1. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
2. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.
(з 15.07.2020 р. частину другу статті 100 буде доповнено новими абзацами другим та третім відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу I Закону України від 05.12.2019 р. № 340-IX)
Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.