників повну ставку ЄСВ.

 

База нарахування ЄСВ за працівників

Покажемо в таблиці, на яку суму необхідно помножити ставку ЄСВ для обчислення розміру ЄСВ

(стаття 7 Закону про ЄСВ).

 

База для нарахування ЄСВ за працівників

Вид виплати

База нарахування ЄСВ

Обмеження

Отримання зарплати

Сума нарахованої зарплати, уключаючи основну та додаткову зарплату (зарплата не зменшується на податок з доходів та інші утримання)

Якщо база нарахування ЄСВ перевищує 15 прожиткових мінімумів відповідного місяця, то як база приймається сума, що дорівнює 15 прожитковим мінімумам

Отримання лікарняних

Сума оплати всіх днів непрацездатності, уключаючи перші п'ять днів, сплачені за рахунок роботодавця

 

Ставки та база нарахування ЄСВ за підрядників

Сума ЄСВ, що сплачується за підрядників, складається з нарахувань та утримань. Для їх розрахунку використовується одна й та сама база оподаткування, однак установлено різні ставки ЄСВ.

Наведемо в таблицях ставки та базу нарахування цього внеску.

 

Ставки ЄСВ і база для розрахунку ЄСВ при виплаті винагороди
за цивільно-правовим договором

ЄСВ

Ставка ЄСВ, %

База нарахування ЄСВ

Обмеження

Нарахування (сплачуються за рахунок замовника)

34,7

Сума винагороди, що належить фізичній особі за цивільно-правовим договором на виконання робіт (надання послуг). Причому така сума не зменшується на податок з доходів та інші утримання.

Якщо строк виконання робіт (надання послуг) перевищує календарний місяць, то для того щоб визначити базу нарахування ЄСВ за кожний місяць, необхідно загальну суму доходу, нараховану підряднику за договором, поділити на кількість місяців, протягом яких такі роботи (послуги) виконувалися (надавалися)

Якщо база нарахування ЄСВ перевищує 15 прожиткових мінімумів відповідного місяця, то як база приймається сума, що дорівнює 15 прожитковим мінімумам

Утримання (утримуються з винагороди підрядника та перераховуються до ПФ)

2,6

 

Ще раз нагадаємо, що

Законом про ЄСВ передбачено обов'язкове страхування підрядників лише у ПФ і Фонді «безробіття». Тому сума ЄСВ, сплачена одночасно з виплатою винагороди, повністю надходить лише до цих фондів (частина 17 статті 8 Закону про ЄСВ). А це означає, що:

1) у разі хвороби підрядника лікарняні йому, як і раніше, не виплачуються;

2) ставка ЄСВ (для розрахунку нарахувань) не залежить від класу професійного ризику підприємця. Це пояснюється тим, що сума ЄСВ, сплачена за підрядників, не містить у собі внески до Фонду «нещасного випадку».

 

Залік ЄСВ з єдиним податком (фікспатентом)

Підприємці, які працюють на єдиному податку (фікспатенті), за кожного найманого працівника зобов'язані доплачувати 50 % ставки єдиного податку (фікспатенту). Частина такої доплати спрямовується до ПФ. Тому сьогодні єдиноподатникам і фікспатентникам дозволено перераховувати до ПФ не всю суму внесків, нарахованих на зарплату найманих працівників, а лише їх частину, якої бракує (тобто різницю між загальною сумою нарахованих внесків і тією частиною доплаченого єдиного податку (фікспатенту), яка автоматично потрапила до ПФ, — див. «ВД», 2010, № 15, с. 18).

До речі, такий залік дозволено і в разі сплати пенсійних внесків за підрядників, однак за умови, що в підприємця «висить» переплата щодо внесків до ПФ (

лист ПФУ від 12.01.2004 р. № 2645/04). Варте уваги, що цей дозвіл діє, незважаючи на те, що за підрядників узагалі не доплачується 50 % єдиного податку або фікспатенту.

Така ситуація існує сьогодні зі сплатою пенсійних внесків. Однак виникає запитання:

а чи провадитиметься описаний залік внесків з 01.01.2011 р. щодо ЄСВ (оскільки ЄСВ також уключає пенсійні внески)? Однозначно відповісти на це запитання поки що неможливо. Але, на жаль, схоже, що в законодавстві плануються зміни, відповідно до яких жодного зменшення внесків більше не буде.

Так, передбачається, що з 01.01.2011 р. єдиний податок спрямовуватиметься лише до бюджету. А отже, до фондів соціального страхування від нього нічого не потрапить і ЄСВ доведеться сплачувати в повному розмірі. Утім, в остаточному варіанті

Закону про ЄСВ ця норма не збереглася. Можливо, законодавці вирішили залишити це питання на відкуп Податковому кодексу або Закону про держбюджет на 2011 рік. Тому поки що залишається чекати новин.

 

Документи для розрахунку ЄСВ

Закон про ЄСВ

дуже суворо ставиться до процесу визначення суми ЄСВ. Так, якщо проаналізувати частину 2 статті 9 і пункт 2 частини 1 статті 13 Закону про ЄСВ, можна дійти таких висновків:

1) нарахування ЄСВ необхідно оформляти документально. Найімовірніше, підприємцю для цього достатньо буде використовувати форми

звітів з ЄСВ;

2) для того, щоб мати можливість підтвердити правильність розрахунку ЄСВ, підприємцю потрібно мати (і зберігати у себе) документи, в яких зазначено щомісячно:

— яку суму зарплати було нараховано кожному працівнику;

— яку суму винагороди було нараховано кожному підряднику.

Такими документами є:

розрахунково-платіжні відомості, акти виконаних робіт (наданих послуг), цивільно-правові договори на виконання робіт (надання послуг) тощо.

 

Звітність щодо ЄСВ

Форми звітів з ЄСВ поки що не встановлено.

Однак на сайті ПФ уже розміщено проект Порядку подання звіту з ЄСВ (http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/publish/article?art_id=150236&cat_id=96766). Судячи з нього, ПФ планує перетворити звітність щодо персоніфікації на звітність щодо ЄСВ, яку за працівників потрібно буде, як і раніше, подавати щомісячно. Детальніше про це йшлося в першій частині статті (див. «ВД», 2010, № 17, с. 14).

 

Відповідальність за несплату ЄСВ і неподання звіту щодо нього

Відповідальність у разі несплати ЄСВ за працівників (підрядників) така сама, як і в разі несплати ЄСВ за себе. Наочно ми її обговорили в першій частині статті (див. «ВД», 2010, № 17, с. 14).

 

Посвідчення застрахованої особи

З 01.01.2014 р. працівники підприємця повинні будуть отримати посвідчення застрахованої особи, яке буде єдиним для всіх видів страхування. Питання, пов'язані з тим, хто видаватиме це посвідчення (ПФ чи роботодавець) і як воно має виглядати, повинен вирішити КМУ, видавши відповідну постанову

(стаття 22 Закону про ЄСВ).

 

Висновки

З 01.01.2011 р. підприємці зобов'язані сплачувати ЄСВ за найманих працівників

(праця яких використовується на підставі трудових договорів) і громадян (праця яких використовується на підставі цивільно-правових договорів на виконання робіт (надання послуг)).

ЄСВ перераховується до ПФ одночасно з виплатою зарплати (у тому числі в натуральній формі) або винагороди за цивільно-правовим договором. При цьому

сума ЄСВ складається з двох частин:

перша частина — нарахування. Вони сплачуються за працівника (підрядника), однак із засобів самого роботодавця;

друга частина — утримання. Вони сплачуються за працівника (підрядника) з доходу самого працівника (підрядника).

Для розрахунку нарахувань та утримань установлено різні ставки ЄСВ, однак застосовується одна й та сама база, а саме:

— сума нарахованої зарплати;

— або сума лікарняних;

— або сума винагороди, нарахованої за цивільно-правовим договором.

Під час розрахунку суми ЄСВ необхідно враховувати таке обмеження: якщо дохід (зарплата чи винагорода) перевищує 15 прожиткових мінімумів, із суми перевищення ЄСВ не сплачується.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі