Теми статей
Обрати теми

Змінився газопостачальник: чи потрібно укладати новий договір

Дуброва Ярослава, головний спеціаліст відділу операційного аудиту Управління операційного аналізу Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
Замовник (бюджетна організація) на початку 2015 року уклала договір на постачання природного газу за результатами процедури закупівлі з відповідним підприємством (організаційно-правова форма — публічне акціонерне товариство (ПАТ)). У травні цього року замовник отримав від постачальника листа, в якому повідомляється про те, що зазначений договір про закупівлю буде розірвано з 01.07.2015 р. у зв’язку з тим, що постачальник як газорозподільне підприємство не матиме права здійснювати господарську діяльність з постачання природного газу за регульованим тарифом. При цьому внаслідок відокремлення функцій з постачання та розподілу природного газу з 01.07.2015 р. постачання природного газу для задоволення потреб бюджетних установ буде здійснювати новостворене газопостачальне підприємство (організаційно-правова форма — товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ)).
Водночас у листі зазначено про необхідність повторного укладення договору про постачання природного газу. Чи правомірна така вимога? Чи необхідно проводити процедуру закупівлі для укладання нового договору, якщо сума закупівлі (залишок невикористаних коштів за попереднім договором) менше 100 тис. грн?

Дійсно, у ситуації з реорганізацією контрагента за договором може опинитися будь-який замовник. Тож, щоб не помилитися у прийнятті рішення, проаналізуймо можливі варіанти виходу з такої ситуації в межах чинного законодавства.

Насамперед звернемо увагу, що договір про постачання природного газу може бути укладено як за результатами відповідних процедур закупівель, так і без проведення торгів, так званий «прямий» договір. У нашому випадку початковий договір замовником було укладено саме за результатами торгів.

Так, Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII (далі — Закон № 1197) передбачено, що договір про закупівлю — це договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197). При цьому договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) та Господарського кодексу України (далі — ГКУ) з урахуванням особливостей, визначених Законом № 1197.

Частиною 1 ст. 629 ЦКУ встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Разом з тим згідно з ч. 1 ст. 526 ЦКУ зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай висуваються.

Водночас боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор — прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦКУ).

Зауважимо, що ч. 1 ст. 528 ЦКУ передбачено, що виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов’язання не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто. При цьому із зазначеною нормою кореспондує норма ч. 1 ст. 194 ГКУ.

Таким чином, договір про закупівлю має бути виконаний сторонами договору, а саме: замовником і учасником — переможцем торгів (контрагентом за договором), якщо договір не містить положень про те, що окремі його умови будуть виконані іншою (-ими) особою (- ами).

Разом з тим слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 205 ГКУ господарське зобов’язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.

При цьому в силу норм ч. 2 ст. 205 ГКУ у разі неможливості виконання зобов’язання повністю або частково зобов’язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов’язану сторону від відповідальності за невиконання зобов’язання відповідно до вимог закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 ГКУ господарське зобов’язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб’єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов’язанням.

Зауважимо, що чинне українське законодавство у сфері держзакупівель не містить норм, які б визначали дії замовника та контрагента за укладеним договором про закупівлю щодо його виконання як у випадку ліквідації чи реорганізації контрагента, так, власне, й самого замовника. Тож звернемося до ЦКУ.

Так, процедурні питання щодо реорганізації суб’єктів господарювання визначені у гл. 7 ЦКУ (ст. 104 — 112 ЦКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

При цьому в разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Наприклад, у замовника може виникнути ситуація, коли в контрагента за договором відбулася зміна організаційно-правової форми. В силу норм ст. 108 ЦКУ зміна організаційно-правової форми юридичної особи є перетворенням. При цьому в разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи.

Таким чином, у разі зміни організаційно-правової форми юридичної особи нова юридична особа є правонаступником попередньої, до якого переходять права та обов’язки, у тому числі зобов’язання за договором, укладеним за результатами торгів.

Згідно з ч. 1 ст. 106 ЦКУ злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, — за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

З огляду на зазначене, маємо дві ситуації:

1) новостворене газопостачальне підприємство стало правонаступником попереднього підприємства;

2) новостворене газопостачальне підприємство не є правонаступником попереднього підприємства.

Залежно від того, яка ситуація існує в кожному конкретному випадку, подальші події будуть розвиватися по-різному.

Ситуація 1. У разі, якщо до новоствореного газопостачального підприємства перейшли права та обов’язки попереднього підприємства (у тому числі всі зобов’язання за договором про закупівлю), то договір, укладений за результатами торгів, не потрібно розривати. У такому випадку новостворене газопостачальне підприємство є боржником за цим договором і має виконати його в повному обсязі (якщо його термін дії не закінчився в установленому чинним законодавством порядку).

При цьому, наприклад, зміна організаційно-правової форми також не є підставою для проведення нової процедури закупівлі за тим же предметом і не потребує укладання нового договору про закупівлю, якщо його термін дії не закінчився в установленому чинним законодавством порядку.

Ситуація 2. У разі, якщо до новоствореного газопостачального підприємства не перейшли права та обов’язки попереднього підприємства, договір про закупівлю розривається.

При цьому питання щодо необхідності проведення нової процедури закупівлі вирішується залежно від суми коштів по невиконаних зобов’язаннях за розірваним договором. Якщо така сума коштів, як зазначено у запитанні, є меншою 100 тис. грн., тобто не дорівнює і не перевищує вартісні межі, встановлені у ч. 1 ст. 2 Закону № 1197, то замовник укладає новий договір на постачання природного газу з новоствореним газопостачальним підприємством без проведення процедури закупівлі.

Врахуйте: незалежно від наявності чи відсутності факту правонаступництва , у будь-якому випадку замовник буде вносити відповідні зміни до договору про закупівлю (чи то зміни реквізитів сторони у разі правонаступництва, чи то зміни щодо розірвання договору в разі відсутності правонаступництва). Нині ч. 1 ст. 10 Закону № 1197 передбачено, що замовник безоплатно подає для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу (Мінекономрозвитку) в порядку, встановленому цим Законом, інформацію про закупівлю, повідомлення про внесення змін до договору у випадках, передбачених пп. 1, 2, 4, 5 та 8 ч. 5 ст. 40 Закону № 1197, — протягом трьох робочих днів із дня внесення змін.

При цьому з аналізу наведених підстав для внесення змін до договору, бачимо, що сама по собі ситуація щодо внесення змін до назви та реквізитів однієї зі сторін договору (в ситуації з правонаступництвом) за відсутності внесення інших змін до договору не має наслідків для замовника подавати для оприлюднення такий документ як Повідомлення про внесення змін до договору.

Разом з тим Закон № 1197 передбачає подання для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу ще й звіту про виконання договору — протягом трьох робочих днів із дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.

Таким чином, у разі відсутності правонаступництва і, як наслідок, розірвання замовником договору про закупівлю він має подати для оприлюднення зазначений звіт.

Звертаємо увагу, що форми Повідомлення про внесення змін до договору і Звіту про виконання договору та Інструкція щодо їх заповнення затверджені наказом Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель» від 15.09.2014 р. № 1106.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі