* Закон України «Про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»» від 06.06.2019 р. № 2744-VIII. Набрав чинності з 01.07.2019 р. «Зустрічали» 
його ми в статті «Акцизні питання: продовжуємо вирішувати головоломки», підрозділ «Штраф за зберігання без ліцензії відстрочено» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 26).
Часто адмінгоспсанкція не приходить одна. Зазвичай, негативні наслідки приходять і до конкретного винуватця/винуватців — через схожий склад правопорушення в КпАП.
Як ви вже знаєте, законодавець установив, що до суб’єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена ст. 17 Закону № 481**, у разі зберігання пального до 31.12.2019 р. без наявності відповідної ліцензії.
Але… чи то навмисно, чи то ні, про адміністративну відповідальність у Законі № 2744 не сказано ані слова.
Водночас ст. 164 КпАП передбачено адмінштраф за «провадження господарської діяльності <…> без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону <…>».
Відповідно якщо обов’язок отримати ліцензію на певний вид господарської діяльності є (а обов’язковість з 01.07.2019 р. ліцензії для діяльності зі зберігання пального під сумнів ніхто не ставить***), але суб’єкт господарювання цього не зробив і здійснює зазначену діяльність без ліцензії, до винних осіб може бути застосована адміністративна відповідальність за цією статтею.
*** Детальніше про це в статтях: «Ліцензування операцій з пальним: увага на зберігання» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 22); «Ліцензування операцій з пальним, акцизні склади: «гарячі» питання» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 21).
Зберігання пального — діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик (ст. 1 Закону № 481).
Але... господарська діяльність — це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст. 3 ГКУ).
Тож є підстави стверджувати, що загрожувати цей штраф повинен саме тим, хто надає послуги по зберіганню пального (чужого). І «кострубате» визначення «зберігання пального» зі ст. 1 Закону № 481 тут ролі відігравати не повинно. Втім, не все так однозначно, як хотілося б.
Розмір штрафу дорівнює від 1 до 2 тис. нмдг (17 — 34 тис. грн.). Причому з можливою (але не обов’язковою) конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини та грошей, отриманих у результаті вчинення цього адміністративного правопорушення 
.
Повторне виявлення протягом року (після попереднього «притягнення») цього порушення спричинить накладення штрафу від 2 до 5 тис. нмдг (34 — 85 тис. грн.) уже безальтернативно з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини та грошей, одержаних унаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Суб’єктом відповідальності за цією статтею буде конкретна фізична особа, до чиїх обов’язків входило отримання ліцензії. Це може бути і ФОП, і директор юридичної особи.
Стосовно конфіскації зазначимо, що згідно зі ст. 29 КпАП конфіскований може бути тільки предмет, який перебуває в приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України. Відповідно якщо винний (порушник) — посадова особа, то власність юрособи (ті ж резервуари для зберігання, грошові кошти) не може бути в нього конфіскована.
Протоколи про правопорушення за ст. 164 КпАП мають право складати в тому числі уповноважені на те посадові особи податкової служби та нацполіції (ст. 255 КпАП).
Розглядають справи про такі адміністративні правопорушення суди/судді (згідно зі ст. 221 КпАП).
Що бачимо в результаті? Так, це не відстрочений півмільйонний штраф, але все одно, погодьтеся, виглядає загрозливо 
.
Тим більше, на тлі того, що:
— досі до кінця не зрозуміло, яка саме діяльність зі зберігання пального підлягає ліцензуванню. Поки що ми вимушені виходити з того, що якщо у вас є споруди/обладнання/ємності для зберігання пального (у тому числі власного), то незалежно від їх обсягів ліцензія на зберігання потрібна.
«...місце зберігання пального — місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування» (ст. 1 Закону № 481).
Ми висловлювали надію на швидке «доврегулювання» цього питання. Але поки що лише бачимо наміри Мінагрополітики щодо можливості скасування ліцензування для малих сільгоспвиробників. Виходить, усе це поки що «в зародку»;
— отримання ліцензії — не просте завдання. Власне, штрафне відстрочення якраз і було обґрунтоване тим, що багато підприємств «не мали деяких з необхідних документів, щоб отримати ліцензію на право зберігання пального». Але провини «відсутність» деяких документів не знімає. Відповідно в контролерів формально «руки розв’язані».
Зазначимо, що після отримання ліцензії (вже після 01.07.2019 р.) правопорушення припиниться та почне минати 3-місячний строк для притягнення до адмінвідповідальності.
Якщо справи про адмінправопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладене не пізніш як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні, яким є зберігання пального без ліцензії, — не пізніш як через 3 місяці з дня його виявлення.
