Проведення робіт з ремонту школи силами батьків

Насамперед слід визначити, до якого виду ремонту належать зазначені роботи: поточного чи капітального.

Роз’яснення щодо віднесення робіт до поточного та капітального ремонтів надано в листі Держкомітету з будівництва та архітектури від 30.04.2003 р. № 7/7-401, на яке також посилалась Держказначейська служба в листах від 10.06.2010 р. № 17-10/1440-10262 та від 14.04.2008 р. № 3.4-04/1074-6139.

Так, капітальним ремонтом вважається:

— комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлення та модернізацію конструкцій;

— відновлення будівель у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням;

— поліпшення експлуатаційних показників;

— поліпшення планування будівлі та благоустрій території без зміни будівельних габаритів об’єкта.

Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин.

Поточний ремонт є комплексом ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей і запобігання передчасному зносу конструкцій та інженерного обладнання.

У згаданих вище листах зазначалось, що для віднесення проведених робіт до поточного та капітального ремонтів доцільно керуватися Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будівель, споруд, затвердженим наказом Держкомітету з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 р. № 150 (далі — Перелік № 150).

Звичайно, переглянути всі заплановані ремонтні роботи на предмет віднесення їх до капітального чи поточного ремонту відповідно до цього Переліку ви можете самі. Але виходячи з тих робіт, що зазначені у запитанні, ми бачимо таке.

Відповідно до п.п. 1.2.9.3 Переліку № 150 часткове побілення і фарбування стін та стель відноситься до поточного ремонту. Заміна підлог дощатих, паркетних, з лінолеуму, бетонних та плиткових з подальшим фарбуванням або натиранням мастикою (п.п. 2.5.7), малярні та відбійні роботи, спричинені ремонтом стель або штукатуренням стін (п.п. 2.9.2), фарбування віконних рам, дверей, стель, стін та підлог після проведеного капітального ремонту цих конструкцій (п.п. 2.9.3) та заміна шпалер (п.п. 2.9.7) — це капітальний ремонт.

Для більш достовірного визначення характеру робіт, що проводяться, доцільно створити спеціальну комісію, до складу якої включити фахівців (інженера, технічного працівника), яка огляне об’єкти необоротних активів у цілому або їх окремі частини, зафіксує виявлені дефекти, зазначить необхідні заходи щодо їх усунення шляхом складання відповідного акта.

У цьому випадку школа не оплачуватиме виконані роботи у зв’язку з тим, що вони будуть надані школі батьками у вигляді благодійної допомоги. Іншими словами, благодійна допомога буде надана батьками дітей, які навчаються в школі, у вигляді ремонтних робіт.

Враховуючи зазначене, зупинимось на засадах благодійництва в Україні.

Згідно із Законом України «Про благодійну допомогу та благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073-VI сторонами цієї господарської операції є бенефіціар і благодійник.

За визначенням бенефіціар — це одержувач благодійної допомоги. У вашому випадку ним є бюджетна установа — школа.

Благодійник — це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно провадить один чи декілька видів благодійної діяльності. У вашому випадку це батьки дітей, які навчаються у школі.

Під час документального оформлення благодійної допомоги необхідно пам’ятати, що обов’язкові вимоги до складання первинних документів сформульовані в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV. Вони мають містити: найменування документа, найменування організації, від імені якої складено документ, дату та місце його складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посаду особи, відповідальної за проведення і оформлення операції, підпис і посаду особи, яка брала безпосередню участь у її здійсненні.

Для оптимізації обліку організаціям надано право самостійно розробляти форми первинних документів з дотриманням зазначених вище вимог.

Типова форма акта приймання-передачі робіт у вигляді благодійництва нормативними документами не передбачена. Тому її можна розробити самостійно з урахуванням вищевизначених вимог. Ми зі свого боку вже наводили примірну форму такого акта. Як вона виглядає, ви можете пригадати, зазирнувши у газету «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 40, с. 13.

Для того щоб правильно оформити надходження благодійної допомоги у вигляді ремонтних робіт у бухгалтерському обліку, необхідно знати їх вартість. Вартість будівельних робіт визначається на підставі діючих норм. У даному випадку це будуть норми трудозатрат на виконання певних видів ремонтних робіт.

Коли справа стосується будівельних робіт, то слід згадати про Закон України «Про будівельні норми» від 05.11.2009 р. № 1704-VI. Згідно з п. 1 ст. 11 цього Закону застосування будівельних норм є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, які займаються будівельною діяльністю. Будівельні норми запроваджують з метою забезпечення безпеки життя та здоров’я людей та відповідності будівництва сучасним досягненням науки і техніки.

Слід зазначити, що на сьогодні діють Правила визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), затверджені наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 р. № 293 (далі — ДСТУ Б Д.1.1-1:2013). Ці Правила встановлюють основні засади визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, реставрації пам’яток архітектури та містобудування, а також правила оформлення документів у будівництві.

Вони є обов’язковими при визначенні вартості будівництва об’єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (у таких випадках розрахунки проводять на основі державних кошторисних норм).

Зверніть увагу: Держказначейська служба в листі від 25.04.2003 р. № 07-06/872-3814 зазначала, що проведення поточного і капітального ремонтів власними силами установи здійснюється лише за умови затвердження кошторису на виконання указаних робіт з урахуванням чинних державних будівельних норм.

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики у листі від 06.06.2001 р. № 7/7-540 із цього приводу зазначав таке.

Вартість ремонту житла, об’єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою, що здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності, визначається відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

При цьому Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) є обов’язковим при виконанні робіт підрядним та господарським способом з капітального та поточного ремонтів, які здійснюються із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності.

Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) поширюється на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи усіх форм власності, що виконують роботи підрядним та господарським способом з капітального і поточного ремонту, незалежно від джерел фінансування.

При виконанні господарським способом робіт з поточного ремонту, які не потребують розробки креслень, можливо визначення вартості ремонту на основі дефектних актів і розцінкових описів робіт.

І ось Мінрегіонрозвитку, будівництва та ЖКГ у доволі свіжому листі від 15.05.2015 р. № 8/15-232-15 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 30, с. 18) відмітив, що виходячи з положень зазначених законодавчих та нормативних документів поточний ремонт не відноситься до будівництва, тому на нього не поширюються законодавчі та нормативні документи, що діють у будівництві.

Вартість поточного ремонту має визначатись на підставі обґрунтованих трудових та матеріально-технічних ресурсів, а також їх вартості, обчисленої у поточному рівні цін.

В окремих обґрунтованих випадках центральний орган виконавчої влади, до сфери діяльності якого належать відповідні об’єкти, або замовник (розпорядник коштів) розпорядчим документом за відповідним обґрунтуванням може поширити дію окремих положень ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 на поточний ремонт.

Тож, на думку Мінрегіонрозвитку, будівництва та ЖКГ, при проведенні капітального ремонту слід дотримуватись ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, а при проведенні поточного ремонту це робити не обов’язково.

Але у вашому випадку, як ми вже зазначали вище, необхідно визначити вартість проведених робіт для того, щоб відобразити в бухгалтерському обліку надходження благодійної допомоги у вигляді ремонтних робіт. Тому все ж таки для визначення вартості робіт як з поточного, так і капітального ремонтів радимо скористатись ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

У випадку, коли матеріали (будівельні матеріали, інвентар, обладнання, інструменти для господарської діяльності тощо) закуповуються бюджетною організацією самостійно, видатки на їх придбання згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333, здійснюються за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

При цьому потрібно пам’ятати, що згідно зі ст. 840 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу, а також зобов’язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

У бухгалтерському обліку видатки, пов’язані з проведенням ремонту необоротних активів, відображаються з урахуванням вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

Так, у п. 2 цього Стандарту визначено, що витрати на утримання об’єкта основних засобів (проведення технічного нагляду, технічного обслуговування та ремонту), які здійснюються для відновлення або підтримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід чи потенціалу корисності на первісно оціненому рівні продуктивності об’єкта основних засобів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були понесені.

Таким чином, при проведенні ремонту в будівлі школи (як поточного, так і капітального), тобто при виконанні робіт, які не пов’язані з дообладнанням, реконструкцією, модернізацією об’єкта необоротних активів, вартість таких робіт не відноситься на збільшення вартості відремонтованої будівлі, а відображається у складі фактичних видатків установи.

Розглянемо відображення в бухгалтерському обліку операцій з ремонту школи на умовному прикладі.

Приклад. Для проведення ремонту в школі придбані будівельні матеріали (фарба, шпалери, лінолеум тощо) на загальну суму 45000 грн. (у тому числі ПДВ — 7500 грн.).

Усі ремонтні роботи виконані силами батьків. Їх вартість згідно з розрахунком склала 3700 грн.

Школа за виконані роботи з батьками не розраховувалась, тобто вони надійшли від батьків у вигляді благодійної допомоги.

Після проведення ремонту комісією проведено огляд відремонтованого об’єкта та підписано акт, що підтверджує факт виконання робіт та їх вартість.

Будівельні матеріали використані повністю.

У бухгалтерському обліку зазначені операції відображаються так:

Після проведення ремонту об’єктів необоротних активів (незалежно від того, поточний це був ремонт чи капітальний) необхідно оформити Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів за типовою формою № ОЗ-2 (бюджет). Його форму затверджено спільним наказом Головного управління Держказначейства та Держкомстату «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, та Інструкції з їх складання» від 02.12.97 р. № 125/70.

У цьому Акті зазначаються:

— який об’єкт перебував у ремонті, його інвентарний номер;

— протягом якого часу проводився ремонт (із зазначенням дати початку та закінчення ремонту);

— обсяг виконаних робіт, передбачених дефектним актом, а також які саме роботи не виконано;

— дата здання об’єкта в експлуатацію.

В Акті вказуються кошторисна вартість робіт відповідно до затвердженого розрахунку витрат, необхідних для їх здійснення, та фактична вартість закінчених робіт. Акт здається до бухгалтерії установи, де здійснюються відповідні записи про виконані роботи в інвентарних картках обліку основних засобів за формою № ОЗ-6 (бюджет).

Зміни в характеристиці об’єкта, пов’язані з його ремонтом, уносяться до відповідного розділу Акта та до технічного паспорта об’єкта.