(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/8
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Грудень , 2014/№ 47

Державна казначейська служба відповідає на актуальні запитання: огляд листів

Пропонуємо вашій увазі чергову добірку листів Державної казначейської служби України. У цьому матеріалі представлені роз’яснення щодо порядку застосування КЕКВ, можливості відкриття рахунків бюджетним установам в установах банків, затвердження кошторису та внесення змін до нього, а також вимоги до осіб, які претендують на посаду головного бухгалтера бюджетної установи, та осіб, що претендують на посаду головного бухгалтера сільської (селищної) ради.

Нормативні документи

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Закон № 1556 — Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII.

Порядок № 228 — Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.

Порядок № 758 — Порядок відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 22.06.2012 р. № 758.

Типове положення № 59 — Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затверджене постановою КМУ від 26.01.2011 р. № 59.

Типове положення № 887 — Типове положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, затверджене постановою КМУ від 26.09.2012 р. № 887.

Інструкція № 57 — Інструкція про складання і виконання розпису Державного бюджету України, затверджена наказом Мінфіну від 28.01.2002 р. № 57.

Інструкція № 333 — Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

Положення № 611 — Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затверджене наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611.

 

№ з/п

Відповідь Держказначейської служби

Коментар редакції

1

2

3

1

Який порядок затвердження кошторисів та довідок про зміни до кошторису підрозділами обласних адміністрацій?

Лист від 17.10.2014 р. № 17-10/961-23144

У цьому листі Казначейська служба роз’яснює особливості затвердження та унесення змін до кошторису структурними підрозділами облдержадміністрацій та райдержадміністрацій.

Нагадаємо, що основні вимоги до порядку затвердження кошторисів бюджетних установ визначено Порядком № 228, а форму кошторису та довідок про зміни до кошторису — Інструкцією № 57.

Засади діяльності структурних підрозділів місцевих адміністрацій визначено у Типовому положенні № 887.

Вид структурного підрозділу (департамент, управління, відділ, сектор, інший структурний підрозділ, передбачений законом) та його статус як юридичної особи публічного права визначає голова місцевої держадміністрації (п. 4 Типового положення № 887).

Структурний підрозділ очолює керівник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою місцевої держадміністрації згідно із законодавством про державну службу за погодженням з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади в установленому законодавством порядку.

Як визначено у п.п. 12 п. 10 Типового положення № 887, керівник структурного підрозділу подає на затвердження голови місцевої держадміністрації проекти кошторису та штатного розпису структурного підрозділу в межах визначеної граничної чисельності та фонду оплати праці його працівників.

Таким чином, кошториси структурних підрозділів при облдержадміністраціях та райдержадміністраціях затверджують голови цих адміністрацій.

Разом з тим слід звернути увагу на особливість затвердження кошторису таких підрозділів, що визначено у п.п. 4 п. 33 Порядку № 228 та про які зазначено у листі Казначейської служби.

Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду і штатні розписи управлінь, відділів, інших підрозділів облдержадміністрацій та райдержадміністрацій затверджуються облдержадміністраціями та райдержадміністраціями після погодження з фінансовими управліннями.

Отже, перед затвердженням кошторисів головою відповідної державної адміністрації їх повинно погодити фінуправління.

Більш детально з цього питання радимо почитати консультацію «Хто має затверджувати кошториси відділів освіти» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 10).

Також такий порядок діє у разі унесення змін до кошторису. Такі зміни оформлюють довідкою про зміни до кошторису, форма якої наведена у додатку 11 до Інструкції № 57

Відповідно до п. 32 Порядку № 228, кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячні плани використання бюджетних коштів і штатні розписи затверджуються керівником відповідної вищестоящої установи, за винятком кошторисів, зазначених у п. 33 цього Порядку (якщо законодавством не встановлено інший порядок затвердження).

У свою чергу п.п. 4 п. 33 Порядку № 228 передбачено, що кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду і штатні розписи окремих установ, зокрема, управлінь, відділів, інших підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських, районних держадміністрацій затверджуються, відповідно, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями після погодження з головними обласними і головним Київським міським та Севастопольським міським фінансовими управліннями.

У разі внесення змін до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету, плану спеціального фонду складаються відповідні довідки, які затверджуються і виконуються у тому ж порядку, що і кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду (абз. 12 п. 47 Порядку № 228)

2

За якими КЕКВ бюджетні установи оплачують комунальні послуги?

Лист від 29.10.2014 р. № 17-05/983-23917

В ході експлуатації державного чи комунального нерухомого майна, яке перебуває на балансі, установи споживають комунальні послуги: централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення.

Оплату таких видатків установи здійснюють за КЕКВ 2270 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв».

Також за цим КЕКВ установи оплачують видатки за спожиті енергоносії (природний газ, електроенергію та інші види енергоносіїв).

Оплату таких послуг установи здійснюють на підставі договорів, укладених із постачальниками комунальних послуг.

Поряд з цим одним з видів комунальних послуг є послуги з вивезення побутових відходів.

Для оплати таких послуг бюджетні установи укладають договори з виконавцями таких послуг.

Але при здійсненні таких видатків зверніть увагу: оплату за ці послуги необхідно здійснювати за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

Крім того, КЕКВ 2240 застосовують при оплаті послуг з утилізації різних відходів, а не тільки побутових: наприклад, металобрухту, макулатури, шкідливих речовин, небезпечних відходів та іншого.

Детальніше про оплату таких видатків та здійснення відповідних операцій ми розповідали в консультаціях:

— «Списання обладнання: прибуткуємо та здаємо металобрухт» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 24);

— «Що робити з відпрацьованими люмінесцентними лампами» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 46);

— «Як оформити списання бібліотечних фондів» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 12)

Розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв’язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом енергоносіїв у межах установлених відповідним головним розпорядником бюджетних коштів обґрунтованих лімітів споживання. Така вимога передбачена ч. 3 ст. 51 БКУ.

Платежі з оплати бюджетними установами (організаціями) комунальних послуг та енергоносіїв, включаючи оплату енергоносіїв для виробничих та громадських потреб, виділені в окрему групу, а саме: КЕКВ 2270 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв».

Також Інструкцією № 333 передбачено, що оплата послуг із вивезення відходів і їх утилізації та знешкодження, у тому числі біовідходів, твердих побутових відходів, відходів із вмістом дорогоцінних металів або шкідливих речовин тощо здійснюється за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» (п. 14 п.п. 2.2.4)

3

Яким чином здійснюють оплату послуг для побудови, створення і впровадження систем відеоспостереження, охоронної сигналізації та перепускних систем? Які КЕКВ застосовувати? Як такі операції відобразити в бухгалтерському обліку?

Лист від 29.10.2014 р. № 17-08/984-23918

Оснащення приміщення або будівлі системою відеоспостереження, охоронної сигналізації та перепускних систем — заходи, необхідні для багатьох установ та організацій. Такі роботи виконують спеціалізовані підрядні організації, тобто процес установлення сигналізації доволі трудомісткий та потребує спеціальних знань та кваліфікованих фахівців. Підставою для здійснення таких робіт та відповідно їх оплати є укладений договір.

Зокрема, у договорі сторони повинні передбачити повний перелік послуг, які виконує підрядна організація. Також необхідно зазначити складові частини таких послуг (наприклад, чи включено до них вартість витратних матеріалів). Все це необхідно визначити в договорі, оскільки саме від цього буде залежати порядок відображення таких операцій в бухгалтерському обліку та застосування КЕКВ.

Так, оплату послуг з побудови, створення і впровадження локальних мереж, систем відеоспостереження, охоронної сигналізації та перепускних систем, систем пожежогасіння, гарантованого енергоживлення або електропостачання, систем кондиціювання робочих або технологічних приміщень, систем технічного захисту інформації (з урахуванням видатків на їх атестацію) установи здійснюють за КЕКВ 2240.

Якщо договором передбачено, що невід’ємною частиною послуг є встановлення пасивного обладнання, тобто обладнання, яке не може існувати самостійно (монтажна шафа, монтажні короба, кабелеводи, кабелі, з’єднувачі, розетки, кріплення, комутаційні панелі тощо) та яке неможливо перенести в інше місце, то для оплати застосовують також КЕКВ 2240.

Тому зверніть увагу: вартість таких матеріалів не обліковують у складі основних засобів.

А отже, вартість витратних матеріалів обліковують у складі послуг з побудови, створення і впровадження локальних мереж, систем відеоспостереження, охоронної сигналізації та перепускних систем, систем пожежогасіння загальною сумою та списують на фактичні видатки установи на підставі підтверджуючих документів.

Крім того, при здійсненні зазначених заходів установи придбавають активне обладнання, тобто обладнання, яке може існувати самостійно. За необхідності його можна від’єднати, перенести в інше місце, в інше приміщення. Переважно це різноманітна комп’ютерна техніка та її комплектуючі, вартість якої перевищує 2500 грн. та строк використання більше одного року. Якщо обладнання відповідає цим критеріям, його обліковують як об’єкт основних засобів. Облік такого обладнання ведуть на субрахунку 104 «Машини та обладнання».

Детальніше про те, як бюджетним установам обліковувати витрати, пов’язані з установленням охоронної та пожежної сигналізації, її технічним обслуговуванням, а також відображати такі операції в бухгалтерському обліку, ми розповідали в таких матеріалах:

— «Установлення охоронної сигналізації» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 22);

— «Як списати витрати на виготовлення проектно-кошторисної документації» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 21)

Відповідно до Інструкції № 333 за КЕКВ 2200 «Використання товарів і послуг» здійснюють оплату поточних видатків, оплату послуг, придбання матеріалів і предметів, які не беруться на облік як основні засоби.

Так, оплату послуг з побудови, створення і впровадження локальних мереж, систем відеоспостереження, охоронної сигналізації та перепускних систем, систем пожежогасіння, гарантованого енергоживлення або електропостачання, систем кондиціювання робочих або технологічних приміщень, систем технічного захисту інформації (з урахуванням видатків на їх атестацію), у тому числі оплату пасивного обладнання — монтажних шаф, монтажних коробів, кабелеводів, кабелів, з’єднувачів, розеток, кріплень, комутаційних панелей тощо, якщо зазначене обладнання є невід’ємною частиною послуг, здійснюють за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» (п. 13 п.п. 2.2.4).

За категорією 3100 «Придбання основного капіталу» передбачають видатки на придбання або створення власними силами активів, віднесених згідно із законодавством до основних засобів та окремих інших необоротних матеріальних активів.

Так, придбання оргтехніки, комп’ютерної техніки (у тому числі придбання програмного забезпечення, яке передбачене разом з придбанням комп’ютерної техніки); придбання активного мережевого та телекомунікаційного обладнання здійснюють за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» (пп. 9, 10 п.п. 3.1.1).

Також Казначейська служба нагадала, що до основних засобів належать матеріальні активи, які утримуються установою для використання їх у виробництві/діяльності або при постачанні товарів, виконанні робіт і наданні послуг для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб установи або здавання в оренду іншим особам і використовуються, за очікуванням, більше одного року.

Як зазначено в п. 2.1 розд. II Положення № 611, установи зараховують до малоцінних необоротних матеріальних активів предмети вартістю (без ПДВ), що не перевищує 2500 грн., та строк використання яких перевищує один рік, та сценічно-постановочні засоби вартістю, що не перевищує 5000 грн. за одиницю (декорації, меблі і реквізити, бутафорії, театральні та національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки тощо).

Комп’ютерна техніка і її комплектуючі — комп’ютери, монітори, периферійне і мережеве обладнання комп’ютера, що

за вартістю за одиницю чи комплект відносяться до основних засобів, обліковуються на субрахунку 104 «Машини та обладнання»

4

Бюджетна установа має право на надання комунальних та експлуатаційних послуг. Чи може бюджетна установа плату за ці послуги зараховувати на поточний рахунок в установах банку із спеціальним режимом використання для постачальників тепла?

Лист від 10.11.2014 р. № 17-05/1007

Тим установам, які надають різні платні послуги, перш за все слід пам’ятати: можливість надання тієї чи іншої платної послуги повинна бути передбачена переліком платних послуг, затверджених в установленому законодавством порядку.

Доходи, отримані бюджетними установами від надання платних послуг, є власними надходженнями таких установ та зараховуються до спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ, що включаються до складу спеціального фонду бюджету, розподіляються на групи та підгрупи згідно в вимогами п. 4 ст. 13 БКУ.

Для обліку власних надходжень бюджетні установи відкривають спеціальні реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Вимоги до відкриття таких рахунків визначені у Порядку № 758.

У цьому листі Казначейська служба також нагадала про можливість відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів (включаючи власні надходження бюджетних установ). Саме така можливість передбачена ч. 9 ст. 13 БКУ.

Як зазначено у листі, бюджетним установам заборонено відкривати позабюджетні рахунки для розміщення бюджетних коштів (включаючи власні надходження бюджетних установ). Такі рахунки дозволено відкривати лише в обмежених випадках.

Наприклад, таке право мають вищі та професійно-технічні навчальні заклади. До речі, про можливість та доцільність відкриття вищими навчальними закладами депозитних рахунків в установах банків ми розповідали в консультації «ВНЗ розміщує власні надходження на депозитному рахунку: чи обкладати їх податком на прибуток» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 38).

З огляду на це, Казначейська служба зазначила, що БКУ не передбачена можливість відкриття бюджетними установами поточних рахунків в установах банків.

До відома зазначимо, що поточні рахунки із спеціальним режимом використання призначені для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ. Такі рахунки відкривають газопостачальні підприємства та їх структурні підрозділи в установах уповноваженого банку та підприємства, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам. Особливості застосування таких рахунків визначено у постанові КМУ «Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ» від 26.03.2008 р. № 247.

Тому цілком зрозуміло, що бюджетні установи, які мають право надавати платні комунальні та експлуатаційні послуги, не мають права відкривати такі поточні рахунки в установах банку

Кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності відносяться до власних надходжень бюджетних установ. Власні надходження бюджетні установи отримують додатково до коштів загального фонду бюджету і включають до спеціального фонду бюджету (ст. 13 БКУ).

Власні надходження бюджетних установ за рахунок надходжень від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з законодавством, використовуються з урахуванням вимог ст. 13 БКУ.

Якщо розпорядник бюджетних коштів має право на надання комунальних та експлуатаційних послуг, то плата за ці послуги повинна зараховуватись як власні надходження — плата за послуги, що надаються бюджетною установою, на рахунки, які призначені для зарахування до спеціального фонду державного бюджету власних надходжень розпорядників бюджетних коштів (друга підгрупа першої групи — надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності).

Відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів (включаючи власні надходження бюджетних установ) органами державної влади, органами влади АР Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами забороняється. Виключення з цього правила встановлено:

— для випадків, передбачених ч. 8 ст. 16 БКУ;

— розміщення закордонними дипломатичними установами України бюджетних коштів на поточних рахунках іноземних банків у порядку, встановленому КМУ;

— розміщення вищими і професійно-технічними навчальними закладами на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 БКУ в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, бюджетним установам відкривають рахунки у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи зазначене, відкриття бюджетними установами поточних рахунків в установах банків не передбачено БКУ

5

1. Які вимоги встановлено до осіб, котрі претендують на посаду головного бухгалтера бюджетної установи?

2. Чи потрібно погоджувати з органом Казначейства призначення на посаду головного бухгалтера бюджетної установи, якій не підпорядковані інші бюджетні установи, а також на посаду спеціаліста, на якого покладається виконання обов’язків бухгалтерської служби бюджетної установи, в якій не утворюється бухгалтерська служба, претендента з числа військовослужбовців?

Лист від 11.11.2014 р. № 17-10/1009-24827

1. Цього року було оновлено вимоги до осіб, які претендують на посаду головного бухгалтера бюджетної установи, а також до осіб, що претендують на посаду головного бухгалтера сільської (селищної) ради.

Спрощення вимог до кандидата на посаду головного бухгалтера бюджетної установи, про які згадує Казначейська служба у листі, були унесені постановою КМУ від 05.09.2014 р. № 436 до Типового положення № 59. З цими змінами та детальним коментарем до них можна ознайомитися в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 36.

Перш за все зміни, унесені до Типового положення № 59, пов’язані з оновленими вимогами Закону № 1556, який набрав чинності 06.09.2014 р. Зокрема, цим Законом визначено нові рівні вищої освіти.

Але найголовніші зміни стосуються спрощення вимог до кандидатів на посади головного бухгалтера та спеціаліста, на якого покладається виконання обов’язків бухгалтерської служби бюджетної установи.

Зокрема, у п. 11 Типового положення № 59 установлено спеціальні вимоги до:

— особи, що претендує на посаду головного бухгалтера апарату сільської, селищної ради, її виконавчого органу, а також бюджетної установи, що утримується за рахунок коштів місцевих бюджетів та якій не підпорядковані інші бюджетні установи;

— особи, що претендує на посаду спеціаліста, на якого покладається виконання обов’язків бухгалтерської служби апарату сільської, селищної ради, її виконавчого органу, а також бюджетної установи, що утримується за рахунок коштів місцевих бюджетів та якій не підпорядковані інші бюджетні установи, якщо в них не утворюється бухгалтерська служба.

Нагадаємо, що такі зміни набрали чинності 17.09.2014 р. Це означає, що саме з цієї дати діють нові вимоги до кандидатів на посади головного бухгалтера та спеціаліста, на якого покладається виконання обов’язків бухгалтерської служби бюджетної установи. Сподіваємось, що тепер пошук необхідних кадрів у сільській місцевості став значно простіше

1. З метою створення належних умов для організації бухгалтерського обліку у бюджетних установах вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня головного бухгалтера (особи, що претендує на посаду головного бухгалтера) розмежовано за рівнями бюджетних установ, а саме — бюджетні установи, яким підпорядковані інші бюджетні установи, бюджетні установи, яким не підпорядковані інші бюджетні установи, та бюджетні установи, в яких не утворюється бухгалтерська служба.

Для вирішення проблеми добору керівників бухгалтерської служби у сільських, селищних радах, а також у бюджетних установах, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, яким не підпорядковані інші бюджетні установи, або не утворюється бухгалтерська служба, постановою КМУ від 05.09.2014 р. № 436 внесено зміни до Типового положення № 59, в частині спрощення вимог до претендентів на заміщення зазначених посад.

Зокрема, претенденти на заміщення посад головних бухгалтерів бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів обласних, районних, міських бюджетів та бюджетів районів у містах, повинні мати:

— вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста * або не нижче другого рівня вищої освіти за відповідним освітнім ступенем магістра**, стаж роботи за фахом не менш як 5 років, досвід роботи на керівних посадах не менше як 3 роки — якщо особа претендує на посаду головного бухгалтера бюджетної установи, якій підпорядковані інші бюджетні установи (п.п. 1 п. 11 Типового положення № 59);

— вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста* або не нижче другого рівня вищої освіти за відповідним освітнім ступенем магістра** та стаж роботи за фахом не менш як 2 роки — якщо особа претендує на посаду головного бухгалтера бюджетної установи, якій не підпорядковані інші бюджетні установи (п.п. 31 п. 11 Типового положення № 59);

— вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, бакалавра, молодшого спеціаліста* або відповідного рівня вищої освіти за освітнім ступенем магістра, бакалавра, молодшого бакалавра** та стаж роботи за фахом не менш як 1 рік — якщо особа претендує на посаду спеціаліста, на якого покладається виконання обов’язків бухгалтерської служби бюджетної установи, якій не підпорядковані інші бюджетні установи, якщо у них не утворюється бухгалтерська служба (п.п. 32 п. 11 Типового положення № 59).

2. Відповідаючи на це запитання, Казначейська служба нагадала:

головний бухгалтер призначається на посаду та звільняється з посади відповідно до законодавства про працю з урахуванням вимог до професійно-кваліфікаційного рівня, встановлених п. 11 Типового положення № 59, керівником бюджетної установи за погодженням, зокрема, з органом Казначейства за місцем обслуговування бюджетної установи після погодження з керівником та головним бухгалтером бюджетної установи, якій підпорядкована бюджетна установа, у разі, коли така установа є розпорядником нижчого рівня коштів державного або місцевого бюджету.

Також у листі зазначено, що призначення осіб з числа військовослужбовців на посаду головного бухгалтера бюджетної установи, якій не підпорядковані інші бюджетні установи, а також на посаду спеціаліста, на якого покладається виконання обов’язків бухгалтерської служби бюджетної установи, в якій не утворюється бухгалтерська служба, здійснюється з урахуванням відповідних положень про проходження військової служби громадянами України, затверджених Президентом України. Про це зазначено в п. 111 Типового положення № 59.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулювання питань, пов’язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов’язку в запасі, визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008.

Погодження призначення на посаду та звільнення з посади головного бухгалтера керівником бюджетної установи здійснюється в порядку, встановленому Мінфіном (абз. 6 п. 9 Типового положення № 59), який затверджено наказом Мінфіну від 21.02.2011 р. № 214

Як зазначено у листі, при призначенні

на посаду головного бухгалтера бюджетної установи, якій не підпорядковані інші бюджетні установи, а також на посаду спеціаліста, на якого покладається виконання обов’язків бухгалтерської служби бюджетної установи, в якій не утворюється бухгалтерська служба, претендента з числа військовослужбовців необхідно керуватися вимогами, визначеними п. 11 Типового положення № 59.

Це означає, що при призначенні претендента з числа військовослужбовців на таку посаду, він повинен відповідати загальновстановленим вимогам. А саме, повинен мати відповідну освіту та стаж роботи:

— якщо особа претендує на посаду головного бухгалтера бюджетної установи, якій не підпорядковані інші бюджетні установи, — вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста* або не нижче другого рівня вищої освіти за відповідним освітнім ступенем магістра** та стаж роботи за фахом не менш як 2 роки (п.п. 31 п. 11 Типового положення № 59);

— якщо особа претендує на посаду спеціаліста, на якого покладається виконання обов’язків бухгалтерської служби бюджетної установи, якій не підпорядковані інші бюджетні установи, якщо у них не утворюється бухгалтерська служба, — вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, бакалавра, молодшого спеціаліста* або відповідного рівня вищої освіти за освітнім ступенем магістра, бакалавра, молодшого бакалавра ** та стаж роботи за фахом не менш як 1 рік (п.п. 32 п. 11 Типового положення № 59)

* Для кандидатів, які здобули вищу освіту до набрання чинності Законом № 1556.

** Для кандидатів, які здобули вищу освіту після набрання чинності Законом № 1556.

 

КЕКВ, рахунки додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті