Загальні правила розрахунку «середньої»
Нагадаємо загальний алгоритм розрахунку середньоденної зарплати для обчислення лікарняних. Відповідно до п. 3 Порядку № 1266 середньоденна зарплата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців перед настанням страхового випадку) зарплати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді. При цьому не враховуються календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин, а саме:
• тимчасова непрацездатність;
• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
• відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;
• відпустка без збереження заробітної плати.
Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду. Тепер більш детально розберемо, які періоди потрібно виключити з розрахунку, а які врахувати для обчислення середньої зарплати.
Які дні виключаємо з розрахунку
Як ми зауважили вище — виключенню з розрахунку підлягають дні розрахункового періоду, не відпрацьовані з поважних причин. Деякі з них прямо вказані у Порядку № 1266, а деякі у ньому не згадуються. Тепер детальніше.
1. Відпустка без збереження зарплати. До днів, не відпрацьованих з поважних причин, належать дні відпустки без збереження зарплати.
Порядок № 1266 не містить обмежень щодо видів неоплачуваних відпусток, які виключаються з розрахункового періоду для обчислення лікарняних/декретних. Тому з розрахункового періоду треба виключати усі дні відпусток за свій рахунок, які передбачені чинним законодавством.
У першу чергу, це ті відпустки без збереження зарплати, які надаються на підставі ст. 25 та 26 Закону про відпустки. Але є ще відпустки за свій рахунок. Наприклад, деяким категоріям ветеранів може надаватися пільгова відпустка без збереження зарплати (п. 13 ч. 1 ст. 6 Закону України від 24.03.98 р. № 203/98-ВР). Або працівникам органів виконавчої влади і держорганів, за рішенням керівників, може надаватися неоплачувана відпустка згідно з п. 9 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 р. № 76-VIII. Які є види відпусток без збереження зарплати, ви можете дізнатися із статті «Відпустка «за свій рахунок»: кому і скільки» // «ОП», 2019, № 1.
В умовах карантинного режиму відпустка без збереження зарплати (ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки) могла мати дуже затяжний характер.
Вона могла надаватися в рамках одного місяця, а могла зачіпати чотири і більше місяців поспіль, могла перериватись вихідними днями, а могла бути безперервною. Ситуацій чимало. Розглянемо найпоширеніші.
У розрахунковому періоді «карантинна» відпустка без збереження зарплати надана з 18.03.2020 р. по 22.05.2020 р.
З розрахункового періоду виключаємо 14 календарних днів відпустки без збереження зарплати за березень, увесь квітень (30 календарних днів), та 22 календарних дні відпустки без збереження зарплати за травень.
А що робити, якщо надання відпустки без збереження зарплати переривалося вихідним днями. Розглянемо наступну ситуацію.
У розрахунковому періоді «карантинна» відпустка без збереження зарплати надана з 18.03.2020 р. по 03.04.2020 р., з 06.04.2020 р. по 24.04.2020 р., з 27.04.2020 р. по 22.05.2020 р. У квітні 2020 року працівник не приступав до роботи, бо між «карантинними» відпустками були вихідні дні (4, 5, 25 та 26 квітня) за графіком його роботи.
З календарними днями відпустки без збереження зарплати, які треба «викинути» з розрахункового періоду за березень та травень, усе зрозуміло. З розрахункового періоду «викидаємо» 14 календарних днів березня та 22 календарних дні травня.
А що робити з квітнем? У цьому місяці відпустка за свій рахунок переривалася двічі на вихідні дні. Це 4, 5, 25 та 26 квітня. Так залишати у розрахунку ці чотири календарні дні чи ні? Рішення цієї задачки покажемо на рис. 1.
Рис. 1. Невідпрацьовані дні розрахункового періоду виключаються з розрахунку
У п. 3 Порядку № 1266 зазначено: якщо місяць розрахункового періоду повністю не відпрацьований з поважних причин, то він виключається з розрахункового періоду.
Тому увесь місяць (квітень) «викидаємо» з розрахункового періоду. До речі, фахівці Мінсоцполітики та ФСС також погоджуються з цим (див. лист Мінсоцполітики від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16 та лист ФСС від 08.10.2019 р. № 1993-11-1).
Зауважте, якщо весь місяць не відпрацьовано з поважних причин, але нарахована якась виплата (наприклад, премія), то з розрахунку лікарняних треба «викидати» як увесь місяць, так і саму виплату.
2. Тимчасова непрацездатність. Календарні дні, не відпрацьовані працівником у зв’язку з хворобою, не входять до розрахунку «лікарняної» середньої зарплати — пряма норма Порядку № 1266. Та чи всі випадки хвороби підпадають під таке виключення? Розберемося.
Хвороба — це поважна причина. І така причина повинна бути належним чином задокументована.
Тобто це має бути лікарняний лист (в окремих випадках довідка), оформлений згідно з нормами чинного законодавства.
Зауважте, якщо працівник надав лікарняний лист, оформлений з помилкою, то його відсутність на період хвороби не може бути оплачена та не набирає статусу «поважної причини». І, звісно, не може бути виключена з розрахункового періоду при розрахунку подальших лікарняних/декретних.
А якщо лікарняний лист оформлений правильно, але він не оплачується весь або частково на законних підставах, то дні непрацездатності виключаються з розрахункового періоду.
Розберемося на прикладах.
У розрахунковому періоді є лікарняний (належним чином оформлений) з відміткою про алкогольне чи наркотичне сп’яніння або ж про порушення режиму. Дні хвороби за таким лікарняним не були оплачені. Ці дні тимчасової непрацездатності підтверджені листком непрацездатності. Тоді така відсутність має статус поважної причини, попри те, що не була оплачена. Тому такі дні хвороби виключаються з «лікарняного» розрахункового періоду.
У розрахунковому періоді згідно з листком непрацездатності працівника — направлення документів та огляд МСЕК. За правилами Інструкції № 455*, період тимчасової непрацездатності з дати направлення документів на МСЕК і по дату огляду хворого цією комісією не підлягає оплаті. Дні такої відсутності працівника вважаються днями, не відпрацьованими з поважних причин на підставі лікарняного листка. Тому вони підлягають виключенню з розрахункового періоду.
* Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.
Що робити, якщо підтвердженням тимчасової непрацездатності застрахованої особи є довідка, надана відповідно до Інструкції № 455? З огляду на те, що законодавством передбачена ця форма підтвердження хвороби, дні відсутності працівника (підтверджені зазначеною довідкою) не враховуються в розрахунковому періоді при обчисленні «лікарняної» середньої зарплати для розрахунку як період, не відпрацьований з поважної причини (лист ФСС з ТВП від 25.05.2016 р. № 5.2-32-812).
Якщо працівник перебував на самоізоляції і не підтвердив свою відсутність належним чином оформленим лікарняним листком, то права виключення з «лікарняного» розрахункового періоду такі дні самоізоляції не мають. Адже підставою для їх виключення є виданий у встановленому порядку лікарняний лист із зазначенням причини непрацездатності «11» , якщо самоізоляція від COVID-19.
Декрет та відпустка по догляду за дитиною. Виключення з розрахункового періоду календарних днів «пологової» відпустки, відпусток по догляду за дитиною до 3 (6) років питань не повинно викликати. Підставою цього виключення є п. 3 Порядку № 1266. Але на забувайте, що треба належним чином оформити ці відпустки.
Календарні дні участі працівника у виборах на платній основі. Це період, коли особа була увільнена від виконання трудових обов’язків за основним місцем роботи на час виконання своїх повноважень у виборчій комісії на платній основі. Протягом такого часу відсутності за основним місцем роботи за працівником зберігалася посада, але не зберігалася зарплата. Причина відсутності працівника на роботі (за наявності належного оформлення) належить до поважних та виключається із розрахункового періоду при обчисленні лікарняних (декретних). Попри те, що у винятках Порядку № 1266 вона прямо не зазначена. На цьому також наголошували фахівці Мінсоцполітики у листі від 11.06.2019 р. № 311/0/247-19.
Які дні залишаємо в розрахунку
Якщо сказати: «всі інші календарні дні» зайнятості (після виключення невідпрацьованих з поважних причин), за які працівнику нарахована зарплата та сплачений ЄСВ, — то це буде не зовсім зрозуміло. Бо «всі інші дні» мають багато нюансів. Тож давайте розглянемо їх по черзі.
1. Вихідні, святкові та неробочі дні залишаються у розрахунковому періоді. Тільки якщо на ці дні припадають поважні причини, тоді вони виключаються з розрахункового періоду.
2. Вільні від роботи дні при встановленні неповної зайнятості не виключаються з розрахункового періоду. Тобто такі дні залишаються в загальній кількості календарних днів за розрахунковий період.
3. Дні оплачуваних відпусток (щорічних, додаткових, спеціальних, навчальних тощо) — беззаперечно включаються до розрахункового періоду.
4. Дні простоїв залишаються у розрахунковому періоді у будь-якому разі. Чому?
По-перше, Порядок № 1266 не містить виключення днів простою (як з вини працівника, так і з вини роботодавця) з розрахункового періоду.
По-друге, оплата за дні простою (із розрахунку середнього заробітку, або із розрахунку 2/3 окладу) є базою для нарахування ЄСВ.
5. Дні прогулів теж ураховують у кількості днів розрахункового періоду.
6. Період зупинення (скорочення) діяльності підприємства, за який отримувалася допомога по частковому безробіттю, залишається в розрахунковому періоді. Це стосується як часткового, так і повного зупинення (скорочення) діяльності. Роз’яснення щодо цього надали фахівці ФСС у листі від 28.05.2020 р. № 1367-11-1.
Вони посилаються на те, що до поважних причин, зазначених у Порядку № 1266, відсутність працівників з цієї причини віднести не можна і такі дні повинні залишатися в «лікарняному» розрахунковому періоді. Сумно, але це зменшує суму виплат за лікарняними. Детальніше про це ми писали у коментарі до згаданого листа «Період зупинення (скорочення) діяльності підприємства в розрахунку лікарняних та декретних» // «ОП», 2020, № 15.
7. Дні участі працівника у виборах на безоплатній основі, за які йому були збережені посада та середній заробіток (ст. 119 КЗпП), повноправно залишаються у розрахунковому періоді. Аргументи: у винятках Порядку № 1266 їх немає, до бази нарахування ЄСВ нарахований за цей період заробіток входить.
Що ж, підсумуємо все сказане на рис. 2.
Рис. 2. «Фільтруємо» дні розрахункового періоду для лікарняних/декретних
