Місцеві податки та збори в Податковому кодексі
У цій статті розберемося з місцевими податками у світлі нового Податкового кодексу.
Згідно з
пунктом 8.3 ПК до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку та в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних та міських рад у межах їх повноважень та є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.Перелік місцевих податків та зборів міститься у
статті 10 ПК, згідно з якою до місцевих податків належать:—
податок на нерухоме майно, що відрізняється від земельної ділянки (як визначено пунктом 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» цього Кодексу , зазначений податок запроваджується з 1 січня 2012 року, тому говорити про нього поки що не будемо);—
єдиний податок.До
місцевих зборів належать:—
збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності (про нього див. на с. 32 сьогоднішнього номера);—
збір за місця для паркування транспортних засобів;—
туристичний збір.Про останні два збори і йтиметься у цій статті. Але наперед зауважимо, що згідно з
пунктом 10.3 ПК місцевим радам поставлено в обов’язок установлювати податок на нерухоме майно, що відрізняється від земельної ділянки, єдиний податок та збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності. Отже, читати статтю далі є сенс лише тим, хто твердо впевнений, що їх місцевими радами, крім перелічених вище обов’язкових місцевих податків та зборів, установлено також збір за місця для паркування транспортних засобів і туристичний збір.Збір за місця для паркування транспортних засобів
. Відповідно до підпункту 266.1.1 ПК платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи — підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують і здійснюють діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.Об’єктом обкладення збором за місця для паркування транспортних засобів
є земельна ділянка, яку згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради спеціально відведено для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах чи інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету. При цьому слід мати на увазі, що площа земельної ділянки, відведеної для безкоштовного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII, не є об’єктом обкладення зазначеним збором.Ставки збору
встановлюються за кожен день здійснення діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та здійснення такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15 % мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Конкретний розмір ставки (у наведених вище межах) установлюється відповідною сільською, селищною або міською радами.Збір за паркування сплачується до місцевих бюджетів
авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому — до 28 (29) включно) за місцем розташування спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за податковий (звітний) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.Туристичний збір
. Платниками цього збору, відомого сьогодні як курортний збір, є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, де діє рішення місцевої ради про встановлення такого збору, і отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк (підпункт 268.2.1 ПК).Платниками збору не можуть бути
особи, які:— постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких установлено такий збір;
—
особи, які прибули у відрядження;— інваліди, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів II групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);
— ветерани війни;
— учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
—
особи, які прибули за путівками та курсівками до санаторіїв та пансіонатів.Ставка турзбору
встановлюється в розмірі від 0,5 до 1 % від вартості (за вирахуванням ПДВ) усього періоду проживання (ночівлі) в готелях, кемпінгах, мотелях, гуртожитках для приїжджих та інших закладах готельного типу, санаторно-курортних закладах тощо. При цьому до вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження і прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.Згідно з рішенням місцевої ради
справляння туристичного збору може здійснюватися податковими агентами, серед яких:— адміністрації перелічених вище закладів;
— квартирно-посередницькі організації, що направляють неорганізованих осіб на поселення до будинків (квартир), які належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
— юридичні особи або фізичні особи — підприємці, уповноважені органом місцевого самоврядування справляти такий збір на умовах договору.
Податкові агенти справляють збір під час надання послуг
, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), та вказують суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.Турзбір, як і збір за паркування, сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому — до 28 (29) включно). Суми нарахованих щомісячних авансових внесків відображаються у квартальній податковій декларації. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.
