Ні, такі кошти є лише штучною економією, і вам доведеться їх повернути у бюджет. Пояснимо.
Спочатку зазначимо, що згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
У свою чергу, повноваження та гарантії депутатів прописані у Законі України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 р. № 93-IV (далі — Закон № 93).
Так, у ч. 2 ст. 33 цього Закону зазначено, що депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності — інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
Ця норма стосується тих осіб, які повторно не обрані на виборну посаду і які до призначення на виборну посаду були працевлаштовані.
Якщо ж до обрання на виборну посаду особа не була працевлаштована, то гарантії, визначені ч. 2 ст. 33 Закону № 93, на таку особу не поширюються.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. Це також прописано у ч. 2 ст. 33 Закону № 93.
Більш детально про це йшла мова у консультації «Сільського голову не обрали на новий строк: чи виплачувати середню зарплату протягом 6 місяців»*, тому на нюансах призначення та надання права на ці виплати колишньому сільському голові зупинятися не будемо, а одразу перейдемо до запитання.
* Див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 41, с. 16. — Прим. ред.
Як вже було зазначено вище, виплата середнього заробітку колишньому голові має проводитися за рахунок коштів місцевих бюджетів. Такі видатки плануються на рік, в якому мають бути проведені вибори, на випадок, якщо голову не оберуть на другий термін. Тобто їх планування в такому році є цілком законним і проводиться за КТКВКБ 010116 «Органи місцевого самоврядування» та КЕКВ 2111 «Заробітна плата».
Питання використання цих коштів виникає у випадку, якщо голову таки обрали на другий термін і необхідність в цих коштах втрачається.
І тут саме час звернутися до п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228. У ньому зазначено, що під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ, обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованостей та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.
Якщо ж об’єктивної потреби в цих коштах надалі немає, то вони логічно підлягають скороченню.
Не слід думати, що ці кошти залишаться та створять економію фонду оплати праці. Така економія буде штучною та все одно буде скорочена під час проведення ревізії фахівцями Держфінінспекції.
Звернемо увагу на те, що у цьому випадку не застосовується норма щодо заборони скорочення видатків за захищеними статтями, адже на момент їх скорочення ці кошти є такими, потреби в яких уже немає.
