1. Зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
2. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
3. Особливості припинення зобов’язань за правочинами щодо фінансових інструментів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, встановлюються законодавством.
4. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов’язань на певних підставах не допускається.
