Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Чи потрібно працівника змушувати йти у відпустку

Власне Діло Серпень, 2014/№ 15
Друк
Працівник підприємця пропрацював у нього 12 місяців (робочий рік), однак відмовляється брати щорічну відпустку повної тривалості (24 календарних дні) або його час­тину, плануючи узяти її після двох відпрацьованих років тривалістю 48 календарних днів. Чи не буде такий варіант розцінений як порушення трудового законодавства та чи загрожують підприємцю-роботодавцю в такому разі штрафні санкції?

Цікава ситуація. Працівник добровільно відмовляється від відпустки, натомість наступного року отримує відразу дві. А що ж роботодавець? Чи не покарають його за таку «щедрість»? Давайте розберемося.

Право на відпустку має кожний працівник. І вже в перший робочий рік можна узяти відпустку повної тривалості. Для цього достатньо пропрацювати 6 місяців. Щорічні відпустки за другий і наступні роки роботи можна брати у будь-який час відповідного робочого року.

У нашій ситуації працівник відмовився від свого права взяти щорічну відпустку після закінчення першого робочого року. Однак це не означає, що він втрачає належні йому дні відпустки, тобто працівник має повне право скористатися ними пізніше.

Зауважимо, що 24 календарних дні триває основна щорічна відпустка, на яку мають право всі працівники. Водночас окремим категоріям надається ще й додаткова відпустка. Детальніше довідатися про це можна зі статті 10 Закону про відпустки,в якій зазначено, що загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів.

Однак це, на нашу думку, стосується лише кількості днів відпустки за кожний робочий рік, тому якщо працівник візьме накопичені основну та додаткові відпустки відразу за два роки, то їх тривалість може перевищити 59 календарних днів. Нічого страшного в цьому немає.

Причому ні в КЗпП, ні в Законі про відпустки не зазначені граничні строки для того, щоб скористатися правом на щорічну відпустку працівнику, який не використав її дні за будь-який робочий рік. А це може означати лише одне: дні відпустки працівника ніколи не «згорають», строку давності щодо них немає. Усі дні відпустки, які працівник не використав, він може взяти у будь-який час, погодивши час відпустки з роботодавцем.

Водночас стаття 80 КЗпП і стаття 11 Закону про відпустки забороняють ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль. Не можна залишати без відпустки протягом робочого року осіб віком до 18 років і працівників, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами або з особливим характером праці.

Аналізуючи зазначене вище, можемо зробити висновок: варіант з наданням відпустки тривалістю 48 календарних днів відразу за два роки, за безумовною згодою працівника, не є порушенням трудового законодавства. Однак бажано, щоб працівник узяв відпустку не після двох відпрацьованих років, а до їх завершення, наприклад в останні місяці другого робочого року. Тоді штрафні санкції підприємцеві точно не загрожують.

Якщо, відпрацювавши два роки, працівник жодного разу не піде у відпустку, то це вважатиметься порушенням. Таке порушення виявляють під час перевірок податківці або інспекція праці. Формально роботодавцю в цій ситуації загрожує штраф від 510 до 1700 грн. (від 30 до 100 нмдг) за статтею 41 КУпАП. Однак є і добрі новини. На практиці перевіряючі, перш ніж накладати штраф, виписують роботодавцеві припис щодо усунення порушення. І лише якщо припис не буде виконано, тобто працівника так і не відправлять у відпустки, штрафують роботодавця.

Підіб’ємо підсумок. У нашому випадку працівник може «прогуляти» першу відпустку. Протягом другого року взяти відразу дві поспіль. Роботодавець нічим не ризикує, однак потрібно врахувати одну маленьку деталь. Відпустку краще надати не через 48 місяців, а, скажімо, через 47 або трохи раніше. Тоді вже точно до роботодавця ніхто не чіплятиметься. А якщо працівник і через два роки відмовиться відпочивати? Тоді роботодавцю можуть загрожувати санкції. У цьому випадку краще бути суворішим і таки відправити трудоголіка у відпустку.

Документи консультації

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 05.11.96 р. № 504/96-ВР.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць