Темы статей
Выбрать темы

Середня для лікарняного: в розрахунковому періоді поважні причини

Долгая Ирина, эксперт по оплате труда
Під час воєнного стану багато роботодавців мають справу з відсутністю працівників з нез’ясованих причин, надають працівникам відпустки без збереження зарплати, запроваджують простій або ж вимушені призупиняти дію трудових договорів. У цій статті розглянемо, як такі причини відсутності працівників вплинуть на розрахунок «лікарняної» середньої зарплати.

Розрахунок «лікарняної» середньої зарплати

Механізм обчислення середньої заробітної плати для розрахунку лікарняних визначений Порядком № 1266*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

Під час дії воєнного стану відбулося багато змін у законодавчих актах. Але порядок обчислення «лікарняної» середньої (ЗПсер) не змінився. Її розраховуємо за такою формулою:

ЗПсер = ЗП : Крп,

де ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума зарплати, на яку був нарахований ЄСВ;

Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

У загальному випадку розрахунковим періодом для визначення суми лікарняних є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. До речі, як правильно визначити розрахунковий період, якщо працівник перед початком хвороби не відпрацював 12 повних календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), ми писали в статті «Лікарняні новачку: визначаємо розрахунковий період» // «Оплата праці», 2022, № 18.

Давайте розглянемо детальніше поважні причини, які дозволяють виключити певні періоди із розрахунку «лікарняної» середньої.

Поважні причини

Які причини вважати поважними і виключати з розрахунку середньоденної зарплати для цілей обчислення лікарняного, чітко вказує п. 3 Порядку № 1266.

Так, із розрахункового періоду виключаються дні, не відпрацьовані з поважних причин:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;

— відпустка без збереження заробітної плати.

Щодо відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, то тут питань не повинно виникати. Початок і закінчення перебування у таких відпустках повинні бути відображені у Д5 Податкового розрахунку. І, відповідно, дні не відпрацьовані з цих причин, не враховуємо в кількість календарних днів у розрахунковому періоді при обчисленні «лікарняної середньої».

Також із розрахунку виключаємо календарні дні участі працівника у виборах на платній основі. Це період, коли особа була увільнена від виконання трудових обов’язків за основним місцем роботи на час виконання своїх повноважень у виборчій комісії на платній основі. Протягом такого часу відсутності за основним місцем роботи за працівником зберігалася посада, але не зберігалася зарплата. Причина відсутності працівника на роботі (за наявності належного оформлення) належить до поважних та виключається із розрахункового періоду при обчисленні лікарняних (декретних). Попри те, що у винятках Порядку № 1266 вона прямо не зазначена. На цьому також наголошували фахівці Мінсоцполітики у листі від 11.06.2019 № 311/0/247-19 (ср. ).

Дні, не відпрацьовані у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та у зв’язку з перебуванням у відпустці без збереження, розглянемо окремо.

У розрахунковому періоді тимчасова непрацездатність

Календарні дні, не відпрацьовані працівником у зв’язку з хворобою, Порядок № 1266 відносить до поважних причин, які виключаються з розрахунку «лікарняної середньої».

Але будьте уважні, виключити з розрахункового періоду можна лише ті календарні дні хвороби, які підтверджені належним чином оформленим лікарняним листом (електронним або паперовим), відображені в табелі обліку робочого часу та в Д1 Податкового розрахунку.

А чи виключати з розрахунку дні тимчасової непрацездатності за належним чином оформленим лікарняним, але якщо він не оплачується весь або частково на законних підставах? Наприклад, належним чином оформлений лікарняний з відміткою про алкогольне чи наркотичне сп’яніння або ж про порушення режиму.

Відповідно до ст. 23 Закону про соцстрахування** допомога по тимчасовій непрацездатності не надається в разі, якщо така непрацездатність сталася внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням.

** Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.

Звісно, в оплаті такого лікарняного роботодавець відмовив. Таку відмову обґрунтував у протоколі комісії соцстрахування, у табелі обліку робочого часу кожен день неоплачуваного лікарняного працівника зазначив буквеним кодом «НН» або цифровим кодом «27» і відобразив у Д1 Податкового розрахунку кількість днів хвороби без сумових значень (з кодом категорії «29» у графі 08).

У такому випадку маємо всі підстави для виключення з розрахункового періоду неоплачених днів хвороби.

У розрахунковому періоді відпустка без збереження зарплати

Наразі, з урахуванням «воєнних» змін, маємо такі види відпусток без збереження зарплати:

1) відпустки, які надають в обов’язковому порядку, певним категоріям працівників або при настанні певних подій, установлених ст. 25 Закону про відпустки***;

2) відпустки, які надаються за згодою (домовленістю) сторін на підставі ст. 26 Закону про відпустки, в тому числі:

— на період карантину (ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки);

— за сімейними обставинами та з інших причин, у тому числі й у зв’язку з воєнним станом (ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки);

3) відпустки, які надають в обов’язковому порядку, працівнику, який виїхав за межі України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи (ВПО) (ч. 4 ст. 12 Закону № 2136****).

*** Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

**** Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

Як бачите, всі ці види відпусток, передбачені законодавством, належать до поважних причин і виключаються з розрахункового періоду при обчисленні «лікарняної середньої».

Трапляються ситуації, коли відпустка без збереження надавалася з перервою на вихідні дні. У результаті весь місяць працівник не працював. Чи викидати вихідні дні з розрахунку? Так. У п. 3 Порядку № 1266 зазначено: якщо місяць розрахункового періоду повністю не відпрацьований з поважних причин, то він виключається з розрахункового періоду.

Зауважте, якщо весь місяць працівник перебував у відпустці без збереження зарплати, але нарахована якась виплата (наприклад, премія), то з розрахунку лікарняних треба «викидати» як весь місяць, так і саму виплату.

Дні, які залишаємо в розрахунку

Окрім перелічених вище поважних причин (окреслених Законом про соцстрахування), причини відсутності працівників, які можуть зустрітися в розрахунковому періоді при обчисленні середньої зарплати, можуть бути такі:

відсутність працівника з нез’ясованих причин. Звісно, всі нез’ясовані причини мусимо, за можливості, з’ясувати. Але бувають випадки, коли е-лікарняний сформований, у розрахунковий період при обчисленні лікарняних потрапили дні, коли працівник був відсутній з нез’ясованих причин, які він не хоче пояснювати;

відсутність працівника на роботі через бойові дії, яку роботодавець визнав поважною причиною. Але окрім пояснення такої відсутності і наказу роботодавця (про визнання причин відсутності поважними), ані відпустки без збереження заробітку, ані інших законодавчо прописаних обґрунтувань такої відсутності не оформлювалося;

дні прогулів. Відважних роботодавців, які оформлювали прогули, було мало, але все-одно такі були як до початку війни, так і після;

простій. Багато роботодавців скористалися цією опцією і запровадили простій з оплатою не нижче ніж 2/3 окладу. Оплата простою не з вини працівника при цьому могла відбуватися як у розмірі окладу, так і в розмірі середньої зарплати;

оплачувані відпустки (щорічні, додаткові, спеціальні, навчальні тощо);

період відсторонення працівника від роботи. Деякі працівники вимушені були відсторонювати від роботи працівників у зв’язку з їх відмовою вакцинуватися (про це ми писали у статті «Період відсторонення: чи відгукнеться при розрахунку «середньої»?» // «Оплата праці», 2021, № 24).

Отже, всі ці перелічені причини відсутності працівника, що потраплять у розрахунковий період при обчисленні «лікарняної» середньої, залишаємо в розрахунку.

Окремо пройдемося по періоду призупинення трудового договору.

Дні призупинення трудового договору

Відповідно до ст. 13 Закону № 2136 трудовий договір між роботодавцем і працівником може бути призупинений. Період такого призупинення не є перериванням трудових відносин. Адже трудовий договір не розірваний і триває, але, так би мовити, поставлений на паузу.

Наразі по факту маємо те, що працівник у період призупинення не працює та йому не нараховується зарплата. Відповідно немає бази оподаткування податками, а також бази справляння ЄСВ. І, як наслідок, страховий стаж працівнику за період призупинення трудового договору не «капає». У Податковому розрахунку призупинення дії трудового договору не відображається. Лише в додатку Д1 роботодавець фіксує дні перебування з працівником у трудових відносинах.

Дані з Податкового розрахунку сідають у Реєстр застрахованих осіб. Доступ до нього має ФСС. І при отриманні заяви-розрахунку має змогу контролювати нарахування за лікарняними.

Безспірно, призупинення трудового договору є поважної причиною відсутності працівника на робочому місці. Але! Для цілей виключення днів призупинення трудового договору з розрахунку лікарняних мають бути ще й законодавчі підстави. На жаль, змін щодо переліку виключень з розрахункового періоду днів через їх поважність в Порядок № 1266 не внесено. Пункт 3 Порядку № 1266 містить виключний їх перелік, який ми навели вище.

Отже, у чинному наразі законодавстві підстав для виключення таких днів з розрахунку лікарняних немає. Тому ми вважаємо, що виключати дні призупинення трудового договору з розрахункового періоду при обчисленні лікарняних не можна. На жаль, у цьому разі законодавство не на боці працівника і це несправедливо занижує його «лікарняну» середньоденну зарплату.

Якщо ж ви все-таки хочете спробувати виключити дні призупинення трудового договору з розрахункового періоду при обчисленні лікарняних, то треба поморочитися, але ризик визнання спеціалістами ФСС неправомірного розрахунку лікарняних все одно залишиться.

Вважаємо, що можна надіслати особистий запит до Мінсоцполітики. Якщо це відомство порекомендує виключати дні призупинення з розрахунку, то можна скористатися їх думкою, зробити відповідний розрахунок лікарняного, оформити заявку-розрахунок до ФСС і разом з ним надати пояснення щодо виключення днів призупинення з посиланням на індивідуальну консультацію.

App
Скачайте наше мобильное приложение Factor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Мы принимаем
ic-privat ic-visa ic-visa

Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.

Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше