Дійсно, на законодавчому рівні за сільськими екс-головами закріплені певні «преференції». Нині до них особливо пильна увага — адже вже відомі результати місцевих виборів і не всі сільські голови залишилися «за кермом». На які гарантії може розраховувати колишній сільський голова та в яких випадках їх реалізація є реальністю? Це ми і з’ясуємо.
Звернемося до правової бази. Так, у ч. 5 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР зазначено: «На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом». Звідси шлях веде до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 р. № 93-IV (далі — Закон № 93), а саме до ч. 2 ст. 33 цього Закону.
Кого стосується ця норма? Осіб, які повторно не обрані на виборну посаду (у нашому випадку — сільського голови, про нього й говоритимемо) та які до призначення на виборну посаду були працевлаштовані.
Інакше кажучи, ітиметься про осіб, які пройшли шлях у такій хронології:
працював за трудовим договором у роботодавця (деякий час до обрання на виборну посаду)* → звільнений з цього місця роботи за п. 5 ст. 36 КЗпП (перехід на виборну посаду), про що має відповідний запис у трудовій книжці → обраний сільським головою → виконував повноваження сільського голови (один строк або декілька строків поспіль) → не обраний сільським головою ще раз.
* Якщо до обрання на виборну посаду особа не була працевлаштована, то гарантії ч. 2 ст. 33 Закону № 93 на неї не поширюються. Про це зазначено в листі Мінсоцполітики від 16.05.2014 р. № 746/13/74-14 // «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 25, с. 18 (далі — лист № 746).
Увага! Трудовий договір має бути припинений саме на підставі, передбаченій п. 5 ст. 36 КЗпП. Якщо звільнення буде оформлено за іншою підставою (наприклад, згідно з п. 1 ст. 36 або ст. 38 КЗпП), то особа не може претендувати на гарантії, передбачені ч. 2 ст. 33 Закону № 93.
Back to місце праці до виборної посади
Сільський голова після припинення своїх повноважень має право повернутися на попередню роботу/посаду (абз. 1 ч. 2 ст. 33 Закону № 93, ст. 118 КЗпП). Тобто він повертається на місце роботи, де працював до обрання на виборну посаду (до роботодавця в точці відліку на нашій схемі).
Однак на практиці особа може виконувати повноваження сільського голови досить тривалий час. Не виключено, що коли він звернеться до роботодавця, в якого був працевлаштований до обрання на виборну посаду, його колишня посада вже може і не існувати.
Законодавством передбачений і такий поворот подій. У цьому випадку роботодавець, до якого звернувся колишній сільський голова, зобов’язаний запропонувати йому іншу рівноцінну роботу (посаду)** у цій або, за згодою працівника, в іншій установі (в організації, на підприємстві).
Роботодавець нічого запропонувати не може, а можливо, його і зовсім вже не існує? Не втрачайте надію — у правовій базі є ще один «туз у рукаві» (читаємо далі).
** Під рівноцінною роботою (посадою) слід розуміти роботу (посаду), не нижчу за кваліфікацією, або посаду, де особа працювала до обрання на виборну посаду.
Збереження середньої зарплати: претенденти та строки
Про таку гарантію зазначено в абз. 2 ч. 2 ст. 33 Закону № 93. Перш ніж повною мірою розкрити її розмір, зберемо воєдино всі характеристики для претендентів на її отримання (див. схему нижче).
Якщо всі умови виконуються, то за колишнім сільським головою зберігають середню зарплату, яку він отримував на виборній посаді. Таку виплату здійснюють за рахунок місцевого бюджету в період пошуку місця для працевлаштування вказаною особою, але не більше 6 місяців. По суті, на цей період (але не більше 6 місяців) сільському екс-голові надається матеріальна підтримка у вигляді виплати середнього заробітку.
Увага! Шестимісячний строк починається з наступного дня після припинення повноважень сільського голови (див. лист № 746).
Збереження середньої зарплати: пакет документів
Для того щоб реалізувати право на отримання середнього заробітку на період працевлаштування, колишній сільський голова подає до сільської ради, яку раніше очолював:
— довідку (у довільній формі) про неможливість його працевлаштування установою (організацією, підприємством), де він працював до обрання на виборну посаду, на колишній роботі (посаді) або на рівноцінній роботі (посаді). Якщо така установа (організація, підприємство) ліквідована, то тоді подається відповідний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців;
— трудову книжку. Колишній сільський голова подає її оригінал до сільської ради для ознайомлення. А до пакета документів він додає копію трудової книжки. До речі, наявність трудової книжки на руках у екс-голови свідчить про те, що він на цей момент ніде не працевлаштований. Також на підставі записів у трудовій книжці можна пересвідчитись, що йому не призначена пенсія.
Саме такий перелік документів для реалізації норми абз. 2 ч. 2 ст. 33 Закону № 93 наведений у листі № 746. Рекомендуємо від колишнього сільського голови також отримати заяву (у довільній формі) про його намір реалізувати гарантію, передбачену зазначеною нормою.
На підставі зазначених документів сільська рада видає розпорядження про виплату сільському екс-голові середнього заробітку на період пошуку місця для працевлаштування (але не більше 6 місяців). На такому розпорядженні (чи на заяві) бажано отримати підпис від колишнього сільського голови про те, що він поінформований щодо свого обов’язку повідомити раду в разі свого працевлаштування.
При цьому бухгалтеру, щоб убезпечити себе від неправомірної виплати такої середньої зарплати, ми рекомендуємо щомісяця перед нарахуванням такого заробітку просити екс-голову пред’явити оригінал трудової книжки (якщо вона на руках — особа не перебуває у трудових відносинах) або довідку від Центру зайнятості про те, що він перебуває на обліку як безробітний у цьому Центрі (отже, не працевлаштований).
Збереження середньої зарплати: припинення виплати
Виплату середньої зарплати згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 33 Закону № 93 припиняють у випадках, коли:
— колишній сільський голова працевлаштується в період гарантованого 6-місячного строку;
— у сільського екс-голови виникне право на пенсійне забезпечення;
— закінчиться 6-місячний строк для пошуку місця працевлаштування.
До цих підстав Мінсоцполітики (див. лист № 746) також додає ще одну: реєстрація колишнього сільського голови безробітним у Центрі зайнятості. Ми з таким підходом не згодні. Реєстрація безробітним не позбавляє екс-голову сільської ради права на отримання середнього заробітку протягом 6-місячного періоду. Адже саме на цей строк і відстрочена виплата йому допомоги по безробіттю (п. 2 розд. IV Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 15.06.2015 р. № 613).
Тож тут усе справедливо: колишній сільський голова реєструється безробітним, і в цей період йому шукають відповідну роботу. При цьому до фактичного працевлаштування (але не більше 6 місяців) він отримує виплати від сільської ради, але йому не виплачують допомогу по безробіттю. Благо такої думки дотримується і Державний центр зайнятості (див. лист від 03.10.2014 р. № ДЦ-04-6709/0/6-14).
Обчислюємо середній заробіток
У хитросплетіннях надання середнього заробітку, передбаченого абз. 2 ч. 2 ст. 33 Закону № 93, розібралися. Тепер поговоримо про розрахункові моменти, які цікавлять кожного бухгалтера, — адже саме йому обчислювати цей заробіток. Саме час звернутися до старого знайомого — Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Важливо! Розрахунковий період для обчислення середньої зарплати, що виплачується на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 33 Закону № 93, — 2 календарні місяці, які передують місяцю припинення повноважень за виборною посадою.
Наприклад, повноваження сільського голови закінчилися в жовтні 2015 року. У такому разі розрахунковим періодом для обчислення середньої зарплати буде серпень — вересень 2015 року.
Зауважимо стосовно ЄСВ. На момент нарахування середньої зарплати сільський голова не перебуває у трудових відносинах із сільською радою. Отже, середня зарплата, виплата якої передбачена абз. 2 ч. 2 ст. 33 Закону № 93, не є об’єктом для нарахування та утримання ЄСВ. Це підтверджує і ПФУ в роз’ясненні від 11.03.2011 р. (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 11, с. 16).
Чи обкладати таку середню зарплату ПДФО та ВЗ? Відповідь фахівця ДФСУ читайте нижче.
