ПДВ у Податковому кодексі
ПДВ — один з небагатьох податків, принцип нарахування та сплати якого змінився несуттєво. Розглянемо детальніше основні зміни.
Рядок 26 декларації з ПДВ
З приємних моментів, що чекають на платників податків з майбутнього року, звичайно ж, потрібно відзначити повернення з 01.01.2011 р. до звичного порядку заповнення
рядка 26 декларації з ПДВ, тобто закінчення «заморожування» в рядку 26 декларації несплаченого ЗВЗ (залишку від’ємного значення) та перенесення до рядка 23.2 виключно його сплаченої частині. Таким чином, особливі правила обліку накопиченого перехідного «мінуса» (застережені, нагадаємо, підпунктом «б» підпункту 7.7.2 Закону про ПДВ та введені в поточному році починаючи з ПДВ-звітності за червень 2010 року Законом України від 20.05.2010 р. № 2275-VI) з 1 січня 2011 року вже не діють. А отже, показник рядка 26 грудневої декларації в повній сумі (без жодних обмежень) можна буде врахувати у зменшення поточних податкових зобов’язань у декларації за січень 2011 року.Ну і, звичайно, ПДВ-новації у новому році принесе
ПК, положення розділу V «Податок на додану вартість» якого уже запрацювали з 1 січня 2011 року (з цієї дати втратить чинність його попередник — Закон про ПДВ). У цілому слід зауважити: існуючі принципи і підходи до справляння ПДВ з 01.01.2011 р. збереглися. Та все-таки відзначимо важливі моменти.
З 01.01.2011 р. — ПДВ за ПК
Реєстрація платником ПДВ (обов’язкова і добровільна), анулювання реєстрації
. Отже, після набуття чинності ПК з 01.01.2011 р. єдиним критерієм обов’язкової реєстрації особи платником ПДВ стало перевищення обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 місяців 300 тис. грн. (пункт 181.1 розділу V ПК; незалежно від досягнення таких обсягів зареєструватися платником ПДВ доведеться й особі, яка здійснює операції з поставки конфіскованого майна, майна, визнаного безхазяйним, підпункт 6 пункту 180.1). Таким чином, у разі перевищення цієї межі особі потрібно буде обов’язково зареєструватися платником ПДВ, подавши до податкового органу відповідну реєстраційну заяву не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем досягнення 300-тисячної межі (пункт 183.2) і, однак, ставши при цьому платником ПДВ (як передбачає пункт 183.10) з першого числа такого наступного місяця. Слід зауважити, що такі норми законодаства, які передбачають, як бачимо, розрив у часі, роблять перший ПДВ-період для платника податків дещо проблемним: адже виходить, що в разі перебування серед платників ПДВ з першого числа місяця, наступного за місяцем перевищення 300 тис. грн., уже починаючи з першого числа такого наступного місяця на здійснювані поставки мають нараховуватися податкові зобов’язання з ПДВ. Тому в цьому випадку, щоб якнайшвидше (уже в перших числах такого місяця реєстрації) отримати всі повноцінні права платника ПДВ, з поданням реєстраційної заяви та отриманням Свідоцтва краще не зволікати.Для колишніх спрощенців, які переходять на загальну систему оподаткування, та обов’язкових платників ПДВ, котрі підпадають під критерії або вирішили сплачувати ПДВ у добровільному порядку, свої особливості подання реєстраційної заяви застерігає
пункт 183.4 розділу V ПК. Так, реєстраційну заяву вони подають разом із заявою про відмову від спрощеної системи оподаткування. При цьому згідно з пунктом 18 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК обсяг оподатковуваних операцій для осіб, які перейшли зі спрощеної на загальну систему оподаткування, визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування. Що стосується підприємців-єдиноподатників, то вони вже не будуть платниками ПДВ (підпункт 14.1.139; пункт 181.1; підпункт 1 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПК).А ось
до добровільної реєстрації тепер висувається «своя» умова (пункт 182.1). Так, якщо обсяги оподатковуваних операцій не виходять за межу 300 тис. грн., то стати добровільним платником ПДВ особа зможе за умови, що в неї за останні 12 місяців не менше 50 % поставок від загального обсягу поставок здійснюється платникам ПДВ (тобто якщо за поставками особа не менше ніж на 50 % також «працює» з ПДВ-платниками). При цьому в «добровільному» випадку заяву на реєстрацію має бути подано не пізніше ніж за 20 днів до початку періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ (у ній може вказуватися бажана дата реєстрації). А от якщо 50 % критерій не дотримується, у добровільній ПДВ-реєстрації може бути відмовлено (пункт 183.8 розділу V ПК), або якщо така 50 % умова не дотримуватиметься й надалі, добровільну реєстрацію може бути анульовано (підпункт «и» пункту 184.1 розділу V ПК).Анулювати реєстрацію
в загальному випадку тепер можна буде на рік раніше: уже не через 24 (як це передбачалося підпунктом «а» пункту 9.8 Закону про ПДВ), а через 12 місяців перебування в лавах платників ПДВ (пункт 184.1 розділу V ПК), за умови, що, як і раніше, за останні 12 місяців обсяги оподатковуваних поставок при цьому невеликі та не перевищують 300 тис. грн. При цьому вимога про необхідність визнання «умовного продажу» при анулюванні ПДВ-реєстрації збережеться (за винятком випадків реорганізації підприємства шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення, на які така вимога не поширюється, пункт 184.7). А власне анулювання реєстрації стане можливим з дня, наступного за днем проведення остаточного розрахунку за податковими зобов’язаннями з бюджетом (пункт 184.8).Об’єкти і пільги.
Об’єктами оподаткування, як і раніше, будуть (стаття 185): поставка товарів та послуг на митній території України (з визначенням «місця поставки» за правилами статті 186 ПК), увезення (імпорт, реімпорт), вивезення (експорт, реекспорт) товарів (супутніх послуг). При цьому слід зауважити, що самі поняття «поставка товарів» (підпункт 14.1.191) і «поставка послуг» (підпункт 14.1.185) дещо змінено (не плутати з іншими схожими термінами «продаж (реалізація) товарів» з підпункту 14.1.202 і «продаж результатів робіт (послуг)» з підпункту 14.1.203, які для цілей ПДВ у цьому випадку не використовуються). Так, під поставку товарів з 01.01.2011 р. підпадає передача товарів посереднику за посередницьким договором (підпункт «е» підпункту 14.1.191 розділу I, пункт 189.4 ПК; про особливості оподаткування таких операцій ітиметься далі).Що стосується неоподатковуваних операцій, то (у цілому збережений) перелік операцій,
що не є об’єктами оподаткування, застерігає пункт 196.1 ПК, в якому, мабуть, на особливу увагу заслуговує підпункт 196.1.14, який включив до числа «не об’єктів» послуги з підпункту «в» пункту 186.3, тобто консультаційні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські та інші послуги консультаційного характеру, у тому числі у сфері інформатизації, із застосуванням комп’ютерних систем, а також послуги з розробки, поставки і тестування ПЗ (програмного забезпечення). Таким чином, з 01.01.2011 р. такі послуги вже не обкладають ПДВ (не є об’єктом оподаткування).Стосовно ПДВ-пільг (операцій, звільнених від оподаткування) з 01.01.2011 р. належить орієнтуватися на досить значний за обсягом їх перелік зі
статті 197 ПК, яка в більшості випадків застерігає під кожен з пільгових випадків переліки операцій, звільнених від ПДВ, або навпаки, таких, що не підпадають під звільнення. Причому пільги, передбачені пунктом 197.1, тепер працюватимуть також і при імпорті (пункт 197.4 ПК). А ось до експорту пільгових товарів застосовуватиметься нульова ставка (ставка 0 %, пункт 195.2). На операції з підакцизними товарами пільги, як і раніше, не поширюватимуться (пункт 197.5).Крім того, частина пільг установлюється
підрозділом 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК (зокрема, для літакобудування, космічної діяльності, видавничої діяльності, кінематографії, поставок відходів і брухту чорних та кольорових металів, зернових культур тощо).При цьому згідно з
ПК у платника податків з’явиться можливість відмови від застосування податкової пільги. Так, згідно з пунктом 30.3 статті 30 «Податкові пільги» розділу I ПК за загальним правилом платник податків має право використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування протягом усього строку її дії. Водночас, як передбачає пункт 30.4, платник податків має право відмовитися від використання пільги або призупинити її використання на один чи кілька податкових періодів (у такому разі не використані платником податків податкові пільги не може бути перенесено на інші податкові періоди, зараховано в рахунок майбутніх платежів за податками та зборами або відшкодовано з бюджету).Місце поставки.
Місце поставки відтепер визначається за дещо зміненими правилами, застереженими статтею 186, згідно з якою за загальним правилом:—
місцем поставки товарів стало фактичне місцезнаходження товарів на момент їх поставки (підпункт «а» пункту 186.1), крім випадків, застережених у підпунктах «б» і «в» пункту 186.1, згідно з якими місцем поставки є:— місце, де товари перебувають на початок їх перевезення або пересилання, — у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою (
підпункт «б» пункту 186.1);— місце, де здійснюються складання, монтаж чи установлення, — у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені (
підпункт «в» пункту 186.1);—
місцем поставки послуг стало місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 розділу V ПК), за винятком окремих операцій, перелічених у підпунктах 186.2 і 186.3, для яких передбачається «свій» особливий порядок визначення місця поставки (зокрема, окремо тепер у підпункті «ж» пункту 186.3 виділені експедиторські послуги, для яких місце поставки визначається за місцем реєстрації одержувача, а за відсутності такого місця — за місцем постійного або переважного його проживання). При цьому, як і раніше, ПДВ сплачується в тому числі і з послуг нерезидента (якщо, звичайно, місце їх поставки виявиться на території України, стаття 208). У такому разі за одержувачем нерезидентьких послуг фактично зберігатиметься статус податкового агента, який сплачує ПДВ «за нерезидента» (причому незалежно від того, чи є одержувач при цьому платником ПДВ; в останньому випадку для одержувача нерезидентських послуг юридичні особи — неплатника ПДВ для цілей нарахування ПДВ з послуг нерезидента буде розроблено спеціальний звітний документ, пункт 208.4).Правило першої події з ПДВ збереглося (
підпункти 187.1, 198.2 розділу V ПК). А от власне касового методу вже більше не буде. Хіба що особливі правила нарахування ПДВ (за грошовими розрахунками) збережуться для:— комунальних послуг та послуг ЖКГ (поставки теплової енергії, газу, послуг з водопостачання та водовідведення, послуг, вартість яких включається до складу квартирної плати) — для яких датою виникнення податкових зобов’язань, як і раніше, є дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку, а датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунка в оплату придбаних товарів, послуг (
пункт 187.10);— поставок товарів (послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів — при яких податкові зобов’язання відображаються за датою зарахування бюджетних коштів на банківський рахунок платника податку (
пункт 187.7).З найважливіших ПДВ-моментів, що запрацювали з 01.01.2011 р., мабуть, відзначимо:
— запровадження
Єдиного реєстру податкових накладних, призначеного для «дорогих» податкових накладних, сума ПДВ в яких виявиться більше (з 01.01.2011 р. — 1 млн грн., з 01.04.2011 р. — 500 тис. грн., з 01.07.2011 р. — 100 тис. грн., з 01.01.2012 р. — 10 тис. грн.), в якому реєструватимуться податкові накладні, що виписуються, та без реєстрації в якому за податковою накладною покупцю не можна буде відобразити податковий кредит. Порядок його ведення повинен буде визначити КМУ (пункт 201.10, пункт 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК). Для інших податкових накладних (з меншою сумою ПДВ) реєстрація в Єдиному реєстрі не передбачається;— як і раніше, можливість відображення
податкового кредиту (без податкової накладної) за транспортним квитком, готельним рахунком, рахунком за послуги зв’язку (у яких зазначено загальну суму платежу, суму ПДВ, ІПН продавця, крім тих, форму яких установлено міжнародними стандартами); за касовими чеками з фіскальним номером та ІПН продавця на суму (без ПДВ) не більше 200 грн. на день (пункт 201.11); на підставі ВМД — при ввезенні (пункт 201.12), а також за заявою зі скаргою на постачальника (у разі відмови у видачі податкової накладної, передостанній абзац пункту 201.10). А ось товарний чек, розрахунковий або платіжний документ із зазначенням загальної суми платежу (у межах граничної встановленої НБУ суми готівкових розрахунків, тобто 10 тис. грн.), а також суми податку та ІПН постачальника з 01.01.2011 р. при готівкових розрахунках замінити податкову накладну більше не зможуть (норми, аналогічної абзацу першому підпункту 7.2.6 Закону про ПДВ, у ПК немає);— запровадження
граничного строку на відображення податкового кредиту за отриманими податковими накладними (пункт 198.6) — можливість формування податкового кредиту протягом 365 днів з дати виписування податкової накладної (для платників, які застосовують касовий метод, — протягом 60 днів з дати списання коштів з банківського рахунка);— повідомлення платників податків податковими органами в разі виявлення розбіжностей з даними контрагентів та виявлення невідповідностей у поданих платниками податків електронних реєстрах отриманих та виданих податкових накладних. При цьому платник податків у 10-денний строк з дня отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов’язання без застосування до нього за це
штрафних санкцій (пункт 201.6);— нарахування ПДВ (визначення бази оподаткування) при продажу раніше ввезених (імпортних) товарів — виходячи з договірної вартості, але
не нижче за їх митну вартість, задекларовану під час митного оформлення при ввезенні, тобто в розмірі не нижче суми ввізного ПДВ, сплаченого при імпорті (пункт 188.1);— підтвердження ненарахування податкових зобов’язань при ліквідації основних фондів відповідним первинним документом (що подається до податкового органу) про знищення, розбирання або перетворення об’єкта, унаслідок чого об’єкт не може використовуватися платником податків за своїм первісним призначенням (
пункт 189.9);— формування податкового кредиту з ПДВ при купівлі легкових автомобілів у звичайному порядку без обмежень (норми, аналогічної
абзацу другому підпункту 7.4.2 Закону про ПДВ, у ПК немає);— перетворення механізму
розподілу «вхідного» ПДВ (за аналогією з колишнім підпунктом 7.4.3 Закону про ПДВ, проте протягом усього року приписується використовувати з цією метою частку оподатковуваних операцій, визначену за підсумками попереднього року, з проведенням після закінчення року відповідного її уточнення та перерахунку сум раніше розподіленого ПДВ) (стаття 199);— зміни в оподаткуванні
посередницьких операцій: правил, аналогічних колишньому «посередницькому» пункту 4.7 Закону про ПДВ, у ПК немає, проте в ньому з’явився новий «посередницький» пункт 189.4, де йдеться про поширення на такі операції загального правила першої події; при цьому оскільки передача товарів за посередницьким договором вважатиметься поставкою (підпункт «е» підпункту 14.1.191), то виходить, що вже власне безпосередня передача товарів на комісію посереднику стане для комітента «оподатковуваною операцією», а при комісії на купівлю — відповідно перерахувавши комісіонеру кошти для виконання доручення та отримавши від нього податкову накладну, комітент зможе відобразити податковий кредит. При цьому такий порядок оподаткування не застосовуватиметься до посередництва у ЗЕД (пункт 189.6);— щодо бюджетного відшкодування ПДВ сам механізм принципово не змінився (
стаття 200 розділу V ПК); при цьому з’явилася можливість отримання бюджетного відшкодування з ПДВ з послуг нерезидента (підпункт «а» пункту 200.4);— крім того, передбачено можливість отримання
автоматичного бюджетного відшкодування (пункт 200.18) для окремих («добросовісних») категорій платників податків (які одночасно відповідають при цьому певним умовам, застереженим у пункті 200.19, зокрема не беруть участі в судових процедурах банкрутства, здійснюють операції, оподатковувані за нульовою ставкою, виплачують середній заробіток удвічі вище мінімального тощо), що відбуватиметься в прискореному режимі — за підсумками виключно камеральної перевірки, що проводиться у 20-денний строк з дати граничного строку подання звітності та з передачею податковим органом у 3-денний строк після її закінчення висновку Держказначейству із зазначенням сум, що автоматично відшкодовуються (у свою чергу, протягом наступних 3 днів Держказначейство зобов’язане зарахувати платнику податків відшкодовувану суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок).Звітні періоди.
Звітним періодом з ПДВ з 01.01.2011 р. є календарний місяць. Виняток зроблено тільки для юросіб-єдиноподатників та окремої категорії «нульових» платників податку на прибуток, які мають право на застосування ставки 0 % згідно з підпунктом «б» пункту 154.6 розділу III ПК (тобто діючі підприємства, що перейшли на ставку 0 %, з річним доходом не вище 3 млн грн. і середньообліковою кількістю працівників до 20 осіб), які з ПДВ зможуть вибрати звітний період у квартал (пункт 202.2 розділу V ПК). А от квартального періоду з ПДВ для платників з невеликими обсягами (за аналогією із колишнім підпунктом 7.8.2 Закону про ПДВ) більше немає.Ставка ПДВ
. З 1 січня 2011 року ПДВ, як і раніше, сплачується за ставкою 20 % (аж до кінця 2013 року). Обіцяна «знижена» ставка ПДВ 17 % почне застосовуватися з 1 січня 2014 року (пункт 10 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК).Також зберігається ставка 0 % (для операцій, застережених пунктом 195.1, підпункту 8,15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК); нульова ставка також застосовуватиметься і при експорті «пільгових» (звільнених від ПДВ на території України) товарів (пункт 195.2).
