Відпустки
У період відсторонення від роботи за працівником зберігаються гарантії щодо відпусток. Так, наприклад, відсторонений від роботи працівник має право на відпустку (щорічну основну, додаткову, навчальну, а також і на відпустку без збереження зарплати). Якщо відпустка належить до оплачуваних, то роботодавець може (у деяких випадках повинен) надати її за загальними правилами.
Але період відсторонення по-особливому впливає на відпустки. Розглянемо такі особливості на прикладі щорічної основної відпустки.
«Відпускний» стаж. Час, який зараховуються до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, визначений у ст. 82 КЗпП та ст. 9 Закону про відпустки.
увага!
Період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Адже він не зазначений у згаданих нормах.
Відпускна середня. Розрахунок середньої зарплати для відпускних (компенсацій за дні відпустки) здійснюють відповідно до Порядку № 100.
У загальному випадку середню зарплату визначають виходячи із сумарного заробітку за останні 12 календарних місяців роботи, що передували місяцю початку відпустки (виплати компенсації). Якщо ж працівник пропрацював на підприємстві менше року, середню заробітну плату обчислюють виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому нараховуються відпускні (виплачується компенсація за невикористану відпустку).
ВАЖЛИВО!
Період відсторонення працівника від роботи виключаємо із розрахункового періоду для обчислення середньої зарплати.
Аргументом для такого виключення є норма абзацу 6 п. 2 Порядку № 100. Згідно з нею з розрахункового періоду виключають час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.
Розрахунок середньої зарплати проводимо за формулою:
ЗПсер = ЗП : (К - Св - НЧ),
де ЗПсер — середньоденна зарплата;
ЗП — сума заробітної плати за розрахунковий період;
К — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
Св — святкові і неробочі дні цього розрахункового періоду;
НЧ — невідпрацьований час відповідно до чинного законодавства у розрахунковому періоді.
До розрахунку включаємо всі виплати, передбачені п. 3 Порядку № 100, і виключаємо виплати, перелічені в п. 4 цього Порядку.
Зауважте: такі ж правила діють і при розрахунку компенсації за дні невикористаної відпустки. Продемонструємо на прикладі розрахунок саме «відпускної» компенсації, якщо в розрахунковому періоді було відсторонення від роботи. Тому, що такий приклад наочно покаже, як період відсторонення від роботи впливає на розрахунок «зароблених» днів щорічної відпустки і на розрахунок середньоденної «відпускної» зарплати.
«Відпускна» компенсація: практикуємося
Приклад 1. 17 березня 2021 року до терцентру був прийнятий на роботу соцпрацівник. Із 9 грудня 2021 року його відсторонено від роботи у зв’язку з відмовою вакцинуватися проти COVID-19.
14 січня 2022 року він звільняється за власним бажанням. У щорічній відпустці не був (повна відпустка за колдоговором — 24 дні, додаткових і «дитячих» відпусток у працівника немає). Зарплата за період квітень — грудень 2021 року становить 74504,23 грн (одноразових виплат не було).
Виходячи з умов наведеного прикладу покроково розрахуємо:
1) кількість днів компенсації за невикористану основну щорічну відпустку;
2) середню зарплату;
3) суму компенсації.
Кількість днів «відпускної» компенсації. Алгоритм обчислення кількості днів «заробленої» відпустки у поточному робочому році такий:
Дзв = Дв : КД х КДф,
де Дзв — кількість днів «заробленої» відпустки у поточному робочому році;
Дв — загальна тривалість щорічної відпустки за повний відпрацьований робочий рік;
КД — загальна кількість календарних днів у поточному робочому році, зменшена на святкові і неробочі дні в цьому році;
КДф — фактична кількість календарних днів у поточному робочому році до дня звільнення, які входять до стажу відпустки, зменшена на святкові і неробочі дні цього періоду.
З підрахунком загальної кількості днів у повному робочому році запитань не повинно виникати. Тут усе просто. За умовами прикладу, робочим роком для працівника буде період з 17.03.2021 по 16.03.2022. Він має 365 календарних днів, з яких 11 днів — святкові і неробочі відповідно до ст. 73 КЗпП.
А от фактична кількість календарних днів, які увійдуть до відпускного стажу, у наведеній ситуації має важливий нюанс. І це період відсторонення від роботи у зв’язку з відмовою вакцинуватися. Припустимо, що по дату звільнення працівник так і не вакцинувався. Тоді період із 9 грудня 2021 року по 14 січня 2022 року не бере участі в підрахунку фактичної кількості днів поточного робочого року для цілей розрахунку «заробленої» відпустки (див. рисунок).
Відпускний стаж для щорічної основної відпустки
Для розрахунку тривалості такої відпустки 267 календарних днів, які зараховуються до «відпускного» стажу, зменшуємо на 7 святкових і неробочих днів, що припали саме на цей період (з 17.03.2021 по 08.12.2021), і отримуємо 260 днів.
Маючи всі вихідні дані, розраховуємо кількості днів «відпускної» компенсації:
24 : 354 х 260 = 17,63 ≈ 18.
Середня зарплата. Її визначимо за формулою, зазначеною вище. За умовами наведеного прикладу розрахунок буде такий:
74504,23 : (275 - 8 - 22) = 304,10 (грн).
Тобто нараховану в розрахунковому періоді зарплату (74504,23 грн) ми поділили на 275 календарних днів розрахункового періоду(квітень — грудень 2021 року), зменшені на 8 святкових і неробочих днів (1,2 та 9 травня, 20 та 28 червня, 24 серпня,14 жовтня та 25 грудня), а також на 22 дні, невідпрацьовані з поважних причин (з 9 по 31 грудня).
Зауважте: 25 грудня — неробочий день, але виключати його з розрахунку середньої зарплати можна лише один раз (або у складі святкових і неробочих, або у складі днів, які виключаються як невідпрацьовані згідно з чинним законодавством). У наведеному розрахунку ми виключили його у складі святкових і неробочих днів.
«Відпускна» компенсація. Її розрахунок проводимо множенням кількості днів невикористаної відпустки на середньоденну зарплату. Отже, сума «відпускної» компенсації становитиме 5473,80 грн (18 х 304,10).
Лікарняні
Лікарняні відсторонених працівників не оплачуються за умов, якщо вони:
• припадають на період відсторонення;
• почалися після того, як працівника відсторонили від роботи.
Про це наголошує ФСС у своєму роз’ясненні від 06.12.2021*.
* fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/978793;jsessionid=02DCFC6D70F1345FB0D9A0D7E211170B
Та рано чи пізно відсторонені працівники повернуться на свої робочі місця (або вакцинуються, або закінчиться карантин). Але такі працівники, як і всі інші, не захищені від хвороб. І також можуть відкрити лікарняний, який потрібно буде оплачувати.
Стаж для лікарняних. Важливою складовою при розрахунку лікарняних є страховий стаж. Адже від нього безпосередньо залежить відсоток оплати лікарняного.
До страхового стажу місяць увійде як повний, якщо страховий внесок за такий місяць (у тому числі з урахуванням доплати до мінстрахвнеску) сплачений у сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.
Отже, якщо за місяць, у якому був період відсторонення від роботи, у працівника були зарплатні нарахування та/або лікарняні (декретні) і ЄСВ становить не менше за мінімальний страховий внесок, то такий місяць повністю буде зараховано до страхового стажу.
Не увійде до страхового стажу цілий місяць, якщо:
• відсторонення працівника тривало повний місяць, зарплатних нарахувань не було. Як наслідок, роботодавець не нарахував ЄСВ, оскільки була відсутня база нарахування внеску;
• інших доходів, з яких справлявся ЄСВ, у працівника не було.
«Лікарняна середня». Час відсторонення, який припадає на розрахунковий період для обчислення «лікарняної» середньої зарплати, по-особливому впливає на розрахунок.
Механізм обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за соціальним страхуванням визначає Порядок № 1266.
Так, середня зарплата (ЗПсер) для розрахунку лікарняних визначається за формулою:
ЗПсер = ЗПрп : Крп,
де ЗПрп — сума зарплати у розрахунковому періоді, на яку було нараховано ЄСВ;
Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.
Розрахунковим періодом для визначення суми лікарняних є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Із розрахункового періоду виключаються дні, не відпрацьовані з поважних причин:
• тимчасова непрацездатність;
• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;
• відпустка без збереження заробітної плати.
Перелічені поважні причини визначені в п. 3 Порядку № 1266, і це їх вичерпаний перелік.
До речі, про те, як «фільтрувати» дні розрахункового періоду для розрахунку середньої зарплати при обчисленні лікарняних/декретних, ми розглядали в статті «Лікарняні: «карантинні фішки» розрахункового періоду» // «ОП», 2020, № 20.
А як бути з відстороненням працівника від роботи у зв’язку з його відмовою вакцинуватися? Чи виключати дні такого відсторонення з розрахункового періоду при розрахунку «лікарняної середньої»?
ВАЖЛИВО!
Період відсторонення працівника від роботи не виключається із розрахункового періоду при розрахунку середньої зарплати для обчислення лікарняних!
Адже це причина відсутності працівника, яка для цілей розрахунку лікарняних не належить до поважних.
Тому зазначений період не виключається із розрахункового періоду при обчисленні середньоденної зарплати.
Розглянемо розрахунок «лікарняної» середньої зарплати на прикладі.
«Лікарняна» середня зарплата
Приклад 2. Працівника було відсторонено від роботи у зв’язку з відмовою вакцинуватися з 8 листопада 2021 року. У грудні 2021 року він вакцинувався і став до роботи з 07.12.2021. Але 10.12.2021 по 17.12.2021 він хворів (відкрито е-лікарняний).
Зарплата (з якої сплатили ЄСВ) за період з 01.12.2020 по 30.11.2021 становить 73536,14 грн. Відсутнім з поважних причин у цей період він не був.
Для розрахунку середньої зарплати нам потрібно заробіток розрахункового періоду поділити на кількість календарних днів цього розрахункового періоду, зменшену на дні, невідпрацьовані з поважних причин.
За умовами прикладу 2 розрахунковим періодом буде грудень 2020 — листопад 2021 року. Але в розрахунковому періоді є час відсторонення працівника від роботи.
На жаль, виключити з розрахунку на законних підставах ми його не зможемо, оскільки він не належить до поважних причин. Тому період відсторонення в розрахунковому періоді зменшить середню зарплату працівника.
Тоді кількість днів розрахункового періоду становитиме 365 днів.
Розрахуємо середньоденну зарплату:
73536,14 : 365 = 201,47 (грн).
Припустимо, що загальний страховий стаж працівника понад 8 років, а спеціальний — більше 6 місяців протягом останнього року.
Тоді денна виплата буде дорівнювати середньоденній зарплаті.
Оплата перших п’яти днів хвороби становитиме:
201,47 х 5 = 1007,35 (грн).
Допомога по тимчасовій непрацездатності становитиме:
201,47 х 3 = 604,41 (грн).
