Теми статей
Обрати теми

Знос-2014

Матвєєва Вікторія, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

За традицією наприкінці кожного бюджетного року бюджетні установи проводять підготовчі заходи, після чого складають річну фінансову звітність. Одним із таких заходів є нарахування зносу на необоротні активи.

У цій статті розглянемо, як організувати в установі роботу з нарахування зносу протягом року та згрупувати таку інформацію наприкінці року, як розрахувати суму зносу, у яких регістрах бухгалтерського обліку відображати суму нарахованого зносу тощо.

Також розглянемо ситуації, що стосуються нарахування зносу на основні засоби, інші необоротні матеріальні та нематеріальні активи, які виникали у ваших колег.

Яким документом визначений порядок нарахування зносу

Основні правила формування інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи для бухгалтера встановлено Положенням № 611. У цьому ж документі (у спеціальному розд. VIII «Знос необоротних активів») визначено порядок нарахування зносу на необоротні активи.

Однак для того, щоб правильно розрахувати суму зносу, потрібно протягом року вести контроль за рухом необоротних активів, які надходять до установи та вибувають з неї. Такі обов’язки покладають на працівника бухгалтерії, до якого надходять всі документи щодо отримання, передачі в експлуатацію, списання активів тощо. Про те, як це правильно зробити, ми й розповімо далі.

 

Як організувати роботу з нарахування зносу

У цілому роботу з нарахування зносу можна поділити на такі етапи:

1) ведення оперативного обліку руху необоротних активів протягом року;

2) нарахування зносу на необоротні активи протягом року;

3) узагальнення даних такого обліку та нарахування зносу в останній робочий день грудня.

Далі зупинимося детально на кожному з етапів.

Етап 1

У принципі зрозуміло, що вести оперативний облік руху необоротних активів потрібно для того, щоб знати точну дату введення в експлуатацію конкретного об’єкта, період його перебування в ремонті, на складі тощо.

Для того щоб правильно визначити час перебування об’єктів необоротних активів в експлуатації, в установі необхідно організувати документальне оформлення операцій з надходження таких активів, їх переміщення всередині установи, а також вибуття з установи в облікових регістрах.

Насамперед у бухгалтерії установи ведуть попредметний облік об’єктів основних засобів в інвентарних картках. При цьому дані в них записують на підставі Акта приймання-передачі основних засобів типової форми № ОЗ-1 (бюджет) і Акта прий­мання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів типової форми № ОЗ-2 (бюджет).

Крім того, для здійснення оперативного обліку наявності та руху необоротних активів за місце­знаходженням матеріально відповідальні особи ведуть Інвентарні списки основних засобів за формою № ОЗ-11 (бюджет).

Етап 2

Іноді виникає необхідність в нарахуванні зносу протягом року. До речі, про це нічого не сказано в розд. VIII Положення № 611. Що ж це за ситуації?

Така необхідність виникає, коли об’єкти необоротних активів вибувають протягом року з установи. Як правило, це стосується безоплатної передачі, продажу, списання, а також інших випадків вибуття (наприклад, у результаті аварії, пожежі та в інших непередбачених ситуаціях).

У цьому випадку бухгалтер нараховує знос на об’єкт необоротних активів до дати його вибуття. Для цього достатньо скласти бухгалтерську довідку та меморіальний ордер форми № 274.

Етап 3

Узагальнити інформацію про рух необоротних активів протягом року можна за допомогою таблиці. Наведемо її орієнтовну форму.

 

Відомість обліку руху необоротних активів за 2014 рік

№ з/п

Найменування об’єкта необоротних активів

Інвентарний номер

Введення в експлуатацію

Дообладнання, добудова, модернізація

Кількість місяців в експлуатації за рік

№ документа

Дата

Вибуття в ремонт

Повернення в експлуатацію

№ документа

Дата

№ документа

Дата

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Кисневий концентратор NewLife Intensity (Dual Flow)

10440056

56

02.08.2014

4

2

Ваги електронні медичні

10430089

18

03.03.2014

23

05.03.2014

11

3

Лікувально-діагностичний комп’ютерний комплекс EYE

10470081

89

01.12.2014

1

4

Комп’ютер

10460012

61

03.10.2014

72

21.10.2014

11

і так далі за всіма об’єктами необоротних активів

 

Як бачимо, за допомогою даних цієї таблиці можна визначити, скільки повних календарних місяців об’єкт необоротних активів перебував в експлуатації.

Отже, в останній робочий день грудня бухгалтер нараховує суму зносу за підсумками року. У 2014 році останній робочий день припадає на 31 грудня.

Для нарахування зносу бухгалтер використовує таку інформацію:

— перелік необоротних активів установи;

— дані про їх первісну (переоцінену) вартість;

— кількість повних календарних місяців експлуатації кожного об’єкта необоротних активів (тобто тих, які були введені в експлуатацію у 2014 році, передавалися для ремонту або модернізації, зберігання на складі протягом року);

— річну норму зносу до первісної вартості. Такі норми зносу в розрізі кожної підгрупи об’єктів необоротних активів наведені в додатку до Положення № 611.

Коли виникає питання щодо нарахування зносу на той чи інший об’єкт необоротних активів, необхідно орієнтуватися на головні умови: знос нараховують на активи, що перебувають на балансі установи та в експлуатації. І тому якщо не виконується хоча б одна з цих умов, знос на такий об’єкт основних засобів не нараховують.

Для зручності строки корисного використання та річні норми зносу наведемо в таблиці.

 

Строки корисного використання та річні норми зносу

№ з/п

Субрахунок

Назва підгрупи

Строк корисного використання, років

Норма зносу до первісної вартості з розрахунку на рік, %

1

2

3

4

5

1

103 «Будівлі та споруди»

Будівлі виробничо-господарського призначення, зайняті органами управління, соціально-культурними (будівлі навчальних закладів, лікарень, поліклінік і амбулаторій, будинків-інтернатів для старих та інвалідів, дитячих закладів, бібліотек, клубів, музеїв, науково-дослідних інститутів, лабораторій тощо) та іншими установами (підгрупа 1):

з плівкових матеріалів, збірно-розбірні, пересувні, кіоски, ларьки, альтанки тощо

10

10

дерев’яні, каркасні та щитові, контейнерні, дерево-металеві, каркасно-обшивні та панельні, глинобитні, сирцеві, саманні та інші аналогічні

20

5

без каркасів зі стінами полегшеної кам’яної кладки, залізобетонними, цегляними та дерев’яними колонами та стовпами, із залізобетонними, дерев’яними та іншими перекриттями; дерев’яні з брущатими або виготовленими з колод рубаними стінами

25

4

із залізобетонними та металевими каркасами, зі стінами з кам’яних матеріалів, великих блоків і панелей, із залізобетонними, металевими, іншими довговічними покриттями та інші некласифіковані

50

2

Будинки, повністю чи переважно призначені для проживання (підгрупа 2):

каркасно-комишитові та інші полегшені

15

7

сирцеві, збірно-щитові, каркасно-засипні, глинобитні, саманні

20

5

інші некласифіковані

50

2

Водокачки, стадіони, басейни, дороги, мости, пам’ятники, загорожі парків, скверів і загальних садів та інші (підгрупа 3)

20

5

1

103 «Будівлі та споруди»

Лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких і газоподібних речовин до споживача, кабельні та повітряні лінії зв’язку та інші (підгрупа 4)

20

5

Гідротехнічні споруди, у тому числі канали, дамби, водозахисні об’єкти, колекторно-дренажні мережі, водомірні пости та інші споруди (підгрупа 5):

греблі бетонні, залізобетонні, кам’яні, земляні, тунелі, водоскиди і водоприймальники, акведуки, лотки, дюкери та водопровідні споруди, рибопропускні та рибозахисні споруди, напірні трубопроводи

50

2

берегоукріплювальні та берегозахисні споруди залізобетонні, бетонні, кам’яні

40

2,5

гідротехнічні споруди дерев’яні

10

5

водосховища при земляних греблях

50

2

водоскиди та водовипуски при ставках:

бетонні та залізобетонні

40

2,5

дерев’яні

10

10

гідротехнічні споруди на каналах (шлюзи-регулятори, мости-відведення, дюкери, у тому числі сталеві, акведуки, водоскиди кам’яні, бетонні та залізобетонні тощо)

40

2,5

зрошувальна та осушувальна мережа:

канали земляні без облицювання, канали, облицьовані каменем, бетоном, залізобетоном; водозбірно-скидна мережа з відкритих земляних каналів; колекторно-дренажні земляні канали без кріплення

40

2,5

закрита колекторно-дренажна мережа:

канали з азбестоцементних труб

40

2,5

канали з гончарних труб

50

2

канали з пластмасових труб

20

5

водомірні пости

10

10

2

104 «Машини та обладнання»

Вимірювальні прилади, регулюючі прилади та пристрої, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка, медичне обладнання, інші машини та обладнання (підгрупи 3 — 9):

вимірювальні прилади — дозатори, амперметри, барометри, ватметри, водовимірювачі, вакуумметри, вапориметри, вольтметри, висотометри, гальванометри, геодезичні прилади, гігроскопи, індикатори, компаси, манометри, хронометри, спеціальні ваги, мірники, касові апарати тощо

10

10

 

104 «Машини та обладнання»

регулюючі прилади та пристрої — киснево-дихальні прилади, регулюючі, електричні, пневматичні та гідравлічні пристрої, пульти автоматичного управління, апаратура централізації та блокування, лінійні пристрої диспетчерського контролю тощо

10

10

лабораторне обладнання — пірометри, регулятори, калориметри, прилади для визначення вологи, перегінні куби, лабораторні копри, прилади для випробування на газонепроникність, прилади для випробування міцності зразків на розрив, мікроскопи, термостати, стабілізатори, витяжні шафи тощо

10

10

обчислювальна техніка — електронно-обчислювальні машини, цифрові обчислювальні машини та пристрої, керуючі та аналогові (клавішні обчислювальні та підсумовуючі машини)

10

10

медичне обладнання — медичне обладнання (зуболікувальні крісла, операційні столи, ліжка зі спеціальним обладнанням тощо), спеціальне дезінфекційне і дезінсекційне обладнання, обладнання молочних кухонь і молочних станцій, станцій переливання крові тощо

10

10

комп’ютерна техніка та її комплектуючі — комп’ютери, монітори, периферійне та мережеве обладнання комп’ютера, яке за вартістю за одиницю або комплект належить до основних засобів

10

10

інші машини та обладнання — машини, апарати та інше обладнання, не назване у перерахованих вище підгрупах. До інших машин і обладнання належать: обладнання стадіонів, спортмайданчиків і спортивних приміщень (у тому числі спортивні снаряди), обладнання кабінетів і майстерень у навчальних закладах, кіноапаратура, освітлювальна апаратура, обладнання сцен, музичні інструменти, телевізори, радіоапаратура, спеціальне обладнання науково-дослідних та інших установ, які займаються науковою працею, обладнання АТС, телефони, факси, копіювальна техніка, пожежні машини, пожежні автоцистерни, механічні пожежні драбини, пральні та швейні машини, холодильники тощо

10

10

2

104 «Машини та обладнання»

Робочі машини та обладнання, машини, апарати і їх обладнання, призначені для механічної, термічної і хімічної дії на предмет праці у процесі створення продукту або послуг виробничого характеру та переміщення предметів праці у виробничому процесі за допомогою механічних двигунів, сили людини і тварин (підгрупа 2)

15

7

Силові машини і обладнання, машини-генератори, що виробляють теплову і електричну енергію, і машини-двигуни, які перетворюють різного роду енергію (енергію води, вітру, теплову, електричну енергію тощо) на механічну, тобто в енергію руху (підгрупа 1)

10

10

3

105 «Транспортні засоби»

Рухомий склад залізничного, повітряного та іншого транспорту (підгрупи 1, 2):

рухомий склад залізничного, водного, автомобільного транспорту (електровози, тепловози, паровози, мотовози, мотодрезини, вагони, платформи, цистерни, теплоходи, пароплави, дизель-електроходи, буксири, баржі та барки, човни та судна службово-допоміжні, рятувальні, пристані плавучі, парусні судна, автомобілі вантажні та легкові, причепи, автосамоскиди, автоцистерни, автобуси, трактори-тягачі тощо)

20

5

рухомий склад повітряного транспорту (літаки, вертольоти)

20

5

Корпуси та причепи автомобілів (підгрупа 1)

10

10

Автомобілі легкові з двигуном внутрішнього згорання з об’ємом циліндра (підгрупа 1):

до 2500 см куб.

7

15

більше 2500 см куб. та інші

10

10

Автомобілі вантажні (підгрупа 1):

вантажопідйомністю до 5 т

7

15

вантажопідйомністю від 5 т до 20 т

7

15

вантажопідйомністю більше 20 т та інші

7

15

Автобуси з двигуном внутрішнього згорання з об’ємом циліндра (підгрупа 1):

— до 2800 см куб.

7

15

— понад 2800 см куб. та інші

10

10

Усі види гужового, виробничого та спортивного транспорту (підгрупи 3 — 5):

гужовий транспорт (вози тощо)

5

20

виробничий транспорт (електрокари, мотоцикли, моторолери, велосипеди, візки тощо)

усі види спортивного транспорту

4

106 «Інструменти, прилади та інвентар»

Інструменти — механічні і немеханічні знаряддя праці загального значення, а також прикріплені до машин предмети, призначені для обробки матеріалів. До них належать: різальні, ударні, натискувальні та ущільнюючі знаряддя ручної праці, уключаючи ручні механічні знаряддя, що працюють на електроенергії, енергії стисненого повітря тощо (електродрилі, фарбопульти, електровібратори, гайковерти тощо), а також різного роду пристрої для обробки матеріалів, здійснення монтажних робіт тощо (лещата, патрони, ділильні голівки, пристрої для встановлення двигунів і для прокручування карданного валу на автомобілях тощо)

(підгрупа 1)

5

20

Виробничий та господарський інвентар (підгрупи 2, 3):

виробничий інвентар і приладдя — предмети виробничого призначення, призначені для полегшення виробничих операцій під час роботи: робочі столи, верстаки, кафедри, парти тощо; обладнання, що сприяє охороні праці; предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (наприклад, світлокопіювальні рами тощо)

10

10

господарський інвентар — предмети конторського та господарського облаштування, конторська обстановка, переносні бар’єри, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафи та ящики вогнетривкі, друкарські машини, гектографи, шапірографи та інші ручні розмножувальні та нумерувальні апарати, палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок зі спеціальним обладнанням), килими, портьєри та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного призначення — гідропульти, стендери, драбини ручні тощо (крім насосів пожежних на автомобільному або кінному ходу та механічних пожежних драбин, врахованих на субрахунку 104)

5

107 «Робочі і продуктивні тварини»

Тварини зоопарків і подібних установ, службові собаки (підгрупи 3, 4)

5

20

Робоча, продуктивна та інша худоба (підгрупи 1, 2):

робоча худоба — коні, воли, осли та інші робочі тварини (уключаючи транспортних і спортивних коней та інших транспортних тварин)

7

15

5

107 «Робочі і продуктивні тварини»

продуктивна та племінна худоба — корови, бики-плідники, бугаї, буйволи та яки (крім робочих), жеребці-плідники та племінні кобили (неробочі), кобили, переведені на табунне утримання, свині та свиноматки, вівцематки, кози, барани тощо

7

15

6

108 «Багаторічні насадження»

Культури ягідні (суниця)

3

35

Культури ягідні (крім суниці), плодові, овочеві

10

10

Культури ефіроолійні, лікарські

10

10

Насадження штучних ботанічних садів та інших науково-дослідних установ і навчальних закладів для науково-дослідних цілей

20

5

Насадження озеленювальні та декоративні

25

4

Захисні та інші лісові насадження

50

2

Інші довгострокові біологічні активи, не класифіковані

20

5

7

109 «Інші основні засоби»

Інші основні засоби (підгрупи 1,3):

сценічно-постановочні засоби вартістю понад 5000 грн. за одиницю (декорації, меблі та реквізити, бутафорії, театральні та національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки тощо)

10

10

навчальні кінофільми, магнітні диски та стрічки, касети

8

119 «Необоротні матеріальні активи спеціального призначення»

Необоротні матеріальні активи спеціального призначення

20

5

9

115 «Тимчасові нетитульні споруди»

Тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування та пристрої, сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг і тимчасові будівлі в лісі (пересувні будиночки, котлопункти, пилкозаточувальні майстерні, бензозаправки тощо), малі архітектурні форми

5

20

 

Як розрахувати суму зносу

Суму зносу об’єктів необоротних активів визначають за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації у звітному році згідно з установленими нормами зносу.

При цьому календарним місяцем є період з 1-го по 30-те (31-ше, у лютому — 28-ме або 29-те) число кожного місяця включно. Свого часу Держказначейство в листі від 27.05.2010 р. № 15-04/1239-9217 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 25) звернуло увагу на те, що повним місяцем експлуатації основних засобів є календарній місяць, який починається з дати введення об’єкта в експлуатацію. Отже, для цілей визначення місяців перебування об’єктів в експлуатації враховуємо, так би мовити, «робочі» місяці об’єктів, а не календарні в їх традиційному розумінні.

Для розрахунку суми зносу застосовуємо таку формулу:

img 1 

де В — первісна (балансова) вартість;

Н — норма зносу до первісної вартості з розрахунку на рік, %;

К — кількість місяців перебування об’єкта в експлуатації. Нагадаємо, що ця формула була наведена в листі Держказначейства від 31.12.2009 р. № 15-04/3296-23975.

Розглянемо порядок розрахунку суми зносу на конкретних прикладах.

 

Приклад 1

Бюджетною установою в липні 2014 року придбано кисневий концентратор NewLife Intensity вартістю 21000 грн., який введений в експлуатацію 2 серпня 2014 року. Як правильно визначити кількість місяців експлуатації такого об’єкта у 2014 році та нарахувати знос?

Оскільки об’єкт введений в експлуатацію 2 серпня 2014 року, то повна кількість місяців його експлуатації у 2014 році становить 4 місяці (з 2 серпня по 1 грудня).

Як бачимо, при такому підході практично весь грудень не братиме участі в розрахунку суми зносу такого об’єкта. В той же час варто звернути увагу на те, що якби розрахунок періоду експлуатації здійснювався в традиційних календарних місяцях, знос визначався б за період з 1 вересня по 31 грудня 2014 року. У результаті ми отримали б ті ж 4 календарних місяці, проте не було би плутанини з визначенням кількості місяців перебування такого об’єкта в експлуатації.

Тому в цій ситуації кількість повних місяців перебування об’єкта основних засобів в експлуатації — 4 місяці.

Для такого об’єкта необоротних активів, як медичне обладнання (субрахунок 104 «Машини і обладнання»), строк корисного використання складає 10 років, а річна норма зносу — 10 %.

Розрахуємо суму зносу:

img 2

Таким чином, сума зносу за 4 місяці 2014 року перебування об’єкта необоротних активів в експлуатації становить 700 грн.

 

Приклад 2

На підставі наказу вищої за рівнем організації списано з балансу установи в порядку безоплатної передачі іншій установі мікроавтобус марки MERCEDES-BENZ, модель VIANO. Така операція оформлена актом приймання-передачі від 07.06.2014 р. Первісна (переоцінена) вартість такого об’єкта — 720000 грн., дата введення в експлуатацію — 10.03.2010 р., сума нарахованого зносу на початок 2014 року — 180000 грн. Як у цьому випадку розрахувати суму зносу мікроавтобуса за 2014 рік?

Нарахування зносу на основні засоби, що вибувають з бюджетної установи, здійснюють за повну кількість календарних місяців експлуатації в поточному році до дати вибуття. Тому нарахувати знос на автомобіль, що вибуває з установи, потрібно до його передачі іншій установі.

Кількість повних місяців експлуатації мікроавтобуса у 2014 році — 5. На такий об’єкт норма зносу становить 10 %.

Розрахуємо суму зносу за 2014 рік:

img 3

Загальна сума зносу на дату вибуття дорівнює: 180000 грн. + 30000 грн. = 210000 грн.

 

Розраховану суму зносу потрібно записати до Інвентарної картки обліку основних засобів за формою № ОЗ-6 (бюджет) і вказати в Акті приймання-передачі об’єкта за формою № ОЗ-1 (бюджет), який є підставою для оприбуткування об’єкта в обліку приймаючої організації. При цьому інвентарну картку установа не передає новому власнику, а залишає її в себе.

І ще про деякі облікові моменти. Інформацію про знос об’єктів, що вибули протягом року, у Відомості нарахування зносу на основні засоби за формою № ОЗ-12 (бюджет) можна не показувати. Достатньо скласти бухгалтерську довідку та меморіальний ордер за формою № 274.

У свою чергу, при отриманні активу, що перебував в експлуатації, від іншої установи суму зносу, нараховану до його отримання, показують в обліку на підставі даних Акта приймання-передачі за формою № ОЗ-1 (бюджет).

У тому разі, якщо в документах на такі об’єкти зазначена лише первісна вартість на момент передачі без зазначення даних про знос, цю вартість визнають як первісну, а суму зносу визначає комісія. При цьому датою введення в експлуатацію таких об’єктів буде дата приймання в експлуатацію за новим місцем обліку.

 

Як нараховувати знос під час ремонту та техобслуговування

Нарахування зносу припиняють на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації (далі — ремонт) об’єктів необоротних активів. Про це зазначено в п. 8.4 Положення № 611. Це означає, що період, коли такий об’єкт необоротних активів перебував у ремонті, має бути виключений із загальної кількості місяців його експлуатації в поточному році.

Для того щоб правильно визначити час (кількість місяців) перебування об’єктів необоротних активів в експлуатації та перебування їх у ремонті або на технічному обслуговуванні, установі необхідно організувати документальне оформлення операцій з надходження необоротних активів, їх переміщення усередині установи, а також вибуття з установи.

У бюджетних установах операції, пов’язані з переміщенням необоротних активів, відображають у регістрах бухгалтерського обліку. Для цього застосовують форми документів, затверджені Інструкцією № 125/70.

З метою організації обліку та забезпечення контролю за збереженням необоротних активів у бухгалтерії установи ведуть попредметний їх облік у інвентарних картках. Розглянемо, як організувати такий облік на прикладі транспортних засобів.

Так, для обліку об’єктів необоротних активів, що обліковуються на субрахунку 105 «Транспортні засоби», використовують Інвентарну картку обліку основних засобів в бюджетних установах типової форми № ОЗ-6 (бюджет). На зворотному боці картки передбачені спеціальні графи для записів про переміщення необоротних активів в установі.

Звичайно, не кожна бюджетна установа спроможна виконати власними силами операції з поточного ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів. Тому для проведення таких робіт бюджетні організації звертаються до спеціалізованих ремонтних організацій (станцій техобслуговування). Візьміть до відома: перелік операцій, що належать до поточного ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів, і періодичність їх проведення можна знайти в Положенні про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженому наказом Мінтрансу від 30.03.98 р. № 102.

Передачу об’єкта необоротних активів (у нашому випадку — транспортного засобу) для виконання ремонту, технічного обслуговування сторонній організації потрібно грамотно оформити документально. У цьому випадку, крім акта приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг, необхідно оформити документи, які підтверджують факт передачі транспортного засобу для проведення зазначених робіт і повернення такого об’єкта установі. Ураховуючи, що форма такого документа не передбачена Інструкцією № 125/70, його складають у довільній формі. Установа може використовувати також для оформлення передачі автомобіля на ремонт або техобслуговування накладні на відпуск (переміщення) товарно-матеріальних цінностей. Саме на підставі документа, де буде зазначена дата передачі транспортного засобу для проведення ремонту, технічного обслуговування, виконують записи в інвентарній картці.

Крім того, для оформлення передачі транспортних засобів на техобслуговування, ремонт та їх повернення після проведення техобслуговування та ремонту можна використовувати форми актів, наведені в додатках 2 і 3 до Правил надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених наказом Мінтрансу від 11.11.2002 р. № 792. Детальніше про те, як оформити такі операції і показати їх в обліку, ви можете прочитати в матеріалі фахівця Держфінінспекції «Списання запчастин при ремонті автотранспорту» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 11).

 

Що робити, якщо знос нарахований у розмірі 100 %

Як вже наголошувалося, об’єктом для нарахування зносу є первісна (переоцінена) вартість. Про це написано в п8.2 Положення № 611. При цьому переоцінена вартість є первісною вартістю, зміненою після проведення переоцінки.

У цій ситуації також потрібно пам’ятати, що сума нарахованого зносу не може перевищувати 100 % вартості необоротних активів. Проте знос, нарахований у розмірі 100 % вартості необоротних активів, які придатні для подальшої експлуатації, не може бути підставою для їх списання. Це означає, що придатні для експлуатації об’єкти установа повин­на обліковувати на балансі, незважаючи на те, що за даними бухобліку їх знос становить 100 %.

Що ж робити з об’єктом, на який вже нарахований знос у розмірі 100 %, тобто його залишкова вартість дорівнює нулю, а списувати з балансу ще зарано? Можна провести переоцінку такого об’єкта.

У цьому випадку установа встановлює на такий об’єкт нову вартість, яку додають до його первісної вартості без зміни суми зносу. У результаті пере­оцінки первісна вартість об’єкта необоротних активів буде збільшена на переоцінену залишкову вартість, а сума зносу залишається без змін. За результатами переоцінки комісія складає акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджує керівник установи.

Таким чином, після проведених заходів щодо переоцінки об’єкта необоротних активів установа розраховуватиме суму зносу виходячи з переоціненої вартості. Розглянемо таку ситуацію.

 

Приклад 3

На балансі центру зайнятості значиться об’єкт основних засобів — комп’ютер, на який нарахований знос у розмірі 100 %. Первісна вартість комп’ютера — 3600 грн. У жовтні 2014 року виконано роботи з модернізації такого об’єкта (замінений жорсткий диск) на суму 600 грн. З 3 по 20 жовтня комп’ютер перебував у сервісній організації. Виходячи з якої вартості потрібно розраховувати суму зносу? Чи потрібно окремо обчислювати знос за 9 місяців виходячи з їх первісної вартості, а за останніх 2 місяці — виходячи з переоціненої вартості?

У цьому випадку в жовтні 2014 року були виконані роботи з модернізації комп’ютера. Тому переоцінена вартість такого об’єкта має бути збільшена на вартість робіт, пов’язаних з модернізацією об’єкта, які призвели до додаткового укомплектовування об’єкта необоротних активів.

Отже, суму зносу за таким об’єктом не­оборотних активів необхідно визначати виходячи з переоціненої вартості такого об’єкта, яка збільшена на вартість робіт з його модернізації, тобто виходячи з 4200 грн. (3600 грн. + 600 грн.).

Для такого об’єкта необоротних активів, як комп’ютерна техніка (субрахунок 104 «Машини та обладнання»), строк корисного використання становить 10 років, а річна норма зносу — 10 %. Кількість повних місяців його експлуатації у 2014 році складає 11 (у зв’язку з перебуванням комп’ютера в сервісному центрі на модернізації в жовтні він цього місяця не експлуатувався).

Обчислюємо суму зносу:

img 4 

Таким чином, сума зносу за 11 місяців 2014 року перебування об’єкта необоротних активів в експлуатації становить 385 грн. Загальна сума зносу такого комп’ютера складатиме 3985 грн.

 

Детальніше про порядок відображення в бухгалтерському обліку бюджетних установ модернізації комп’ютерної техніки можна довідатися з консультації фахівця Держказначейської служби «Модернізація комп’ютерної техніки» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 19).

 

Коли знос не нараховуємо

У Положенні № 611 (п. 8.3) наведено перелік необоротних об’єктів, на які знос не нараховують. Давайте розглянемо, що це за об’єкти.

 

Назва субрахунку

Назва об’єктів необоротних активів

Особливості обліку таких об’єктів

1

2

3

101 «Земельні ділянки»

Земельні ділянки

Земля, яка згідно із законодавством придбана та/або надана в користування установі, у тому числі здана в оренду.

Ідеться про ті земельні ділянки, на які бюджетні установи мають державні акти на право власності або право на постійне користування ними, на яких проведена експертна грошова оцінка. Детальніше про те, як вести облік земельних ділянок, читайте в листі ГоловКРУ від 12.12.2007 р. № 02-18/1926 та коментарі до нього (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 41)

 —

Пам’ятки культурної спадщини національного або місцевого значення, які внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, унікальних документів Національного архівного фонду України, які внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру національної культурної спадщини, що зберігаються в бібліотеках згідно із Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» від 24.12.93 р. № 3814-XII тощо як об’єкти з невизначеним строком корисного використання

Для обліку таких об’єктів у Плані рахунків не передбачено спеціального рахунка

108 «Багаторічні насадження»

Багаторічні насадження, що не досягли повного розвитку (віку початку плодоносіння, експлуатаційного віку)

Згідно з вимогами Плану рахунків молоді насадження всіх видів обліковують окремо від насаджень, що досягли повного розвитку, тобто віку початку плодоносіння, зімкнення крон тощо. Тому лише при правильно організованому обліку таких насаджень бухгалтер зможе визначити, на які насадження потрібно нараховувати знос, а на які — ні.

Питанню обліку багаторічних насаджень ми постійно приділяємо увагу на сторінках нашої газети. Радимо звернутися до таких матеріалів: «Облік зелених насаджень» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 36), «Особливості обліку зелених насаджень» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 23), «Інвентарні номери на деревах: диковинка чи норма» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 7)

111 «Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок»

Музейні цінності як об’єкти з невизначеним строком корисного використання

До таких об’єктів відносять музейні цінності (незалежно від вартості), крім предметів мистецтва та природознавства, старовини і народного побуту та експонатів наукового, історичного і технічного призначення, які обліковуються в порядку, установленому для обліку цих цінностей у державних музеях

116 «Природні ресурси»

Природні ресурси

До таких об’єктів відносять мінеральні копалини, нафтові свердловини, родовища корисних копалин внутрішніх вод, смуги будівельного лісу, що згідно із законодавством належать установі.

Тим бюджетним установам, які мають на балансі свердловини, рекомендуємо звернути увагу на статтю «Свердловина на балансі установи: скільки коштує таке задоволення» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 34)

14 «Незавершене капітальне будівництво»

Незавершене капітальне будівництво

Згідно з Планом рахунків облік незавершеного капітального будівництва (виготовлення, створення), поліпшення (наприклад, дообладнання, реконструкція, модернізація) об’єктів необоротних активів з початку і до закінчення зазначених робіт і введення в експлуатацію установи ведуть на цьому субрахунку. І лише після закінчення будівництва (виготовлення, розробки) такий об’єкт установа вводить в експлуатацію і виникають підстави для нарахування зносу

109 «Інші основні засоби»

Документація з типового проектування незалежно від вартості

Ця категорія основних засобів виділена в окрему підгрупу субрахунку 109.

Свого часу Держказначейство в листі від 07.05.2010 р. № 15-04/1015-7949 роз’яснювало: якщо виготовлена документація відповідає критеріям документації з типового проектування, то вона підлягає оприбуткуванню на субрахунок 109. Фактично це означає, що Держказначейство допускає, що не будь-яка документація, виготовлена за замовленням бюджетної установи, може вважатися документацією з типового проектування. Для цього така документація має відповідати певним критеріям. Однак Держказначейство так і не уточнило, що це за критерії та якими нормативно-правовими актами вони встановлені.

Найчастіше такі питання виникають тоді, коли установи оплачують видатки на виготовлення проектно-кошторисної документації. Детально про те, як обліковувати такі видатки, ми розповідали в матеріалі «Як списати видатки на виготовлення проектно-кошторисної документації (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 21)

107 «Робочі і продуктивні тварини»

Піддослідні тварини (собаки, щури, морські свинки тощо)

Ця категорія тварин виділена в окрему підгрупу субрахунку 107

 

Крім зазначених об’єктів необоротних активів, установа не нараховує знос в тому разі, якщо немає підстав для нарахування зносу. Що це можуть бути за ситуації? Розглянемо деякі з них.

 

Приклад 4

Бюджетна установа згідно з договором оренди у травні 2014 року передала автомобіль орендатору. Передача автомобіля підтверджена актом приймання-передачі. Хто у цьому випадку повинен нараховувати знос: установа-орендодавець чи орендар? Чи потрібно взагалі продовжувати нараховувати знос на такий об’єкт основних засобів?

Коли виникає питання щодо нарахування зносу на той чи інший об’єкт необоротних активів, то необхідно орієнтуватися на головні умови для його нарахування: знос нараховують на необоротні активи, що перебувають на балансі установи та в експлуатації. І тому, якщо не виконується хоча б одна з цих умов, установа не може нараховувати знос на такий об’єкт не­оборотних активів.

У цьому випадку об’єкт основних засобів (транспортний засіб) установа передала в оренду. Однак такий об’єкт установа-орендодавець продовжує обліковувати на своєму балансі на субрахунку 105 «Транспортні засоби». Тому саме бюджетна установа — орендодавець повинна нараховувати знос на такий об’єкт у загальному порядку. На цей момент Держказначейство звертало увагу в листі від 27.05.2010 р. № 15-04/1239-9217 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 25). І хоча в період дії договору оренди бюджетна установа — орендодавець сама фактично не здійснює експлуатацію такого об’єкта, визначальним чинником є те, що в цей час об’єкт оренди експлуатується орендарем.

 

Приклад 5

Бюджетна установа уклала в серпні 2014 року договір оренди автомобіля. Згідно з умовами договору установа є орендарем такого транспортного засобу. Отримання такого об’єкта оренди підтверджене Актом приймання-передачі. Чи повинна установа-орендар нараховувати знос на такий автомобіль за 4 місяці його експлуатації у 2014 році?

Інакше відбувається з об’єктами основних засобів, які експлуатуються установами на умовах договору оренди або перебувають у них на відповідальному зберіганні. Оскільки такі об’єкти використовуються бюджетними установами на правах користування, але їм не належать та обліковуються не на балансових рахунках, а на забалансових рахунках 01 «Орендовані необоротні активи», 02 «Активи на відповідальному зберіганні», то нараховувати знос на них не потрібно.

 

Як нараховувати знос на інші необоротні активи

Відомо, що норми зносу, наведені в додатку до Положення № 611, поширюються не на всі об’єкти необоротних активів. В особливу групу виділено об’єкти, що обліковуються на рахунку 11 «Інші не­оборотні матеріальні активи» (далі — МНМА).

На такі об’єкти знос нараховують у такому порядку:

у першому місяці передачі у використання об’єкта необоротних активів — у розмірі 50 % його первісної вартості;

у місяці ліквідації об’єкта необоротних активів (списання з балансу) — решту 50 % первісної вартості.

Для наочності наведемо перелік таких об’єктів в таблиці.

 

Назва субрахунку

Характеристика об’єктів

1

2

111 «Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок»

Експонати тваринного світу в зоопарках та інших аналогічних установах незалежно від їх вартості.

Такі об’єкти виділені в окрему підгрупу субрахунку 111

112 «Бібліотечні фонди»

Бібліотечні фонди незалежно від вартості окремих примірників книг. До бібліотечного фонду відносять: наукову, художню та навчальну літературу, спеціальні види літератури та інші видання.

Особливостям обліку бібліотечних фондів ми постійно приділяємо увагу на сторінках нашої газети. Одними з останніх публікацій на цю теми були:

— «Облік літератури, що не належить до бібліотечного фонду» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 14);

— «Бібліотечні фонди загальноосвітньої школи: особливості обліку та інвентаризації» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 38)

113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»

До таких матеріальних активів відносять предмети, які відповідають таким критеріям:

— первісна вартість не перевищує 2500 грн. (без урахування ПДВ);

строк використання більше одного року.

113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»

Також до таких об’єктів установи відносять сценічно-постановочні засоби, первісна вартість яких не перевищує 5000 грн. за одиницю (декорації, меблі та реквізити, бутафорії, театральні та національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки тощо).

Детальна класифікація МНМА наведена у Плані рахунків
(у поясненнях до субрахунку 113)

114 «Білизна, постільні речі, одяг та взуття»

Установи ведуть облік таких матеріальних активів відповідно до групування, наведеного в поясненнях до субрахунку 114.

Про те, як вести облік і списання таких об’єктів, ми розповідали в матеріалах: «Облік спецодягу та взуття» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 1), «Гуманітарна допомога для терцентру: обліковуємо правильно» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 8)

117 «Інвентарна тара»

До таких активів відносять інвентарну тару для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів, сховища для зберігання рідких і сипучих речовин (баки, скрині, чани, засіки тощо); шафи торговельні та стелажі; іншу інвентарну тару

118 «Матеріали довготривалого використання для наукових цілей»

До таких матеріалів відносять матеріали, отримані зі складу в лабораторію або інші структурні підрозділи науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів для науково-дослідних робіт, які використовуються неодноразово або тривалий час, а також матеріали, що є об’єктами наукових досліджень.

Крім того, установи культури відносять цінні матеріали, отримані зі складу для реставрації та ремонту видань мистецтва, музейних цінностей і пам’яток архітектури

 

Отже, нарахування першої половини зносу на вищезгадані об’єкти МНМА відбувається у момент передачі таких об’єктів зі складу в експлуатацію. Видачу таких активів в експлуатацію оформляють накладними (вимогами).

Зверніть увагу: знос потрібно визначати за кожним об’єктом МНМА, а не нараховувати в розмірі 50 % на загальну кількість об’єктів, переданих в експлуатацію.

Часто при нарахуванні зносу на МНМА виникає запитання: що робити з копійками, які «випливають» при нарахуванні зносу, адже МНМА повинні обліковуватися без них? Далі покажемо, як діяти в такій ситуації, на прикладі.

При нарахуванні першої половини зносу на такі об’єкти копійки не враховуються. У разі отримання при нарахуванні зносу суми з копійками необхідно цю суму округлити за загальноприйнятим математичним правилом округлення: якщо після коми стоїть число, яке перевищує 50 коп., то число перед комою збільшується на одиницю, і, відповідно, якщо після коми — менше 50 коп., то копійки не враховуються.

Надалі при нарахуванні другої половини зносу (у момент списання МНМА з балансу) виходячи з 50 % первісної вартості списують суму зносу, що залишилася. У результаті цю суму зносу нараховують без копійок. На особливості обліку копійок Держказначейство звертало увагу в листах від 09.03.2010 р. № 15-04/502-4166 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 12) і від 14.09.2011 р. № 17-08/278-1569 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 40).

Розглянемо наступний приклад.

 

Приклад 6

Бюджетною установою у квітні 2013 року за рахунок коштів загального фонду придбано спецодяг на суму 13320 грн. (у тому числі ПДВ — 2220 грн.): куртки — 20 шт. за ціною 378 грн. за одиницю (у тому числі ПДВ — 63 грн.) і штани — 20 шт. за ціною 288 грн. за одиницю (у тому числі ПДВ — 48 грн.). Спецодяг виданий зі складу в експлуатацію у травні 2013 року.

При видачі в експлуатацію на вартість спецодягу нарахований знос у розмірі 50 % первісної вартості (тобто вартості без урахування ПДВ):

— на куртки — 158 грн. х 20 шт. = 3160 грн. (315 грн. х 50 % = 157,50 грн. ≈ 158 грн.);

— на штани — 120 грн. х 20 шт. = 2400 грн. (240 грн. х 50 % = 120 грн.).

У вересні 2014 року комісія зі списання прий­няла рішення про списання спецодягу з балансу установи у зв’язку з непридатністю до подальшої експлуатації.

 

У бухгалтерському обліку ці операції відображають так:

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

Придбання спецодягу (квітень 2013 року)

1

Оприбутковано спецодяг у складі інших необоротних матеріальних активів: — куртки — 20 шт. за ціною 315 грн. за одиницю; — брюки — 20 шт. за ціною 240 грн. за одиницю

114

675

11100

2

Одночасно здійснюється запис на створення фонду в необоротних активах (вартість без ПДВ)

801

401

11100

3

Віднесено на витрати установи суму ПДВ

801

675

2220

4

Перераховано оплату за спецодяг

675

321

13320

Передача спецодягу в експлуатацію (травень 2013 року)

5

Нараховано знос у розмірі 50 % первісної вартості

401

132

5560

Списання спецодягу з балансу (вересень 2014 року)

6

Нараховано другу половину зносу (решту 50 % первісної вартості)

401

132

5540

7

Списано первісну вартість

401

114

11100

8

Списано всю суму зносу спецодягу

132

401

11100

 

У яких регістрах бухгалтерського обліку потрібно відображати знос

Для нарахування зносу на основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи установи застосовують Відомість нарахування зносу на основні засоби (далі — Відомість) типової форми № ОЗ-12 (бюджет). Форму цієї Відомості затверджено Інструкцією № 125/70. Роз’яснення щодо порядку заповнення окремих граф Відомості були наведені в листі Держказначейства від 31.12.2009 р. № 15-04/3296-23975.

При складанні Відомості рекомендуємо звернути увагу на деякі нюанси. Наведемо їх у таблиці.

 

Номер графи

Назва графи

Особливості заповнення

1

2

3

1

«№ з/п»

Порядковий номер запису

2

«Інвентарний номер»

Інвентарний номер, присвоєний необоротному активу та зазначений в інвентарній картці

3

«Номер субрахунку»

Номер субрахунку, на якому обліковують необоротний актив

4

«Найменування основних засобів»

Найменування об’єкта необоротних активів, зазначене в інвентарній картці. Також у цій графі можна вказати кількість повних місяців експлуатації об’єкта необоротних активів у звітному році (стосується тих об’єктів необоротних активів, які були введені в експлуатацію протягом року, а також об’єктів, які тимчасово перебувають на складі чи в ремонті)

5

«Первісна (балансова) вартість»

Наводять суму первісної (відновлювальної) вартості кожного об’єкта необоротних активів

6

«Річна норма зносу»

Вказують норму зносу до первісної вартості з розрахунку на рік (%) згідно з додатком до Положення № 611

7

«Нарахований знос (грн., коп.) на початок року»

Вказують суму нарахованого зносу на початок 2014 року. Якщо об’єкт був введений в експлуатацію у 2014 році, тоді у цій графі ставлять прокреслення

8

«Нарахований знос (грн., коп.) за 2014 рік»

Наводять суму зносу необоротних активів, нараховану за 2014 рік. Цю величину визначають в останній робочий день грудня у гривнях за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації у звітному році згідно з нормами зносу. При цьому необхідно мати на увазі такі особливості розрахунку показника графи 8: — для об’єктів, що перебували в експлуатації весь 2014 рік, — зазначають первісну (відновлювальну) вартість об’єкта необоротних активів, помножену на відповідну річну норму зносу; — для об’єктів, що перебували в експлуатації не весь 2014 рік, — первісну (відновлювальну) вартість об’єкта необоротних активів, помножену на відповідну річну норму зносу, ділену на 12 і помножену на кількість повних місяців перебування такого об’єкта в експлуатації

При заповненні даних про інші необоротні матеріальні активи у графі 8 вказують знос, нарахований у розмірі 50 % на такі об’єкти, які були введені в експлуатацію протягом звітного 2014 року. На решту необоротних активів, переданих в експлуатацію в попередні звітні року, знос у 2014 році не нараховують та у Відомості не відображають

9

«Нарахований знос на кінець року»

Підсумовують дані граф 7 і 8. Результат цієї графи повинен відповідати сальдо рахунку 13 на кінець року

При заповненні даних про інші необоротні матеріальні активи у графі 9 наводять суму зносу на такі активи, що перебували в експлуатації на початок 2014 року та які значаться в обліку на кінець 2014 року, і суму зносу, нарахованого у розмірі 50 % на об’єкти, які були введені в експлуатацію протягом звітного 2014 року

 

При заповненні Відомості зверніть увагу на такі моменти:

1. У ній наводять інформацію про всі об’єкти необоротних активів, що перебувають на балансі бюджетної установи, у тому числі й ті, на які нарахований знос у розмірі 100 %. Основні засоби, які вибули з установи протягом року, у Відомості не показують.

2. Відомість доцільно складати в розрізі субрахунків бухгалтерського обліку. Завдяки такому підходу з’являється можливість провести додаткову перевірку даних інших регістрів обліку (оборотних відомостей за відповідними субрахунками, книги «Журнал-Головна»).

3. Підсумкова сума за графою 5 «Первісна (балансова) вартість» має відповідати сальдо рахунків 10, 11, 12 у книзі «Журнал-Головна» на кінець року. Нарахована сума зносу за всіма суб­рахунками на початок періоду (графа 7) повинна відповідати сальдо рахунку 13.

3. Для основних засобів, що перебували в експлуатації не повний рік, визначають місячну норму зносу та норму зносу за період експлуатації.

Наведемо приклад заповнення Відомості на с. 24.

 

img 5 

 

На загальну суму нарахованого зносу складають меморіальний ордер типової форми № 274 (бюджет), дані якого заносять до книги «Журнал-Головна».

У формі фінансової звітності № 1 «Баланс» суми нарахованого зносу відображаються в рядках 111, 121, 131.

Нарахування сум зносу в останній робочий день грудня відображають за дебетом субрахунку 401 «Фонд в необоротних активах за їх видами» і залежно від виду необоротних активів за кредитом субрахунків:

— 131 «Знос основних засобів»;

— 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»;

— 133 «Знос нематеріальних активів».

Суми нарахованого зносу обов’язково відображають в інвентарних картках обліку необоротних активів типових форм № О3-6 (бюджет) і № О3-8 (бюджет).

 

Як нараховувати знос на нематеріальні активи

Порядок нарахування зносу на об’єкти нематеріальних активів, тобто активів, які не мають фізичної та/або матеріальної форми, незалежно від вартості і використовуються установою у процесі виконання своїх основних функцій більше одного року (що обліковуються на рахунку 12 «Нематеріальні активи»), має свої особливості.

Норми нарахування зносу та строки корисного використання таких активів визначають виходячи зі строку дії патенту, свідоцтва та інших обмежень строків використання об’єктів інтелектуальної власності відповідно до законодавства України. У тому разі якщо строк корисного використання нематеріальних активів не визначений, то знос на них нараховувати не потрібно.

Таким чином, для того щоб правильно визначити суму зносу на об’єкт нематеріальних активів, потрібно вивчити свідоцтво про реєстрацію авторського права. Знос слід нараховувати виходячи зі строку корисного використання такого об’єкта, який зазначений у свідоцтві про реєстрацію авторського права. Наприклад, якщо строк дії свідоцтва — 5 років, то річна норма зносу на такий об’єкт становить 20 %. І лише в тому разі, якщо у свідоцтві не зазначений строк корисного використання, установа не повин­на нараховувати знос на такі об’єкти.

 

Помилки минулих років: як виправити суму зносу

Зустрічаються ситуації, коли в поточному році бухгалтер виявляє помилки, які впливають на величину первісної (переоціненої) вартості необоротних активів. Як результат — виявляється, що сума зносу за попередній рік була нарахована неправильно. Чи завжди це вважається помилкою та як її виправити? Детальніше про це читайте далі.

 

Приклад 7

У 2013 році підрядна організація виконала роботи з реконструкції приміщення дитячого садка. Однак помилково вартість таких робіт не була віднесена на збільшення первісної вартості такого приміщення. Тому знос за 2013 рік був нарахований на стару первісну вартість будівлі. У 2014 році така помилка була виявлена та виправлена в бухгалтерському обліку (вартість будівлі була збільшена на вартість робіт з реконструкції). Проте сума зносу за 2013 рік так і не була відкоригована. Як правильно діяти в такій ситуації? Чи потрібно у 2014 році виправляти суму зносу, неправильно нараховану у 2013 році?

 

Основні вимоги щодо виправлення помилок передбачені Інструкцією про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядок їх складання, затвердженою наказом Держказначейства від 27.07.2000 р. № 68, і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.

У цій ситуації необхідно виправити неправильно нараховану суму зносу за 2013 рік методом сторно. Для виправлення такої помилки бухгалтер складає бухгалтерську довідку. У ній наводить зміст помилки (суму та кореспонденцію субрахунків) червоним чорнилом або в дужках, а правильний запис (суму та кореспонденцію субрахунків) вказують чорнилом темного кольору. Також ці дані показують в обліковому регістрі в тому місяці, в якому виправлена помилка. У нашому випадку бухгалтер складає меморіальний ордер типової форми № 274 (бюджет).

Таким чином, неправильно нарахована сума зносу ліквідується та відображаються правильна сума та кореспонденція субрахунків. Детальніше про виправлення помилок у бухгалтерському обліку ви можете довідатися з матеріалу нашого фахівця «Виправляємо бухгалтерські помилки правильно» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 37).

Крім того, про таку ситуацію та механізм її виправлення бухгалтеру потрібно детально описати в пояснювальній записці до річного звіту за 2014 рік.

 

Приклад 8

Бухгалтер працює декілька місяців в установі. Під час проведення річної інвентаризації було виявлено, що на балансі значаться об’єкти основних засобів, які були придбані у 2007 році, однак на них знос не нараховувався. Як діяти в цьому випадку? Чи потрібно донараховувати знос на такі об’єкти необоротних активів?

 

Порядок виправлення такої помилки є аналогічним до попереднього. Для цього складають бухгалтерську довідку та коригують допущену помилку.

Однак у цій ситуації головне питання — як правильно нарахувати суму зносу на об’єкти необоротних активів, придбані у 2007 році. Для цього бухгалтеру потрібно керуватися правилами нарахування зносу, установленими нормативно-правовими актами, що діяли у період з 2007 року. Нагадаємо, які документи діяли в цей період (див. с. 26).

 

Період

Нормативно-правовий акт

Порядок нарахування зносу

До 2005 року

Пп. 86 — 101 Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 17.07.2000 р. № 64

Для цілей нарахування зносу об’єкти необоротних активів було поділено на 3 групи. При цьому норми нарахування зносу залежали від того, до якої групи належить той чи інший необоротний актив (для групи 5 %; для групи 25 %; для групи 15 %)

З 2005 до 2008 року

Листи Держказначейства (від 20.12.2005 р. № 07-04/2362-11163, від 19.12.2006 р. № 3.4-06/2742-12697, від 28.11.2007 р. № 3.4-04/2457-16039 і від 24.12.2008 р. № 15.04/2903-22023)

З 2009 року

Розділ 7 Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 17.07.2000 р. № 64, з урахуванням змін і доповнень

Для цілей нарахування зносу об’єкти необоротних активів було поділено на 7 груп. Причому в межах кожної групи виділені підгрупи, до кожної з яких застосовуються норми нарахування зносу: 2, 4, 5, 7, 10, 15, 20 %.
Для необоротних активів (у розрізі кожної підгрупи) установлені строки корисного використання. Ця інформація наведена в додатку до зазначеної Інструкції

З 06.08.2013 р.

Розділ VIII Положення № 611

Суму зносу об’єктів необоротних активів визначають за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації у звітному році згідно з установленими нормами зносу. Строки корисного використання об’єктів необоротних активів і норми зносу до первісної вартості з розрахунку на рік наведені в додатку до Положення № 611

 

Вважаємо, що за допомогою нашої таблиці ви зможете без проблем визначити суму зносу на об’єкти основних засобів за період 2007 — 2014 років.

 

Приклад 9

Під час проведення річної інвентаризації були виявлені необліковані об’єкти основ­них засобів (надлишки). Оскільки такі об’єкти перебували в експлуатації, то комісія оцінила їх справедливу вартість з урахуванням технічного стану. Результати оцінки оформлено Актом оцінки від 28.11.2014 р. Виявлені в надлишку матеріальні цінності оприбутковані на баланс установи: монітор вартістю 1700 грн., шафа для одягу вартістю 3600 грн. За який період потрібно нарахувати знос на такі об’єкти?

 

На відміну від попередніх ситуацій, у цьому випадку жодних перерахунків сум нарахованого зносу за попередні періоди виконувати не потрібно.

Пов’язано це з тим, що суму зносу об’єктів основ­них засобів бюджетні установи визначають за пов­ну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації у звітному році згідно з установленими нормами зносу. Виходячи із цього знос слід розраховувати так:

— місяць, в якому такі надлишки були оприбутковані, тобто зараховані на баланс, є першим місяцем експлуатації об’єкта. Наприклад, якщо шафа для одягу була оприбуткована на субрахунок 106 «Інструменти, прилади та інвентар» у грудні 2014 року, то знос нараховують за 1 місяць експлуатації виходячи з норми 10 % (тобто 3600 грн. х 10 % : 100 % : 12 міс. х 1 міс. = 30 грн.);

— у місяці, в якому монітор був оприбуткований на субрахунок 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» і переданий в експлуатацію, нараховують знос у розмірі 50 % його первісної вартості (тобто 1700 грн. х 50 % = 850 грн.). Решта 50 % зносу (850 грн.) буде нарахована в тому місяці, коли такий монітор буде списаний з балансу установи.

На завершення побажаємо всім бухгалтерам бюджетних установ без будь-яких перешкод впоратися з такою копіткою справою, як нарахування зносу на необоротні активи, і підготуватися до наступного відповідального для бухгалтера етапу — завершення бюджетного року.

 

Нормативні документи

План рахунків — План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611.

Положення № 611 — Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затверджене наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611.

Інструкція № 125/70 — Інструкція зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, затверджена наказом Головного управління Держказначейства і Держкомстату від 02.12.97 р. № 125/70.

Теги знос
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі